Степан Мечник "Спілка Української Молоді - СУМ"
Степан Мудрик-"Мечник" є одним із найактивніших громадських діячів націоналістичного руху у повоєнній Європі.
На початку ІІ Світової війни він був зв'язковим між Крайовим Провідником ОУН Іваном Климівим "Легендою" та Степаном Бандерою. Пізніше його заарештує гестапо й Степан Мудрик відбуватиме покарання у нацистських концентраційних таборах.
В післявоєнний період Мудрик-"Мечник" очолить розвідку ОУН, а згодом обійматиме й інші важливі пости організації.
у своїй книзі "Початок невідомого", яка була видана у Мюнхені в 1984 році, С.Мудрик пригадує події 1945-1954 років, в тому числі й створення СУМу. Окремий розділ цієї книги пропонуємо нижче:
СПІЛКА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ — СУМ
В Авґсбурзі в таборі "Зоммер-казерне" 1946 року відновлено молодечу організацію СУМ. Ще до офіційного з'їзду, на якому відновлено Спілку Української Молоді, протягом кількох місяців відбуто чимало нарад та дискусій і пороблено відповідну підготовку. Не всі правильно знають причини, які змушували задумуватися над проблемами молоді і відновлювати цю славну молодечу організацію на еміграції. Від перших днів організування нашого життя я брав у ньому участь і знав розвиток організованого життя та причини, що породжували думки творити таку чи іншу організацію.
Уже в серпні 1945 року в таборі в Гавнштетені, не пригадую за чиєю ініціятивою, створено клітину Пласту. Для членів ОУН молодеча організація Пласт мала авторитет. Всі знали, що провідні кадри ОУН, на чолі з Романом Шухевичем — ген. Т. Чупринкою, були в Пласті. Однак у пізніших місяцях, коли були потворені табори і всі організації поширювали своє членство та розвивали свою діяльність, я зустрівся з поваж ними закидами в сторону Пласту. Пласт оформив своє керівництво і нав'язав контакти з чужинецькими пластовими організаціями та мав поважне число членів. Але в багатьох таборах до Пласту не хотіли принимати! молоді, яка хотіла належати до цієї молодечої організації. Причини були дуже нерозумні, бо подекуди говорилося відкрито, що дітей з простолюддя не будуть принимати до Пласту, що в Пласті мають бути лише діти інтелігенції. В тому нерозумному говоренні я, як також багато наших членів, бачили велику не тільки глупоту, але і небезпеку ділення еміграційної молоді за клясовим, за большевицьким взором. Ми на це не могли годитися і стали гостро засуджувати такі прояви. Це була перша причина невдоволення щодо Пласту. Говорення про те, що діти інтелігенції мають бути лише в Пласті, скоро з різними нездоровими інтерпретаціями розносилося серед родин селянських і робітничих з простим поясненням, що наше еміґраційне суспільство ділиться на панів і простолюддя. Ми прояви такого поділу гостро нап'ятновували, що якоюсь мірою оспокоювало перечулених батьків. Потім на верхах у керівництві Пласту виринули ще й інші розбіжності між прихильниками Закордонних Частин ОУН і нашими політичними противниками в питанні виховання і також впливів на Пласт.
У Проводі 3Ч ОУН була ясна думка, що вся українська молодь повинна належати до молодечої організації і що Пласт не зможе всіх охопити. Після довгих нарад рішено творити ще одну молодечу організацію. На цю тему довго обговорювали всі можливості Степан Ленкавський та проф. Іван Вовчук, і в них була вже назва — СУМ, нав'язуючи до Спілки Української Молоді, яка існувала в 20-их роках на Україні поруч Спілки Визволення України. Це рішення про відновлення СУМ почали проводити в життя референтури молоді та юнацтва. Почалася підготовка, в якій брали участь багато молодих активних людей — пригадую Г. Наняка, В. Петренка, Д. Штогрина, Е. Гановського. В Авґсбурзі до підготовки з'їзду багато праці вклали Олекса Калинник, В. Коваль, Сергій Якимців та інші. Створений СУМ почав дуже активно діяти в усіх українських скупченнях і мав у своїх рядах тисячі організованої молоді. Мені приходилося брати участь у кількох нарадах, в яких обговорювалося справу творення СУМ і кандидатів до управи СУМ-у, але тоді я не увійшов до керівних органів, бо я був перевантажений іншими обов'язками. До Крайової Управи СУМ у Німеччині я увійшов у п'ятдесятих роках...
