Сумівські Вогні

Коли вечір світять зорі
Проминисті і ясні,       
Ми у нашому таборі      
Світим сумівські вогні.                  
Грає блиска, смалить лиця,            
Квітне гордість у очах,                   
Та завз’яття волі криться                
В юних сумівських серцях.           

То світіть нам вогні променисті    
На шляху до святої мети.               
Дай нам Боже для рідного краю,   
Українські серця зберегти.            

Здивувались в небі зорі,  
Обступив нас темний гай,   
Хто такий ви тут в таборі,                   
Чи покликав вас звичай?                     

Українського ми роду,                      
Щастя краю, наш звичай                     
Тут гартуєм для свободи                     
В боротьбі за Рідний Край                  

То світіть нам вогні променисті
На шляху до святої мети. 
Двй нам Боже для рідного краю, 
Українські серця зберегти.