Симон Вожаківський

Версія за 02:06, 31 травня 2008

Симон Вожаківський

Симон Вожаківський (1911-1984) - Почесний член Спілки Української Молоді, Голова Центрального Комітету СУМ (1949-1952), Голова СУМА (1952-1953).

Народився Симон Вожанівський у 1911 році. Закінчивши педагогічний інститут, працював учителем і дириґентом хорів, був переслідуваний за виконання суто українського хорового репертуару, а також розучування пісень релігійного змісту.

На початку Другої світової війни на Кіровоградщині розпочав активну співпрацю з членами Похідної Групи революційної ОУН, в якій була бл. пам. Уляна Целевич. Організував підпільну мережу ОУН, пропаґуючи під нацистською окупацією революційно-визвольні ідеї ОУН; створив перший загін УПА, який потім переріс у частину УПА-Південь, що засягом дій охоплювала південно-східню частину України.

На еміграції по Другій світовій війні був у Зах. Німеччині одним із співорганізаторів відновленої на чужині Спілки Української Молоді. На І та ІІ Конгресі СУМ обирався заступником Голови, а з 1949 по 1952 року очолював ЦК СУМ. З 1952 року - Голова Головного Товариського Суду СУМ.

За океаном, у США, у 1952-53 рр. очолював СУМ-А. У різних роках проф. Симон Вожаківський був активним в ООЧСУ, в УККА, дириґував хорами, в тому числі й церковним в Ірвінґтоні.

Постійно писав до "Шляху Перемоги», »Вісника« ООЧСУ та ін. націоналістичної преси. В останніх роках життя був членом Редакційної Колеґії «Національної Трибуни», членом Крайової Ради УККА, головою Комісії культури і науки.

Для СУМ створив кілька музичних композицій для маршів.

Похований в українському Мавзолеї-Пантеоні у Вашингтоні.