ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)
Центральною Управою спілки української молоді було прийнято рішення про проведення ІІІ Світового Злету СУМ та для реалізації цього проекту покликано окрему Комісію з головою Крайової Управи СУМ в Америці — д-ром Аскольдом Лозинським.
Нижче подаємо інформацію про ІІІ Світовий Злет підготовлену др.М.Фіголем для редакції журналу "АвангардЖирний текст"
ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ відбувся від 3 до 12 серпня 1984 року у місті Льос Анджелес, Каліфорнія, ЗСА. Ще на передодні Злету самий проект сильно заатакувала Москва і неодноразово нападала в каґебіських виданнях, які призначені для закордонних читачів, а весною цього року, коли було опубліковано заяву національного олімпійського Комітету (НОК) в «Спортивній Газеті« (орган) комітету фізичної культури і спорту при Раді Міністрів Української РСР і української республіканської Ради профспілок, у ч. 58, 1984 р.) про неучасть Совєтського Союзу в 23-ій Олімпіяді, була надрукована стаття В. Стиркула з нападом на СУМ, в тому й проект ІІІ-го Світового Злету СУМ в Льос Анджелес, місті 23-ої Світової Олімпіяди.
На ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ прибули сумівці з Арґентіни, Австра¬лії, Німеччини, Бельгії, Англії, Канади і Америки — разом понад 300 учасників.
Зліт офіційно було відкрито у суботу, 4.8., перед обідом. Відкриття Злету довершив голова Центральної Управи СУМ мґр. Євген Гановський та призначив команду Злету у складі: Я. Петрик — комендант, А, Дзюбанівський — бунчужний, Нуся Вох — писар, Марія П'ятка — фінансовий референт, Б. Бучинський — госп. реф., О. Долинюк — реф. транспорту, Стефанія Грицьков'ян — кер. семінарів, К. Василик — мистецький кер., Б. Потапенко — кер. зовнішньої роботи, П. Шміґель — зовн. зв'язки, Іван Лещук — кер. спорту, М. Фіґоль і Ліда Василин — преса і інформація, д-р Е. Бутрій — таборовий лікар, Рома Дашавець, Зірка Дашавець і Оля Дзюбанівська — медична обслуга, Леся Швалюк — обслуга канцелярії, Ю. Наконечний — керівник таборової охорони, Марійка Дяків і М. Швець — обозні.
В часі урочистого відкриття Злету, до табору прибув звідун з запаленим смолоскипом, приніс вогонь з Вільної Олімпіяди поневолених народів, яка відбулася в Етобіко, Канада. Вогонь прийняв комендант табору — Я. Петрик, а голова Крайового Комітету д-р А.Лозинський пояснив у двох мовах символіку вогню та підчеркнув, що це вогонь Волі, символ, який сумівці збережуть у серцях аж до того часу, коли Україна стане вільною державою і тоді вибранець вільної України занесе його на світову Олімпіяду.
Учасників Злету привітав від Проводу Організацій Українських Націоналістів (ОУН) д-р А. Бедрій. На відкритті був присутній кореспондент популярної газети «Льос Анджелес Дейлі Нюз».
У неділю, 5 серпня до табору прибув о. Петро Леськів, відправив Службу Божу і виголосив гарне слово до зібраної молоді і гостей, які численно прибули до табору.
Та в таборі нема коли думати про красу навколишньої природи, тут кожному повно роботи. Одні кожного дня виїжджають на олімпійські ігри, інші до одного із голівудсьних фільмових студій — «Юніверсал студіо», ще інші — до «Дісней ленд«, до моря, на солену купіль, на політичні акції. До табору прибув маестро В. Божик і започаткував проби таборового хору, а коли він не міг прибути, проби переводила Ксеня Дацків. Пані Дора Ґендза започаткувала проби народних танків і вела їх часто поза північ.
Під час табору відбулися семінари: «Роля СУМ на чужині», — доповідав мґр Гановський, «Україна у міжнародних відносинах», — доповідав 3. Коваль, «Участь українців у Світових Олімпіадах і наші завдання» — доповідав М. Фіголь, «Наші завдання і допомога Україні» — доп. Б. Потапенко і 3. Коваль.
Відбулися три вечори країн: Австралія, Америка і Канада. В усіх випадках представники з поодиноких країн розповідали про життя українців в поодиноких країнах та про працю СУМ.
Найбільше було вложено праці референтурою зовнішньої роботи. Ще перед початком ІІІ-го Світового Злету СУМ реф. Б. Потапенко відкрив пресове інформаційне Бюро в Домі Українського Культурного Осередку, звідки розсилалось інформацію про запланований Зліт, його ціль і завдання. Слід підкреслити, що у Льос Анджелес поруч себе працювали два інформаційні Бюра: Українська Центральна Інформаційна Служба УЦІС і Сумівська Пресова Служба, і вони себе взаємно доповняли.
Сумівська Пресова Служба випустила три пресові повідомлення, які розіслано до 360 пресових аґенцій і поодиноких газет інформуючи їх про ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ. У першому було скоментовано статтю В. Стиркула, поміщену в київській газеті «Спортивна Газета». Це пресове повідомлення було подане під заголовком «Спорт Рашен стійл», до якого додано точний переклад статті В. Стиркула на англійську мову, при тому залучено відповідну інформацію про СУМ. Другий «прес-реліз» появився з датою ЗО. 7. 84 р. під заголовком «ІІІ-ій Світовий Зліт Спілки Української Молоді», в якому інформувалось представників преси про місце і час відкриття Злету та запрошувалось представників преси на відкриття. В кожному повідомленні була подана обширна інформація про Україну, що Україна має понад 50 мільйонів населення, але не має права бути членом Міжнароднього Олімпійського Комітету (МОК). Третій «прес-реліз» був розісланий 8.8.84 р., який запрошував представників преси на концерт української пісні і танку, до якого табір підготовлявся на день 11. 8. 84 р, що мав відбутися в будинку УКО. Звичайно, що до всіх повідомлень додавано супровідну інформацію: коротку історію СУМ, інформацію про Юрка Шухевича і т. п.
Крім того, кожного дня виїздила група охочих на політичні акції. Вони тягли за собою клітку, що символізувала закуту Україну, роздавали відповідну літературу, приготовлену СУМ, ТУСМ, АБН, ОУВФ і ОУН. Загально публіка ставилася прихильно, а закордонні кореспонденти фотографували такі акції і забирали відповідну літературу.
Найтяжчою справою було підготовити концерт. Хоч пані Д. Ґендза перебувала в таборі, але майже неможливо було зібрати усіх танцюристів на спільну пробу. Все комусь припадала черга на виїзд поза табір, а поїхати поза табір молодь рвалася. Хотіла побачити Голівуд, місце проживання голівудських артистів — «Беверлией», центральний стадіон, на котрому відкривали 23-у світову Олімпіяду, оглянути одну із голівудських фільмових студій, осідок «Доналд Дак» — «Дізней ленд», не говорячи вже, оглянути місто, бо кажуть: «Бути в Римі і Папи римського не бачити», це було б негарно.
Як згадано, на початку до табору прибув маестро В. Божик. Він погодився прибути і щось зробити з тою масою молоді. Правду кажучи, маестро В. Божик дивився скептично на проект, він має своє місце серед музичного світу, а тут просять в нього неможливого. Сумівці були з різних країв, навіть з різними акцентами, — лиш пісня була та сама. Незважаючи на величезний стаж дириґента, тут треба було трохи щастя. Але так не думали сумівці. Ось сумівець з Німеччини заявляє членові команди: "Я до міста не поїду, бо ніколи більше в житті не буду мати щастя співати з В. Божиком". Для молодих людей не було важне, скільки буде проб, для них було важне співати під його проводом і думаємо, що вони його не підвели.
У суботу, перед полуднем, з табору вирушила колона з п'яти машин, яка доставила танцюристів біля головного стадіону, де вони дали концерт українського танку. Це була перша «генеральна» проба для наших танцюристів і репрезентативний виступ перед глядачами з цілого світу. Танцюристи зібрані з цілого світу. У кількох пробах п-і Ґендза старалася нахилити їх до свого ритму, до своєї школи. І думаємо, що це їй удалося. Концерт був вдалий, за що інтернаціональна публіка нагороджувала виконавців рясними оплесками.
У вечірніх годинах, 11.8.84 р., відбувся концерт української пісні і танку в Домі УКО. На концерт прибули парохи українських церков в Лос Анджелес та численна лос-анджелеська громада. Велика заля була заповнена. В концерті взяли участь: таборовий хор під дириґентурою маестра В. Божика, Танцювальний ансамбль під керівництвом хореографа п-і Д. Ґендзи, рецитація твору В. Стефаника «Сини» — рецитував А. Лозинський, дівочий хор сумівок з Вінніпеґу, Канада, і сумівці з Австралії виконали народний танок і жартівливу сценку «Катерина». Програму проводив К. Василик з Нью-Йорку. Концерт відбувся на високому мистецькому рівні. Імпозантне враження зробив таборовий хор, біля дві сотні співаків, а бездоганне виконання пісень поставило публіку на ноги і вона змусила дириґента повернутися на сцену з додатком. За віддану працю з таборовиками сумівці нагородили мистецьких керівників: п-і Д. Ґендзу і маестра В. Божика китицями квітів. Після концерту відбулася сумівська забава, на яку була запрошена вся українська молодь Лос Анджелесу. Навіть оркестра була таборова, яку на швидко зложили Р. Василин з Лос Анджелесу і 3. Коваль з Бельгії.
ІІІ-ій Світовий Зліт закінчено у неділю, 12 серпня спільним апелем. Закрив Зліт голова Центральної Управи СУМ мґр Є. Гановський словами: "Вартість і значення Третього Світового Злету СУМ буде тим більша, коли учасники Злету, пов'язані сотнями вузлів дружби і побратимства, плекатимуть цю дружбу в майбутньому і в чинах та творчій праці на славу Бога і нашої Батьківщини України, що є найвищим ідеалом члена Спілки Української Молоді". Віримо, що дружба була збудована.
