Сумівські Вогні
Коли вечір світять зорі Проминисті і ясні, Ми у нашому таборі Світим сумівські вогні.
Грає блиска, смалить лиця, Квітне гордість у очах, Та завз’яття волі криться В юних сумівських серцях.
То світіть нам вогні променисті На шляху до святої мети. Дай нам Боже для рідного краю, Українські серця зберегти.
Здивувались в небі зорі, Обступив нас темний гай, Хто такий ви тут в таборі, Чи покликав вас звичай?
Українського ми роду, Щастя краю, наш звичай Тут гартуєм для свободи В боротьбі за Рідний Край
То світіть нам вогні променисті На шляху до святої мети. Двй нам Боже для рідного краю, Українські серця зберегти.