V Конгрес (Торонто 1955)

Матеріал з CYMwiki
Версія від 05:56, 12 квітня 2008; 166.217.128.196 (обговорення)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

V Світовий Конгрес СУМ-у

V Конгрес СУМ-у розпочався 4 серпня 1955 року в Торонто (Канада) із урочистого богослужіння. У Конгресі брали участь делегати 14-ти крайових організацій СУМ-у, які представляли своїми мандатами 8200 членів. Роботою Конгресу керувала Президія у складі: М. Кушпета (Канада) – голова, О. Коваль (Бельгія), В. Левицький (США), І. Крушельницький (Великобританія) - члени Президії та В. Євтушенко (США) і Я. Вільк (Канада) – секретарі.

Робота Конгресу СУМ-у розпочалася із виборів ділових комісій, звітів голови й членів діючих Центрального Комітету СУМ, Товариського Суду і Контрольної Комісії, а також заслухання різних повідомлень представників Крайових Комітетів. Заслухавши та обговоривши доповіді, Конгрес схвалив звіт Контрольної Комісії про роботу голови ЦК О. Калиника.

Перед учасниками Конгресу із доповіддю «Проблеми Юного СУМ-у» виступив В. Леник та з програмовою доповіддю – Б. Стебельський. Конгрес затвердив новий статус найвищих керівних органів СУМ-у, бюджет і нові напрямки діяльності СУМ-у.

Шляхом відкритого голосування було обрано нові керівні органи:

До Головної Ради СУМ обрали: З. Саган (США) – президент, Б. Стебельський (Канада) – заступник президента, П. Бендина (США) – секретар. Членами Головної Ради стали всі діючі голови Крайових Комітетів СУМ-у.

До Центрального Комітету обрано: М. Філь (Німеччина) – голова, О. Коваль (Бельгія) – заступник голови та референт із справ зовнішніх зв’язків, Я. Деременда (Великобрітанія) – заступник голови та референт із справ внутрішньої діяльності, В. Леник (Німеччина) – заступник голови і референт із справ Юного СУМ-у. Генеральним секретарем ЦК став І. Марченко (Німеччина).

До Центральної Контрольної Комісії ввійшли: І. Крушельницький (Великобрітанія) – голова, П. Кізко, І. Галушка (Німеччина) – члени, Б. Кульчицький (Великобрітанія), Є. Гановський (Бельгія) – заступники членів.

До Центрального Товариського Суду вибрано: В. Левицький (США) – голова, Г. Цебрій (США), В. Євтушенко (США) – члени, Поштар (США) і М. Фурда (США) – заступники членів.

Цікаво те, що дотеперішній голова Центрального Комітету СУМ-у Олекса Калиник відмовився претендувати на голову ЦК СУМ-у, натомість погодився бути редактором «Авангарду».

V світовий Конгрес Спілки Української Молоді постановив:

  • Підтримувати гармонійну і ділову співпрацю між керівними органами СУМ-у, у країнах, де діє Спілка.
  • Старатися залучити до СУМ-у якнайбільше української молоді, а також розширювати організаційну мережу.
  • Підтримувати духовний зв’язок української молоді з рідним краєм – Україною, оберігати молоде покоління від денаціоналізації й процесу асиміляції.
  • Постійно інформувати українську молодь про боротьбу нашого народу за своє національне і соціальне визволення з-під московського гніту і про події на Україні.
  • Справу Юного СУМ-у вважати найважливішою в сучасній діяльності, бо вона забезпечує майбутнє СУМ-у.
  • Встановлювати і підтримувати тісний контакт і співпрацю з українськими національними, церковними і громадськими установами та організаціями, зокрема з організаціями української молоді.
  • Встановити зв’язок з іноземними молодіжними організаціями, які мають подібні до сумівських програмові та ідеологічні основи, а також інформувати їх про визвольну боротьбу і діяльність на чужині.
  • Відновити, поширити і зміцнити діяльність жіноцтва в СУМ-і, застосовуючи новий підхід і нові методи, щоб СУМ незабаром не перетворився у виключно організацію чоловіків.
  • Разом з духовим вихованням і ростом членів СУМ повинно йти і фізичне виховання, підтримування таких видів спорту, що одночасно готували б членів СУМ до можливої фізичної боротьби з ворогом України.

Конгрес схвалив те, що СУМ вважає своєю ідеологією український націоналізм, а гасло ”Бог і Батьківщина” – є символом ідеології сумівця. СУМ і надалі не поєднує себе із ніякими політичними партіями, але підтримує ті політичні організації, які не знають компромісів із ворогом і поневолювачем України.

Українська молодь на чужині, представлена V Світовим Конгресом СУМ-у, апелює до християнського і вільного ще світу звернути увагу на переслідування українського народу московськими окупантами в Україні і на територіях цілого СРСР, українських Церков, а зокрема української молоді, якою цілеспрямовано заселяють цілинні землі Казахстану і центральні землі Сибіру.

Конгрес стверджує духову єдність української молоді на чужині з молоддю на автохтонних українських землях, що своїми масами безпосередньо доповнює революційний фронт ОУН-УПА-УГВР та веде безупинну боротьбу за Українську Самостійну Державу.

V Світовий Конгрес СУМУ-у закінчився 7 серпня 1955 р., вичерпавши всі пункти програми.

На закінчення Конгресу відбувся Здвиг СУМ-у в Канаді, який взяв участь у 6-ій Зустріччі Українців США і Канади, в яких учасники Конгресу взяли активну участь.

Особисті інструменти