ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)

Матеріал з CYMwiki
Версія від 01:52, 30 травня 2008; Svyatoslav (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
CK CYM 1953.JPG


26-29 січня 1952 р. відбувся в Брюсселі (Бельгія) IV Світовий Конгрес СУМ-у.


Вибраний Конгресом новий Центральний Комітет у такому складі:

О. Калинник – голова, О. Коваль – І-ший заступник Голови і керівник внутрішньої діяльности,

Я. Деременда – генеральний секретар і керівник орган. відділу,

В. Леник – керівник відділу інформації,

І. Федчиняк – керівник фін.-господарського відділу,

О. Лубська – керівник відділу жіноцтва,

В. Микула – керівник відділу юнацтва,

В. Козак – керівник відділу фізичної культури,

Я. 3. Пеленський – керівник відділу зовнішніх зв’язків,

І. Крушельницький – член ЦК без визначеної функції.


Контрольна Комісія:

В. Олеськів — голова, члени: М. Гичка та Б. Кульчицький.


Товариський Головний Суд СУМ-у:

С. Вожаківський — голова, члени: І. Витязь, др. Р. Борковський.


Головою Центральної Виховної Ради СУМ-у обрано мґр. М. Кушніра.


Разом з. тим вирішено, що діючі голови Крайових Комітетів СУМ-у входять автоматично в склад Пленуму ЦК СУМ-у. Згідно з рішенням Конгресу осідок ЦКомітету переноситься з Німеччини до Англії.


Конгрес ухвалив окремі резолюції і постанови, з яких подаємо найважливіші:

Втримуючи всю нашу молодь у нерозривному духовному зв'язку з Рідним Краєм, та зберігаючи її від асиміляції; слід: а) плекати відповідними засобами й формами пам’ять про героїчне минуле України та українські державницькі традиції витворюючи в української молоді почуття приналежности до української духової держави, б) постійно інформувати молодь про боротьбу й стан на Рідних Землях та вивчати актуальну проблематику української визвольної боротьби, в) у систему виховно-освітньої роботи СУМ-у впровадити планові й систематичні курси-вишколи з ділянки українознавства, г) якнайбільше активізувати нашу молодь на відтинку культурно-освітнього й громадського життя української еміґрації, зокрема творити гуртки вивчення української культури та збереження й плекання українських традицій.

Сумівська молодь мусить постійно працювати над підвищенням свого загально-освітнього рівня та дбати про фахову освіту. У зв’язку з цим Конгрес вказує на потребу зібрання детальних відомостей про освітній стан членів СУМ-у і доручає керівним органам СУМ-у якнайбільше (сприяти й допомагати сумівській молоді поширювати й поглиблювати свої знання та набувати фахову освіту; зокрема звертається увагу на потребу спрямовування сумівців-абсольвентів середних шкіл та студентів, що з різних причин перервали свої студії, до студій на високих школах, щоб доповнити ряди української інтелігенції та нечисленних кадрів державних будівничих.

Конгрес рекомендує сумівській молоді користати з заочного навчання при "ІЗН" Українському Вільному Університеті та інших українських високих школах.

Готуючись до боротьби за визволення і державність свого народу, сумівська молодь мусить вивчати нашого ворога та, разом з цим вивчати стратегію і тактику нашої визвольної боротьби, як рівнож постійно вишколювати себе політично та приготовляти себе до державно-творчої праці в процесі державного будівництва України.

Конгрес стверджує, що лише відповідним наладнанням і посиленням виховно-вишкільної та культурно-освітньої діяльности і поглибленням їх змісту, піднесенням інтелектуального рівня молоді та підготовок кадрів молодої інтелігенції в усіх ділянках національного життя, вивченням історії та культури свого народу, та організованою й безупинною працею в усіх ділянках нашого життя, зможемо зберегти ідейне обличчя нашої молоді, на чужині, що дасть запоруку гідного виконання нашого великого обов'язку перед Воюючою Україною.

Особисті інструменти