Створення та діяльність СУМ в Кошляках
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Створена в 1948 році за сприяння ОУН організація молоді в селі Кошляки під назвою СУМ мала на меті вести підривну діяльність щодо органів та представників радянської влади. Щоправда, слід зауважити, що дана структура мала обмежений напрямок праці, що може свідчити про справжні цілі ОУН відносно цих молодих людей, а саме: підготовка та випробування доросту до умов боротьби з радянським режимом. Про це й свідчать розповіді члена СУМ Нестора Зарічного. Фактично ж діяльність організації зводилась до відбуття сходин, де проводилось вивчення ідеологічних матеріалів. При обшуці члена СУМ Ярослава Чучвали було знайдено та вилучено листівки, які були отримані через представників ОУН, серед них: "Пояснення 12 прикмет характеру українського націоналіста", "Пояснення декалогу", "Заблуканий брате", "Що повинен собі засвоювати кожний юнак", "Впавші члени та симпатики ОУН Тернопільської області" та інші. До активного виду діяльності слід віднести розповсюдження по селі Кошляки листівок антирадянського характеру (наприклад - направлених проти виборів у органи влади). А також підпільна агітація сумівцями молоді села проти вступу в комсомол. Виконуючи завдання членів ОУН, сумівці збирали матеріали про місцевих партійних діячів та солдатів. | Створена в 1948 році за сприяння ОУН організація молоді в селі Кошляки під назвою СУМ мала на меті вести підривну діяльність щодо органів та представників радянської влади. Щоправда, слід зауважити, що дана структура мала обмежений напрямок праці, що може свідчити про справжні цілі ОУН відносно цих молодих людей, а саме: підготовка та випробування доросту до умов боротьби з радянським режимом. Про це й свідчать розповіді члена СУМ Нестора Зарічного. Фактично ж діяльність організації зводилась до відбуття сходин, де проводилось вивчення ідеологічних матеріалів. При обшуці члена СУМ Ярослава Чучвали було знайдено та вилучено листівки, які були отримані через представників ОУН, серед них: "Пояснення 12 прикмет характеру українського націоналіста", "Пояснення декалогу", "Заблуканий брате", "Що повинен собі засвоювати кожний юнак", "Впавші члени та симпатики ОУН Тернопільської області" та інші. До активного виду діяльності слід віднести розповсюдження по селі Кошляки листівок антирадянського характеру (наприклад - направлених проти виборів у органи влади). А також підпільна агітація сумівцями молоді села проти вступу в комсомол. Виконуючи завдання членів ОУН, сумівці збирали матеріали про місцевих партійних діячів та солдатів. | ||
+ | |||
+ | [[{{ns:image}}:Koshlyaky.jpg|thumb|Вирок сумівцям із Кошляків|left]] | ||
1951 рік стає останнім в історії Спілки Української Молоді в підпіллі. Власне цього року припинилась активна діяльність сумівців, причиною цього став переїзд Зарічного Н. та Чучвали Я. у Бережани та Львів відповідно. | 1951 рік стає останнім в історії Спілки Української Молоді в підпіллі. Власне цього року припинилась активна діяльність сумівців, причиною цього став переїзд Зарічного Н. та Чучвали Я. у Бережани та Львів відповідно. |
Поточна версія на 01:36, 5 червня 2008
Довгий час залишалась невідомою не тільки широкому загалу, а й українським політичним центрам в еміграції існування Спілки Української Молоді в селі Кошляки Новосільського району (тепер Бережанського) Тернопільської області.
Після Другої світової війни село Кошляки знаходилось в зоні впливу руху опору радянському режиму. Про це свідчить існування збройного підпілля, а також ряду нелегальних молодіжних організацій, завданням яких була підтримка та сприяння діяльності ОУН. Зокрема в слідчій справі, що стосується СУМ в с. Кошляки, згадується про діяльність молодіжних організацій "Левинець" та "Дружба", котрі були засновані за сприяння ОУН і об'днували в своїх рядах молодь старшого віку (від 18 років).
Влітку 1948 року членом ОУН В. Красоватим спільно з мешканцем села Кошляки Зарічним Нестором було створено антирадянську групу по вивченню націоналістичної літератури. На пропозицію Н.Зарічного організацію назвали Спілкою Української Молоді, дану назву запозичено з підпільної літератури в якій згадувалась антирадянська молодіжна структура, що діяла на Наддніпрянській Україні з 1925 по 1930 рр.
Створена в 1948 році за сприяння ОУН організація молоді в селі Кошляки під назвою СУМ мала на меті вести підривну діяльність щодо органів та представників радянської влади. Щоправда, слід зауважити, що дана структура мала обмежений напрямок праці, що може свідчити про справжні цілі ОУН відносно цих молодих людей, а саме: підготовка та випробування доросту до умов боротьби з радянським режимом. Про це й свідчать розповіді члена СУМ Нестора Зарічного. Фактично ж діяльність організації зводилась до відбуття сходин, де проводилось вивчення ідеологічних матеріалів. При обшуці члена СУМ Ярослава Чучвали було знайдено та вилучено листівки, які були отримані через представників ОУН, серед них: "Пояснення 12 прикмет характеру українського націоналіста", "Пояснення декалогу", "Заблуканий брате", "Що повинен собі засвоювати кожний юнак", "Впавші члени та симпатики ОУН Тернопільської області" та інші. До активного виду діяльності слід віднести розповсюдження по селі Кошляки листівок антирадянського характеру (наприклад - направлених проти виборів у органи влади). А також підпільна агітація сумівцями молоді села проти вступу в комсомол. Виконуючи завдання членів ОУН, сумівці збирали матеріали про місцевих партійних діячів та солдатів.
1951 рік стає останнім в історії Спілки Української Молоді в підпіллі. Власне цього року припинилась активна діяльність сумівців, причиною цього став переїзд Зарічного Н. та Чучвали Я. у Бережани та Львів відповідно.
Арешт усіх членів Спілки в серпні 1951 року став формальним кінцем існування СУМ в с. Кошляки.
25-26 грудня 1951 року Військовим Трибуналом військ МВС Тернопільської області засуджено Зарічного Н.В., Зарічного Р.Т., Загрійчук М.С., Чучвала Я.Т. і Бакалюк Я.П. до 25 років позбавлення волі з утриманням у виховно-трудових таборах кожного
Очевидно суворість вироку пов'язана із звинуваченням сумівців у тому, що вони ставили за мету ведення активної збройної боротьби проти радянської влади, а на випадок війни Америки з Радянським Союзом здійснювати терористичні акти над партійно-радянським активом та працівниками МДБ. Дане звинувачення обґрунтовувалось фактом наявності у сумівців вогнепальної зброї.
6 червня 1955 року Військовим Трибуналом Південно-Уральського військового округу вирок від 25-26.12.1951 р. відносно п'яти членів СУМ с. Кошляки відмінено і справу на них подано на новий розгляд з стадії попереднього слідства.
У жовтні 1955 року справа № 10 182 по відношенні до одного з членів СУМ - Бакалюка Ярослава закрита, у зв'язку з відсутністю складу злочину, оскільки звинувачений заперечив своє членство у Спілці Української Молоді, а свої свідчення від 1951 року дав під фізичним і моральним тиском працівників МДБ.
Відносно ж інших чотирьох членів СУМ с. Кошляки, було відкрито нову справу і 12 листопада 1955 року Судовою колегією по кримінальним справам Тернопільського Обласного суду було винесено новий вирок - 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
На основі ст.6 Указу від 27 березня 1953 року "Про амністію" засуджені члени СУМ Зарічний Нестор, Зарічний Ростислав, Загрійчук Мирослав та Чучвала Ярослав були випущені з під варти із залу суду.
12 грудня 1991 року, згідно рішення прокуратури Тернопільської області Бакалюк Я.П. був реабілітований. 30 липня 1991 року було реабілітовано й інших членів організації.
Дивитись також Члени СУМ в Кошляках