СУМ (1991-1994)

Поточна версія на 03:45, 30 травня 2008

Після проголошення Акту Незалежності України 24 серпня 1991 року і підтвердження його Всеукраїнським референдумом 1 грудня, СНУМ, що так активно боровся проти імперії, залишився без поля для діяльності. Багато колишніх активних членів перейшли в політичні партії, зайнялися бізнесом. Україна незалежна потребувала тепер праці не „проти”, а „за” – для розбудови молодої держави.

Отож, другий етап діяльності відродженої СУМ на території України починається з 14–15 грудня 1991р., ІІ-го Великого Збору СУМ-СНУМ. Він затвердив єдину для всіх структур в Україні назву — Спілка Української Молоді. Збір також ухвалив новий статут, який скасовував федеративний устрій Спілки та посилював організаційний вплив Центрального Проводу на планування роботи місцевими осередками СУМ, закріпив національно-виховне спрямуванння діяльності Спілки.

Напередодні збору лідер СНУМ-СУМ І. Деркач зазначав, що необхідно структурно перебудувати організацію за принципом діаспорної СУМ. “Другий Збір СНУМ-СУМ, - зазначав І. Деркач, - має прийняти єдину назву (найкраще якби це була назва СУМ), обрати голову Спілки, який має працювати на постійній роботі в організації. Дехто з розчаруванням, а деякі з радістю говорять, що вже не існує СНУМ. Ми маємо чотири міцних структури в Києві, Львові, Чернігові та Сумах, опершись на які, зможемо розбудувати нашу діяльність”.

В червні 1992 року центральний Провід звернувся до Ценральної Управи СУМ з проханням прийняти СУМ в Україні асоційованим членом Світової СУМ, а Голову СУМ в Україні І. Деркача ввести до складу Центральної Управи з правом дорадчого голосу.

15–16 серпня 1992 р. в Харкові проходила Третя Світова Конференція Українських Молодіжних Організацій(СКУМО), де найчисельніше представництво мала СУМ. На конференції з доповідями виступили Ігор Деркач та Євген Чолій. До Координаційної Ради СКУМО обрано Є. Чолія – представника Світової СУМ. Після закінчення ІІІ СКУМО Голова ЦП в Україні І. Деркач та Головва ЦУ СУМ Є.Чолій підписали угоду про асоціативну форму співпраці між Центральною Управою СУМ та Центральним Проводом СУМ в Україні.

У травні 1992 р. відбулося об’єднання націоналістичних молодіжних організацій Східної України. До Молодіжної ліги увійшла СУМ “Сумщина”, що посилило її вплив на увесь регіон. З приводу святкування 50-річчя УПА Спілка української Молоді у вишах та інших навчальних закладах України організувала науково-практичні конференції.

Влітку 1992 року організується ряд сумівських таборів в Україні:

1 - 14 липня - табір „Деснянська Січ" (село Шестовиця Чернігівської області), в якому взяли участь 105 осіб. Виховний склад і команда табору більшістю складалися з сумівців діаспори. 1 - 14 липня - військово—вишкільний табір на Яровецькому полігоні, поблизу Ужгорода, в якому взяли участь сумівці Закарпаття, Івано-Франківщини, Київщини, Львівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини, Кіровоградщини.

3-12 серпня - вишкільно-відпочинковий табір „Червона Калина" (місцевість Славська Львівської області), що проводився в пам'ять 50-річчя УПА під гаслом “Захист України — священний обов’язок кожного сумівця”. У таборі брали участь 120 осіб, в більшості дружинники з України та діаспори Австралії, Аргентини, Великої Британії, Канади, США, Франції.

Таборове літо 1992 року дало свої позитивні результати: сумівці з України вперше таборували з сумівцями діаспори, вчилися від них обов'язків членів команди, проводити збірку, писати накази. Після табору „Деснянська Січ" в Україні виокремилася група дружинників, зацікавлена у виховній праці з юнацтвом. Восени розпочалися вишкільні семінари для виховників.

27 - 28 лютого 1993 року у Києві відбувся Третій Великий Збір СУМ. В його роботі взяли участь 80 делегатів. Вперше було створено Виховну Раду і Товариський Суд, прийнято рішення використовувати у подальшій діяльності Правильники Юнацтва та Дружинників СУМ. Головну увагу в подальшій роботі вирішено приділити вихованню молоді під гаслом „Бог і Україна".

Далі Спілка спрямовує свої зусилля на підготування літніх таборів. На весні 1993 р. відбулися семінари для виховників, які провели члени Центральної Управи СУМ Віра Гайдамаха та Леся Швалюк. 31 липня - 7 серпня 1993 року вишкільний табір імені „Героїв Крут” (село Шестовиця Чернігівської області), в якому взяли участь 80 осіб. Вишкільну програму табору провели Віра Гайдамаха з Німеччини, о. Роман Мірчук, Ігор Мірчук, Осип Рожка з Америки, Галя Головка з Канади. Частина учасників вишкільного табору залишилася, щоб працювати в команді та виховному складі юнацького табору „Деснянські Хвилі", який відбувався на тому ж місці 8 - 21 серпня 1993 року. У цьому таборі взяли участь 250 осіб. Сумівці вивчали сумівський гімн та пісні, впоряд і молитви, організацію табору та виховні засади СУМ, історію Спілки, Правильники. Всі виховні матеріали, які використовувалися в таборовій роботі з юнацтвом, надійшли з діяспори і залишилися в розпорядженні Крайової Виховної Ради СУМ в Україні.

Після літа 1993 р. почали активно діяти виховники СУМ. В осередках утворилися рої Юнацтва, регулярними стали семінари для виховників і впорядників, які проводилися у Києві та Львові подругою Вірою Гайдамахою. 1 -7 лютого 1994 р. в Києві відбувся зимовий вишкільний табір „Вітряні Гори", в якому взяли участь 50 осіб. Вперше п'ятеро сумівців склали іспит на перший ступінь виховника і троє на перший і другий ступені впорядника. Вишкільну програму цього табору провели члени Центральної Управи СУМ Віра Гайдамаха та Микола Заверуха. В серпні 1994 р. відбуваються табори СУМ в Делятині Івано-Франківської області. Вперше в Україні проведено вишкільний і юнацький табір в наметах. Всі учасники таборів склали таборовий іспит, а декотрі сумівці склали іспит на перші ступені виховника та впорядника. Великий успіх цих таборів прямо залежав від доброї підготовчої роботи сумівців з Калуша, на чолі з Петром Кузівим та допомоги досвідчених виховників з діяспори: Віри Гайдамахи з Мюнхену, Німеччина, Лесі Швалюк з Вінніпегу, Канада, та Наталки Кормелюк з Вашингтону, Америка. 30 грудня 1994 р. - 4 січня 1995 р. – відбувається табір „Лицарі Волі" (Київ), учасники якого розробили програму для відзначення 70-ої річниці від заснування Спілки Української Молоді в Києві.

В період 1995-1996 років Спілка Української Молоді добивається довгоочікуваного вступу до Світової структури СУМ й стає повноцінною частиною Світового СУМ. Відтак, назва організації з цього часу юридично звучить як „Спілка Української Молоді в Україні”.