92.112.161.51: Нова сторінка: left '''Проф.Григорій ВАСЬКОВИЧ''' – довголітній провідний член ОУН, близький ...

2008-09-29T20:45:56Z

Нова сторінка: [[{{ns:image}}:Vas'kovych.jpg|left]] '''Проф.Григорій ВАСЬКОВИЧ''' – довголітній провідний член ОУН, близький ...

Нова сторінка

[[{{ns:image}}:Vas'kovych.jpg|left]]

'''Проф.Григорій ВАСЬКОВИЧ''' – довголітній провідний член ОУН, близький співпрацівник сл. пам. Провідників ОУН С.Бандери, С.Ленкавського й Я.Стецька, професор педагогіки і декан УВУ, дійсний член НТШ, один із засновників Товариства української студіюючої молоді (ТУСМ) ім.М.Міхновського, заслужений педагог і довголітній член Виховної Ради Спілки Української Молоді (СУМ), співзасновник Педагогічного товариства ім.Г.Ващенка у Києві, видатний громадсько-політичний діяч-державник.

Сл. пам. Григорій Васькович („Вак”, „Вимога ”, Б.Занквович”) народився 12 грудня 1919 р. в с.Розтічках Долинського р-ну Івано-Франківької обл. Гімназійну освіту розпочав у Рогатині, 1936 року переїхав на навчання до Львова. У березні 1937 став членом ОУН. З першим приходом большевиків на Західну Україну виїжджає до Кракова, де став працювати в паспортно-технічному відділі ОУН під керівництвом В.Кука-Леміша, відділ виготовляв документи для зв”язкових і учасників Похідних груп. У той час відбулося особисте знайомство зі С.Бандерою, Р.Шухевичем та іншими чільними націоналістами. В серпні 1941 року Григорій Васькович повернувся до Львова, він успішно й глибоко конспіративно продовжував працювати в документально-технічному і вишкільному секторах ОУН, готувався до праці у підбольшевицькій дійсності. З особистого наказу Командира УПА Р.Шухевича-Т.Чупринки був призначений до „Групи 33” для особливих завдань, яка на початку 1944 р. під керівництвом М.Лебедя виїхала через Чехословаччину на Захід.

Опинившись у таборі біженців в Інсбруку, Г.Васькович записався до української гімназії й інтенсивно готувався до матуральних іспитів, які склав у березні 1946 р. Відтак переїхав до Мюнхену і вступив на філософський факультет Українського Вільного Університету. Г.Васькович паралельно, на особисте доручення С.Бандери, працював й у технічному відділі ОУН.

1950 р. Григорій Васькович закінчив навчання в УВУ, захистив докторську дисертацію і протягом року працював у німецькому реабілітаційному центрі біля Міттенвальду. Водночас був активним у студентському русі, був серед співзасновників ідеологічної студентської організації ТУСМ ім.М.Міхновський, видавав журнал „Фенікс”, допомагав відновлювати Спілку Української Молоді в еміграції.

На пропозицію С.Ленкавського Григорій Васькович у 1951 р. став членом Проводу ЗЧ ОУН, де на нього було покладено різні відповідальні функції: він вів підготовку до організаційних конференцій, працював у секретаріаті Проводу, відповідав за кадрові питання й на нього покладено завдання фінансового референта. Г.Васькович займався також публікаціями ОУН, працював у видавництві „Українського самостійника” (1951-1954). З його ініціативи розпочато будівництво штаб-квартири ОУН у Мюнхені на вулиці Цепелінштрассе, де від 1954 розмітилися різні установи - Секретаріат Проводу ОУН(р), редакція „Шляху перемоги”, дирекція видавництва „Ціцеро” й централя АБН. В тому часі Григорій Васькович, який тривалий час керував видавничою сферою Проводу ОУН, займав також посаду Голови Теренового Проводу Німеччини.

Після розколу т.зв. опозиціонерів-„двійкарів” від ОУН-революційної навесні 1954 р. С.Бандера просив Г.Васьковича перебрати важливу референтуру т.зв. Крайових зв”язків, яку він очолював аж до 1959 року. Заслугою Г.Васьковича є поява дуже цінної серії з сімох томів „Бібліотеки Українського Підпільника” (БУП).

Г.Васькович був 1964 року серед організаторів ремісничої бурси для української молоді в Штутгарті. Відтак з ініціативи освітнього Товариства „Рідна школа”, спершу як заступник Голови, а відтак уже як Голова Управи, організує в Мюнхені український інтернат й пише для нього освітню та виховну програму.

Почавши від 60-их років, Г.Васькович складає вишкільні курси на історичні й ідеологічно-політичні теми, читає лекції з психології та педагогіки виховникам СУМ у різних країнах діяспори, він послідовник виховного ідеалу проф.Г.Ващенка. Він засновує для нового покоління студіюючої молоді в діяспорі „Інститут суспільно-політичної освіти” (ІСПО) і видає серію виховних матеріялів для позаочного навчання студентів, що по нині гостро актуальне.

З 1965 року Григорій Васькович працює як викладач в УВУ і проходить усю академічну драбину - від лектора до професора психології й педагогіки та декана філософського факультету УВУ, редагує, перекладає і видає наукові публікації УВУ. Він автор фундаментального дослідження „Шкільництво в Україні 1905-1920” та габілітаційної праці „Кершенштайнер і українська педагогіка”, які побачили світ в Україні 1996 року.

1994 року проф.Г.Васькович із дружиною Надею рішають на постійно переїхати в Україну і поселюються в Києві. Внаслідок бандитського нападу й побиття у грудні 1996 р., виновників якого донині не виявлено, Григорій Васькович стає інвалідом і виїжджає на лікування до Мюнхену. Останні роки проживав із дружиною у Львові, де перебував під дбайливою опікою лікарні ім.Митрополита А.Шептицького.

Помер Григорій Васькович 22 вересня 2008 року у Львові. З відходом сл.пам. Григорія Васьковича ОУН й українська патріотична громада втрачають палкого патріота України, провідного члена революційної ОУН, талановитого організатора, видатного педагога й відданого працівника на культурно-освітній ниві. Він усе своє життя присвятив жертовній службі революційній боротьбі за визволення України та вихованню нового покоління свідомої і відданої молоді. Усім своїм життям, усіма своїми вчинками та думками сл.пам. Григорій Васькович був бездоганним прикладом націоналіста-державника.

Тлінні останки сл.пам. Григорія Васьковича поховали 27 вересня, серед видатних українців у „Пантеоні героїв” на Личаківському цвинтарі.

Григорій Васькович - Історія редагувань

92.112.161.51: Нова сторінка: left '''Проф.Григорій ВАСЬКОВИЧ''' – довголітній провідний член ОУН, близький ...