CYMwiki - Внесок користувача [uk]

СУМівські оселі

2008-05-23T16:56:40Z

92.112.86.202: Нова сторінка: З метою проведення таборів для юнацтва і дружинників СУМ, а також крайових імпрез різні осере...

З метою проведення таборів для юнацтва і дружинників СУМ, а також крайових імпрез різні осередки та Крайові управи СУМ придбали та розбудували оселі СУМ.

'''СУМ в Австралії''' належить 4 оселі:

''"Карпати"'' (вікторія), ''"Говерля"'' (НПВ), ''"Орлик"'' (ПА) та ''"Крути"'' (ЗА), в яких щороку під час різдвяних вакацій відбуваються крайові та осередкові табори.

'''СУМ Канади''' є власником чотирьох осель:

''"Веселка"'' в Актон біля Торонто. Тут, з 1954 року, таборує юнацтво Відділів Південного Онтаріо. Цікаво, що СУМ придбав у міської управи м.Торонто 2 вживані трамваї й переробив їх у перші бараки, в яких таборувало юнацтво.
Втім, в скорому часі "Веселку" було належно розбудованою і вона стала однією із найкращих в Півн.Америці.

Оселю ''"Верховина"'' (в Квебеці) придбав осередок СУМ Монтреалю. Тут таборувало юнацтво осередків Оттава і Монтреалю.

СУМ в Судбурах придбав оселю ''"Білогорща".'' Тут таборує юнацтво Північного Онтаріо.

А також варто згадати про оселі ''"Карпати"'' й ''"Діброва",'' де таборує юнацтво Західного Онтаріо.

'''СУМ Америки''' є власником чотирьох осель:

''Оселя СУМА в Елленвіл.'' Таборує юнацтво СУМА з західних штатів. Тут неодноразово відбувалися великі табори та й навіть Світові Конгреси СУМ.

Оселя СУМА ''"Холодний Яр"'' між Рочестер і Бофало. Таборує Тут юнацтво згаданих Осередків та Відділів схід-північ.

Варто ще згадати про оселі ''"Київ"'' біля Дітройту, де таборує юнацтво північних відділів та відбуваються крайового характеру імпрези СУМА для Відділів Західних штатів.

Оселя СУМА ''"Чорний Ліс"'' біля Чікаґо. Таборує юнацтво відділів СУМА-захід, головно Відділів Чікаґо.

'''СУМ в Аргентині''' щорічно таборує на оселі ''"Веселка",'' неподалік Буенос Айресу й належить "Просвіті".

'''СУМ у Великобританії''' в 1964 році придбав й розбудував оселю, яка отримала назву ''"Тарасівка"'' (придбана в рік, коли відзначалось 150-ліття з дня народження Тараса Шевченка). "Тарасівка" є найбільшою сумівською оселею в Європі.

'''СУМ у Бельгії''', спільно із УДК та ОУЖ у травні 1966 року, за підтримки української діаспори із Європи та Америки придбали ферму та 11 гектарів землі в горах Арденах.
На той рік припадали річниці із дня народження та дня смерті Івана Франка, відтак оселя для молоді здобула назву ''"Франкополе".''
Найбільш відомим "Франкополе" є завдяки щорічним зимовим таборам дружинників СУМ (Європи), які відбувалися до кінця 1990-х років, але й ще тепер сумівці тут відзначають Новий рік та Різдво Христове.

'''СУМ Франції''' проводить табори на оселі ''"Верховина"'' (Розе).

'''СУМ в Німеччині''' не має власної оселі, проте традиційно таборує в околиці ''Гомадінген'' у Швабських Альпах. Тут відбуваються не лише крайові табори, але й часто - літня європейська олімпіада СУМ.

Видавнича діяльність СУМ в діаспорі

2008-05-23T14:24:55Z

92.112.86.202: Нова сторінка: Важливим внутрішньо-організаційним та пропагандивним напрямом СУМ є '''видавнича діяльність'...

Важливим внутрішньо-організаційним та пропагандивним напрямом СУМ є '''видавнича діяльність'''.

З самих початків створення організації в діаспорі (1946 р.) в сильніших осередках та Крайових Управах з'вляються чисельні видання, що виходили циклостилевим способом.
В загальному, видавнича діяльність Спілки Української Молоді відбувалась у двох напрямках: — видання внутрішньо-оргаізаційної преси та - видання книг і матеріалів для української громади.

Очевидно, що за роки існування організації видавництво пройшло глибоку еволюцію, перш за все це стосується внутрішніх видань, де поступово кількісні показники переросли у якісні за рахунок об'єднання дрібніших видань. Так, наприклад, у 1940-х роках в Німеччині виходила наступна сумівська преса: ''"Авангард"'' - двомісячник для дійсного членства, ''"Молоде життя"'' - місячний журнал, ''"Сумівське життя"'' - двотижневик, ''"Соборник"'' - місячник, ''"Сумівський бюлетень"'' та ''"Бюлетень ЦК СУМ"''.

Проте, подібна кількість видань була притаманна лишень початковому періоду існування СУМ, починаючи з 1950-х років сумівська періодика поширюється значно слабше та повільніше, не встигаючи за ростом організації та поширенням клітин СУМ.
Так, у Канаді з 1949 року видавався журнал для молоді ''"На Варті",'' всього з'явилось 24 номери цього місячника, а уже з 1952 року це видання перестає існувати об'єднавшись з журналом ''"Крила".''

Дещо кращою була ситуація в США, де кількість сумівських видань задовільняла потреби організації. Передусім це стосується журналу ''"Крила",'' що виходив з 1951 по 1954 рр. "Крила" систематично подавали статті і дописи про визвольну боротьбу українського народу, відзначали найголовніші історичні дати в його житті та найактуальніші події з життя української спільноти на еміграції. Про різнобічне направлення журналу свідчать назви рубрик: "У поневоленній Україні", "Наука, література, мистецтво", "Пізнаваймо світ", "Пізнаваймо Америку", "З життя СУМА", "Словами ворога", "Спорт", "Розвага, гумор, сатира".

Не маючи можливості видавати повноцінну сумівську пресу, багато організаційних видань виходили при українських еміграційних газетах. Так, у США друкованим органом Спілки була газета ''"Шлях молоді",'' що спочатку видавалась при місячнику "Національна трибуна", а згодом при щоденній газеті "Свобода". В Канаді у газеті "Гомін України" з'явилась сумівська сторінка ''"Трибуна сумівця".'' Подібні видання існували і на інших сумівських теренах: у Німеччині - ''"Ідея і чин",'' у Великій Британії -''"Голос молоді''", в Бельгії - ''"В поході",'' в Австралії - ''"Новий промінь"''.

Деякий час потреби осередків у власному друкованому слові задовільняли дрібні осередкові видання, деяким винятком може бути американський континент, де виходили досить значні сумівські друковані органи - це, насамперед, журнали ''"Сумівський інформатор Чікаго, Січ"'' (Чікаго), ''"Сумівець"'' (Нью Йорк), ''"Сумівський Стяг"'' (Детройт).

Найбільшої уваги заслуговують видання Центральної Управи СУМ, тим більше, що деякі з них з короткими перервами видавались до початку 90-х років, а журнал " Крилаті " виходить до сьогодні.

Пріоритетним напрямком у періодиці ЦУ СУМ постійно була виховна тематика. Для виховників організації видавався журнал ''"Знання",'' згодом перейменований у ''"Записки виховника".''

З 1963 року розпочалось видавництво у США журналу для молоді ''"Крилаті",'' який орієнтувався на юнацтво Спілки.

Для дорослого членства ЦУ СУМ видавало журнал ''"Авангард",'' який в різні часи видавався у різних країнах: Німеччині, Англії, Бельгії, США. Всебічний напрямок "Авангарду" забезпечив його довге функціонування, від 1946 і до початку 1990-х років.

Іншим важливим напрямком видавничої діяльності СУМ з 1949 року є видавництво книг, рефератів та наукових праць. Здебільшого ці видання слугували потребам широких еміграційних кіл і орієнтувались на читачів різного віку. Першими ж були видання на історичну тематику, для їх характеристики подамо перелік назв: "Визвольна боротьба українського народу", "Україна і Московщина", "Історичні традиції української національної державносте", "Перше Листопада 1918 року", "Як був проголошений IV Універсал", "Базар" (повстансько-партизанськийй рейд у 1921 р.), "30 червня 1941 року", "Український Літопис княжих часів", "22 січня 1918 року" та ін.

Згодом, вагоме місце серед видань СУМ заняли наукові праці, які часто, як, наприклад, праця Григорія Ващенка "Виховний ідеал", свідомо готовились для потреб та користі СУМ. Серед інших видань на особливу увагу заслуговують праці Д. Донцова - "Заповіт Тараса Шевченка", "Христоматія української літератури", Г. Ващенка -- "Виховання волі і характеру", "Український ренесанс 20-го сторіччя", М. Ломацький - "Національна свідомість", О. Калинник і О. Воропай - "В дев'ятім крузі" та ін.

З ростом організаційної діяльності розширюється й видавнича справа, це позначилось як на сумівській ланці: видання Правильників, Ювілейних книг та інших організаційних матеріалів, так і на діаспорній громадській частині.

Загалом же, видавнича діяльність СУМ була важливою частиною організаційного життя. Не зважаючи на ряд проблем, що виникали у цьому напрямку сумівської роботи, видавництво організаційної преси стало важливим засобом координації дій та обміну інформацією між осередками. Короткий період занепаду скорегував цілі та завдання сумівських друкованих органів і уже з кінця 1950-х років з'являються поширені видання ЦК СУМ, пріоритетним завданням яких є задоволення потреб членів організації у виховних матеріалах. Поряд з цим СУМ займається широким видавництвом літератури для української громадськості, що свідчить про високий рівень та важливе місце Спілки у видавничій справі.

Покровитель СУМу

2008-05-23T12:37:50Z

92.112.86.202: Нова сторінка: '''Покровителем СУМу є Святий Архистратиг Михаїл''' СУМ, продовжуючи світлі традиції українсь...

'''Покровителем СУМу є Святий Архистратиг Михаїл'''

СУМ, продовжуючи світлі традиції українського народу, зокрема вояцтва, обрала Св. Михаїла, оборонця Божих законів, за свого небесного покровителя і заступника.

На блакитно-синьому сумівському прапорі зображено постать Архистратига Михаїла, зодягненого в лицарські обладунки, зі списом в одній руці та щитом із зображеним, на ньому тризубом — в другій.

'''Біблійна розповідь про Архистратига Михаїла:'''

Перш ніж покликати до існування людину, Господь Бог створив Ангелів — безтілесних істот, яким дарував велику силу, мудрість та святість. Над ними Бог поставив сімох Архангелів, серед яких були Сатанаїл та Михаїл. Швидко по тому Сатанаїл загордився, відчув невдоволення своїм другорядним становищем — йому заманулося стати нарівні із самим Богом. Підбуривши частину Ангелів, Сатанаїл повстав проти Бога — "і сталася на небі війна". Проти бунтівників виступив Архангел Михаїл на чолі війська Ангелів, які лишилися вірними Богові. Кинувши клич "Хто як Бог" (звідси і походить його ім'я Мі-ха-ель), він переміг Сатанаїла та його Ангелів і скинув їх у пекло. Ось як про це говорить Біблія: "І сталася на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені" (Новий Завіт, Об 'явлення Святого Івана Богослова).

З того часу Сатанаїл керує силами Зла, прозиваючись у народі Сатаною, Нечистим, Люципером. Михаїла ж Бог призначив провідником Ангелів, звідки його почесний титул Архистратига.

'''Архистратиг Михаїл у віруваннях та традиціях українського народу:'''

Святий Архистратиг Михаїл завжди користувався великою пошаною в нашого народу. У народній уяві Святий Михайло — це мужній лицар, який перемагає усі темні сили світу. "Грім гримить — це Архистратиг Михайло веде війну з чортами — говорилося в народі,— де б не заховався нечистий, а стріла Архистратига знайде його скрізь".

Народ наділяє Святого Михаїла великою силою та владою: він поборює чортів; йому коряться усі звірі, що чинять шкоду господарству, насамперед вовки,— він їх може стримати від лихого вчинку; він поставлений Богом на чолі небесного воїнства для боротьби із силами Зла, якими провадить сатана; він має вогненний меч і "керує та наказує громами".

Мисливці вважали Архистратига Михаїла за свого покровителя, і тому в день Святого Михаїла кожен мисливець ішов до церкви і ставив свічку перед образом Архистратига.

Святий Михаїл вважається покровителем Києва, столиці України. На гербі міста його зображено крилатим, у лицарських обладунках та вогняним мечем у руці.

Починаючи з часів князя Мстислава І (сина Володимира Мономаха), образ Святого Михаїла з'являється на печатках та грошових знаках київських князів.

Культ великого небесного лицаря був особливо поширеним серед княжих дружинників — йому дружинники молилися перед тим, як вирушати в бій. Згодом Святий Михаїл став уважатися покровителем України в її боротьбі проти ворогів християнства, і тому його зображення почало з'являтися на козацьких прапорах.

Ім'я "Михайло" дуже популярне серед українців. Сотні монастирів, тисячі церков носили ім'я Святого Архистратига як свого небесного заступника і покровителя.

Храм Святого Михаїла, побудований у 1100 році в Києві, вважався найкращим в Україні після Собору Святої Софії — особливо славилися його чудові фрески та мозаїка. Завдяки піклуванню гетьмана Івана Мазепи, храм було відновлено та розбудовано, і впродовж кількох століть до нього приходили прочани з усієї України. Так тривало до 1936 року, коли золотоверхий Михайлівський Собор брутально знищила червона московська влада, розуміючи велику символіку храму для українського народу.

''Клич Св. Михаїла "Хто як Бог", зливаючись із кличем "Бог і Україна", став гаслом сумівської'' ''молоді, яка довгими десятиліттями стояла в авангарді боротьби проти новітнього зла — московсько-'' ''більшовицького панування в Україні, а сьогодні далі змагається і працює для утвердження Божого порядку, правди, справедливості і добра на рідній землі.''

Прапор СУМ

2008-05-23T12:30:32Z

92.112.86.202: Нова сторінка: '''Прапор Спілки Української Молоді''' було прийнято на І Конгресі СУМ (Німеччина, 1947). Він явля...

'''Прапор Спілки Української Молоді''' було прийнято на І Конгресі СУМ (Німеччина, 1947).

Він являє собою полотнище прямокутної форми (100х150см) блакитного кольору, виготовленого з шовку або тонкої вовни. Краї полотнища обшиті шнурком з китицями золотистого або жовтавого кольру. На правій стороні полотнища, посередині, вигаптовано велику сумівську емблему ( 55 х 65 см ), внизу якої півколом розміщено напис „Спілка Української Молоді в Україні”(або іншої крайової організації), під ним горизонтально – „Крайова Управа”.

На прапорах окремих осередків, міських чи обласних організацій горизонтально розміщується назва населеного пункту та територіальний статус організації. На лівій стороні стяга на малиновому щиті зображено постать Архистратига Михаїла зі списом в однїй руці та щитом із зображенним на ньому тризубом – в другій ( 60 х 50 см ). Вгорі розміщено напис „Бог і Україна”.

Довжина древка прапора – 2 м, товщина - 4 см.

Гасло й привіти СУМ

2008-05-23T12:26:39Z

92.112.86.202: Нова сторінка: На початках своєї діяльності СУМ в діаспорі гасло звучало як '''"Бог і Батьківщина".''' Проте, дл...

На початках своєї діяльності СУМ в діаспорі гасло звучало як '''"Бог і Батьківщина".'''

Проте, для нових поколінь українців, які народилися в еміграції, це гасло мало неоднозначне звучання. Відтак, гасло організації було уточнено на '''"Бог і Україна"'''.

Сумівське гасло символізує виховні ідеали організації. Усвідомлення їх дає підстави для формування ідеалістичного світогляду, що всі життєві права вимірює в площині Правди, Добра і Краси.

''Бог'' є абсолютною Правдою, Добром, Любов’ю і найвищим ідеалом для наслідування.

''Україна'' – святе творіння Бога – забарвлює в національні кольори християнський світогляд особистості. Україна – це не тільки земля, що годує український народ. Це – символ, що духовно живить кожне покоління і кожну індивідуальність, що зростає на її культурі. Україна – це тисячі років духовного життя , десятки поколінь предків, що лишили по собі неоціненний скарб своїх дум, прагнень, почувань та сформували високі національні ідеали. Одним із цих ідеалів є ідея держави.

''Ідеал українця – члена СУМ'' – усвідомлення в собі ідеї Бога, нації, держави, пізнання себе як індивідуальності, розвиток усіх талантів і творчих можливостей, щоб таким чином якнайкраще прислужитися своєму народу і своїй державі.

Водночас, у своїй діяльності сумівці користуються організаційними вітаннями:

'''Святковий привіт СУМ: „Честь України – Готов боронити!”'''

Цей привіт використовується під час офіційних сумівських заходів: відкриття та закриття З’їздів, зборів, таборових збірок та юнацьких сходин.
Використання такого привіту під час урочистих церемоній має на меті нагадати присутнім ці слова-обітницю, якими живится сумівська діяльністть та життя кожного члена Спілки. Цей привіт нагадує, що кожен сумівець і сумівка повинні бути готовими боронити честь України як свою власну.

'''Повсякденний привіт: „Гатуйсь!”'''

„Сталь гартується в огні, а людина – в труді” – говорить народна мудрість. Можливо, тому саме це життєстверджуюче слово сумівці обрали для свого привіту. Гартуватись – значить зміцнювати себе фізично і духовно, виробляти силу волі і характеру, відшліфовувати власну індивідуальність, гідно переборючи життєві випробування.

СУМ (1991-1994)

2008-05-23T12:06:27Z

92.112.86.202: Нова сторінка: Після проголошення Акту Незалежності України 24 серпня 1991 року і підтвердження його Всеукраї...

Після проголошення Акту Незалежності України 24 серпня 1991 року і підтвердження його Всеукраїнським референдумом 1 грудня, СНУМ, що так активно боровся проти імперії, залишився без поля для діяльності. Багато колишніх активних членів перейшли в політичні партії, зайнялися бізнесом. Україна незалежна потребувала тепер праці не „проти”, а „за” – для розбудови молодої держави.

Отож, '''другий етап діяльності відродженої СУМ на території України починається з 14–15 грудня 1991р., ІІ-го Великого Збору СУМ-СНУМ.''' Він затвердив єдину для всіх структур в Україні назву — Спілка Української Молоді. Збір також ухвалив новий статут, який скасовував федеративний устрій Спілки та посилював організаційний вплив Центрального Проводу на планування роботи місцевими осередками СУМ, закріпив національно-виховне спрямуванння діяльності Спілки.

Напередодні збору лідер СНУМ-СУМ І. Деркач зазначав, що необхідно структурно перебудувати організацію за принципом діаспорної СУМ. “Другий Збір СНУМ-СУМ, - зазначав І. Деркач, - має прийняти єдину назву (найкраще якби це була назва СУМ), обрати голову Спілки, який має працювати на постійній роботі в організації. Дехто з розчаруванням, а деякі з радістю говорять, що вже не існує СНУМ. Ми маємо чотири міцних структури в Києві, Львові, Чернігові та Сумах, опершись на які, зможемо розбудувати нашу діяльність”.

В червні 1992 року центральний Провід звернувся до Ценральної Управи СУМ з проханням прийняти СУМ в Україні асоційованим членом Світової СУМ, а Голову СУМ в Україні І. Деркача ввести до складу Центральної Управи з правом дорадчого голосу.

'''15–16 серпня 1992 р. в Харкові проходила Третя Світова Конференція Українських Молодіжних Організацій(СКУМО),''' де найчисельніше представництво мала СУМ. На конференції з доповідями виступили Ігор Деркач та Євген Чолій. До Координаційної Ради СКУМО обрано Є. Чолія – представника Світової СУМ. Після закінчення ІІІ СКУМО Голова ЦП в Україні І. Деркач та Головва ЦУ СУМ Є.Чолій підписали угоду про асоціативну форму співпраці між Центральною Управою СУМ та Центральним Проводом СУМ в Україні.

У травні 1992 р. відбулося об’єднання націоналістичних молодіжних організацій Східної України. До Молодіжної ліги увійшла СУМ “Сумщина”, що посилило її вплив на увесь регіон.
З приводу святкування 50-річчя УПА Спілка української Молоді у вишах та інших навчальних закладах України організувала науково-практичні конференції.

'''Влітку 1992 року''' організується ряд сумівських таборів в Україні:

1 - 14 липня - табір „Деснянська Січ" (село Шестовиця Чернігівської області), в якому взяли участь 105 осіб. Виховний склад і команда табору більшістю складалися з сумівців діаспори.
1 - 14 липня - військово—вишкільний табір на Яровецькому полігоні, поблизу Ужгорода, в якому взяли участь сумівці Закарпаття, Івано-Франківщини, Київщини, Львівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини, Кіровоградщини.

3-12 серпня - вишкільно-відпочинковий табір „Червона Калина" (місцевість Славська Львівської області), що проводився в пам'ять 50-річчя УПА під гаслом “Захист України — священний обов’язок кожного сумівця”. У таборі брали участь 120 осіб, в більшості дружинники з України та діаспори Австралії, Аргентини, Великої Британії, Канади, США, Франції.

Таборове літо 1992 року дало свої позитивні результати: сумівці з України вперше таборували з сумівцями діаспори, вчилися від них обов'язків членів команди, проводити збірку, писати накази. Після табору „Деснянська Січ" в Україні виокремилася група дружинників, зацікавлена у виховній праці з юнацтвом. Восени розпочалися вишкільні семінари для виховників.

'''27 - 28 лютого 1993 року у Києві відбувся Третій Великий Збір СУМ.''' В його роботі взяли участь 80 делегатів. Вперше було створено Виховну Раду і Товариський Суд, прийнято рішення використовувати у подальшій діяльності Правильники Юнацтва та Дружинників СУМ. Головну увагу в подальшій роботі вирішено приділити вихованню молоді під гаслом „Бог і Україна".

Далі Спілка спрямовує свої зусилля на підготування літніх таборів. На весні 1993 р. відбулися семінари для виховників, які провели члени Центральної Управи СУМ Віра Гайдамаха та Леся Швалюк.
31 липня - 7 серпня 1993 року вишкільний табір імені „Героїв Крут” (село Шестовиця Чернігівської області), в якому взяли участь 80 осіб. Вишкільну програму табору провели Віра Гайдамаха з Німеччини, о. Роман Мірчук, Ігор Мірчук, Осип Рожка з Америки, Галя Головка з Канади. Частина учасників вишкільного табору залишилася, щоб працювати в команді та виховному складі юнацького табору „Деснянські Хвилі", який відбувався на тому ж місці 8 - 21 серпня 1993 року. У цьому таборі взяли участь 250 осіб. Сумівці вивчали сумівський гімн та пісні, впоряд і молитви, організацію табору та виховні засади СУМ, історію Спілки, Правильники. Всі виховні матеріали, які використовувалися в таборовій роботі з юнацтвом, надійшли з діяспори і залишилися в розпорядженні Крайової Виховної Ради СУМ в Україні.

Після літа 1993 р. почали активно діяти виховники СУМ. В осередках утворилися рої Юнацтва, регулярними стали семінари для виховників і впорядників, які проводилися у Києві та Львові подругою Вірою Гайдамахою. 1 -7 лютого 1994 р. в Києві відбувся зимовий вишкільний табір „Вітряні Гори", в якому взяли участь 50 осіб. Вперше п'ятеро сумівців склали іспит на перший ступінь виховника і троє на перший і другий ступені впорядника. Вишкільну програму цього табору провели члени Центральної Управи СУМ Віра Гайдамаха та Микола Заверуха.
В серпні 1994 р. відбуваються табори СУМ в Делятині Івано-Франківської області. Вперше в Україні проведено вишкільний і юнацький табір в наметах. Всі учасники таборів склали таборовий іспит, а декотрі сумівці склали іспит на перші ступені виховника та впорядника. Великий успіх цих таборів прямо залежав від доброї підготовчої роботи сумівців з Калуша, на чолі з Петром Кузівим та допомоги досвідчених виховників з діяспори: Віри Гайдамахи з Мюнхену, Німеччина, Лесі Швалюк з Вінніпегу, Канада, та Наталки Кормелюк з Вашингтону, Америка.
30 грудня 1994 р. - 4 січня 1995 р. – відбувається табір „Лицарі Волі" (Київ), учасники якого розробили програму для відзначення 70-ої річниці від заснування Спілки Української Молоді в Києві.

В період 1995-1996 років Спілка Української Молоді добивається довгоочікуваного вступу до Світової структури СУМ й стає повноцінною частиною Світового СУМ. Відтак, назва організації з цього часу юридично звучить як '''„Спілка Української Молоді в Україні”.'''