CYMwiki - Внесок користувача [uk]

ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)

2008-04-21T15:38:25Z

92.112.78.140:

Центральною Управою Спілки Української Молоді було прийнято рішення про проведення ІІІ Світового Злету СУМ і для реалізації цього проекту покликано окрему Комісію з головою Крайової Управи СУМ в Америці — д-ром Аскольдом Лозинським.

Нижче подаємо інформацію про ІІІ Світовий Злет підготовлену др.М.Фіголем для редакції журналу "Авангард"

'''ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ відбувся від 3 до 12 серпня 1984 року у місті Льос Анджелес''', Каліфорнія, ЗСА.

На ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ прибули сумівці з Арґентіни, Австралії, Німеччини, Бельгії, Англії, Канади і Америки — разом понад 300 учасників.

Зліт офіційно було відкрито у суботу, 4.8., перед обідом. Відкриття Злету довершив голова Центральної Управи СУМ мґр. Євген Гановський та призначив '''команду Злету у складі''': Я. Петрик — комендант, А, Дзюбанівський — бунчужний, Нуся Вох — писар, Марія П'ятка — фінансовий референт, Б. Бучинський — госп. реф., О. Долинюк — реф. транспорту, Стефанія Грицьков'ян — кер. семінарів, К. Василик — мистецький кер., Б. Потапенко — кер. зовнішньої роботи, П. Шміґель — зовн. зв'язки, Іван Лещук — кер. спорту, М. Фіґоль і Ліда Василин — преса і інформація, д-р Е. Бутрій — таборовий лікар, Рома Дашавець, Зірка Дашавець і Оля Дзюбанівська — медична обслуга, Леся Швалюк — обслуга канцелярії, Ю. Наконечний — керівник таборової охорони, Марійка Дяків і М. Швець — обозні.

В часі урочистого відкриття Злету, до табору прибув звідун з запаленим смолоскипом, приніс вогонь з Вільної Олімпіяди поневолених народів, яка відбулася в Етобіко, Канада. Вогонь прийняв комендант табору — Я. Петрик, а голова Крайового Комітету д-р А.Лозинський пояснив у двох мовах символіку вогню та підчеркнув, що це вогонь Волі, символ, який сумівці збережуть у серцях аж до того часу, коли Україна стане вільною державою і тоді вибранець вільної України занесе його на світову Олімпіяду.

Учасників Злету привітав від Проводу Організацій Українських Націоналістів (ОУН) д-р А. Бедрій, а також на відкритті був присутній кореспондент популярної газети «Льос Анджелес Дейлі Нюз».

У неділю, 5 серпня до табору прибув о. Петро Леськів, відправив Службу Божу і виголосив гарне слово до зібраної молоді і гостей, які численно прибули до табору.

Учасники Злету-табору щоденно виїжджали на олімпійські ігри, одного із голівудсьних фільмових студій — «Юніверсал студіо», до «Дісней ленд«, до моря, на солену купіль, на політичні акції.

До табору прибув маестро В. Божик і започаткував проби таборового хору, а коли він не міг прибути, проби переводила Ксеня Дацків. Пані Дора Ґендза започаткувала проби народних танків і вела їх часто поза північ.

Під час табору відбулися семінари: «Роля СУМ на чужині», — доповідав мґр Гановський, «Україна у міжнародних відносинах», — доповідав 3. Коваль, «Участь українців у Світових Олімпіадах і наші завдання» — доповідав М. Фіголь, «Наші завдання і допомога Україні» — доп. Б. Потапенко і 3. Коваль.

Відбулися три вечори країн: Австралія, Америка і Канада. В усіх випадках представники з поодиноких країн розповідали про життя українців в поодиноких країнах та про працю СУМ.

Найбільше було вложено праці референтурою зовнішньої роботи. Ще перед початком ІІІ-го Світового Злету СУМ реф. Б. Потапенко відкрив пресове інформаційне Бюро в Домі Українського Культурного Осередку, звідки розсилалось інформацію про запланований Зліт, його ціль і завдання. Слід підкреслити, що у Льос Анджелес поруч себе працювали два інформаційні Бюра: Українська Центральна Інформаційна Служба УЦІС і Сумівська Пресова Служба, і вони себе взаємно доповняли.

Сумівська Пресова Служба випустила три пресові повідомлення, які розіслано до 360 пресових аґенцій і поодиноких газет інформуючи їх про ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ. У першому було скоментовано статтю В. Стиркула, поміщену в київській газеті «Спортивна Газета». Це пресове повідомлення було подане під заголовком «Спорт Рашен стійл», до якого додано точний переклад статті В. Стиркула на англійську мову, при тому залучено відповідну інформацію про СУМ. Другий «прес-реліз» появився з датою ЗО. 7. 84 р. під заголовком «ІІІ-ій Світовий Зліт Спілки Української Молоді», в якому інформувалось представників преси про місце і час відкриття Злету та запрошувалось представників преси на відкриття. В кожному повідомленні була подана обширна інформація про Україну, що Україна має понад 50 мільйонів населення, але не має права бути членом Міжнароднього Олімпійського Комітету (МОК). Третій «прес-реліз» був розісланий 8.8.84 р., який запрошував представників преси на концерт української пісні і танку, до якого табір підготовлявся на день 11. 8. 84 р, що мав відбутися в будинку УКО. Звичайно, що до всіх повідомлень додавано супровідну інформацію: коротку історію СУМ, інформацію про Юрка Шухевича і т. п.

Крім того, кожного дня виїздила група охочих на політичні акції. Вони тягли за собою клітку, що символізувала закуту Україну, роздавали відповідну літературу, приготовлену СУМ, ТУСМ, АБН, ОУВФ і ОУН. Загально публіка ставилася прихильно, а закордонні кореспонденти фотографували такі акції і забирали відповідну літературу.

Як згадано, на початку до табору прибув маестро В. Божик. Він погодився прибути і щось зробити з тою масою молоді. Правду кажучи, маестро В. Божик дивився скептично на проект, він має своє місце серед музичного світу, а тут просять в нього неможливого. Сумівці були з різних країв, навіть з різними акцентами, — лиш пісня була та сама. Незважаючи на величезний стаж дириґента, тут треба було трохи щастя. Але так не думали сумівці. Ось сумівець з Німеччини заявляє членові команди: "Я до міста не поїду, бо ніколи більше в житті не буду мати щастя співати з В. Божиком". Для молодих людей не було важне, скільки буде проб, для них було важне співати під його проводом і думаємо, що вони його не підвели.

У суботу, перед полуднем, з табору вирушила колона з п'яти машин, яка доставила танцюристів біля головного стадіону, де вони дали концерт українського танку. Це була перша «генеральна» проба для наших танцюристів і репрезентативний виступ перед глядачами з цілого світу. Танцюристи зібрані з цілого світу. У кількох пробах п-і Ґендза старалася нахилити їх до свого ритму, до своєї школи. І думаємо, що це їй удалося. Концерт був вдалий, за що інтернаціональна публіка нагороджувала виконавців рясними оплесками.

У вечірніх годинах, 11.8.84 р., відбувся концерт української пісні і танку в Домі УКО. На концерт прибули парохи українських церков в Лос Анджелес та численна лос-анджелеська громада. Велика заля була заповнена. В концерті взяли участь: таборовий хор під дириґентурою маестра В. Божика, Танцювальний ансамбль під керівництвом хореографа п-і Д. Ґендзи, рецитація твору В. Стефаника «Сини» — рецитував А. Лозинський, дівочий хор сумівок з Вінніпеґу, Канада, і сумівці з Австралії виконали народний танок і жартівливу сценку «Катерина». Програму проводив К. Василик з Нью-Йорку. Концерт відбувся на високому мистецькому рівні. Імпозантне враження зробив таборовий хор, біля дві сотні співаків, а бездоганне виконання пісень поставило публіку на ноги і вона змусила дириґента повернутися на сцену з додатком. За віддану працю з таборовиками сумівці нагородили мистецьких керівників: п-і Д. Ґендзу і маестра В. Божика китицями квітів. Після концерту відбулася сумівська забава, на яку була запрошена вся українська молодь Лос Анджелесу. Навіть оркестра була таборова, яку на швидко зложили Р. Василин з Лос Анджелесу і 3. Коваль з Бельгії.

ІІІ-ій Світовий Зліт закінчено у неділю, 12 серпня спільним апелем. Закрив Зліт голова Центральної Управи СУМ мґр Є. Гановський словами: "Вартість і значення Третього Світового Злету СУМ буде тим більша, коли учасники Злету, пов'язані сотнями вузлів дружби і побратимства, плекатимуть цю дружбу в майбутньому і в чинах та творчій праці на славу Бога і нашої Батьківщини України, що є найвищим ідеалом члена Спілки Української Молоді".

ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)

2008-04-21T15:31:31Z

92.112.78.140: Нова сторінка: Центральною Управою спілки української молоді було прийнято рішення про проведення ІІІ Світ...

Центральною Управою спілки української молоді було прийнято рішення про проведення ІІІ Світового Злету СУМ та для реалізації цього проекту покликано окрему Комісію з головою Крайової Управи СУМ в Америці — д-ром Аскольдом Лозинським.

Нижче подаємо інформацію про ІІІ Світовий Злет підготовлену др.М.Фіголем для редакції журналу "Авангард'''Жирний текст'''"

'''ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ відбувся від 3 до 12 серпня 1984 року у місті Льос Анджелес''', Каліфорнія, ЗСА. Ще на передодні Злету самий проект сильно заатакувала Москва і неодноразово нападала в каґебіських виданнях, які призначені для закордонних читачів, а весною цього року, коли було опубліковано заяву національного олімпійського Комітету (НОК) в «Спортивній Газеті« (орган) комітету фізичної культури і спорту при Раді Міністрів Української РСР і української республіканської Ради профспілок, у ч. 58, 1984 р.) про неучасть Совєтського Союзу в 23-ій Олімпіяді, була надрукована стаття В. Стиркула з нападом на СУМ, в тому й проект ІІІ-го Світового Злету СУМ в Льос Анджелес, місті 23-ої Світової Олімпіяди.

На ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ прибули сумівці з Арґентіни, Австра¬лії, Німеччини, Бельгії, Англії, Канади і Америки — разом понад 300 учасників.

Зліт офіційно було відкрито у суботу, 4.8., перед обідом. Відкриття Злету довершив голова Центральної Управи СУМ мґр. Євген Гановський та призначив '''команду Злету у складі''': Я. Петрик — комендант, А, Дзюбанівський — бунчужний, Нуся Вох — писар, Марія П'ятка — фінансовий референт, Б. Бучинський — госп. реф., О. Долинюк — реф. транспорту, Стефанія Грицьков'ян — кер. семінарів, К. Василик — мистецький кер., Б. Потапенко — кер. зовнішньої роботи, П. Шміґель — зовн. зв'язки, Іван Лещук — кер. спорту, М. Фіґоль і Ліда Василин — преса і інформація, д-р Е. Бутрій — таборовий лікар, Рома Дашавець, Зірка Дашавець і Оля Дзюбанівська — медична обслуга, Леся Швалюк — обслуга канцелярії, Ю. Наконечний — керівник таборової охорони, Марійка Дяків і М. Швець — обозні.

В часі урочистого відкриття Злету, до табору прибув звідун з запаленим смолоскипом, приніс вогонь з Вільної Олімпіяди поневолених народів, яка відбулася в Етобіко, Канада. Вогонь прийняв комендант табору — Я. Петрик, а голова Крайового Комітету д-р А.Лозинський пояснив у двох мовах символіку вогню та підчеркнув, що це вогонь Волі, символ, який сумівці збережуть у серцях аж до того часу, коли Україна стане вільною державою і тоді вибранець вільної України занесе його на світову Олімпіяду.

Учасників Злету привітав від Проводу Організацій Українських Націоналістів (ОУН) д-р А. Бедрій. На відкритті був присутній кореспондент популярної газети «Льос Анджелес Дейлі Нюз».

У неділю, 5 серпня до табору прибув о. Петро Леськів, відправив Службу Божу і виголосив гарне слово до зібраної молоді і гостей, які численно прибули до табору.

Та в таборі нема коли думати про красу навколишньої природи, тут кожному повно роботи. Одні кожного дня виїжджають на олімпійські ігри, інші до одного із голівудсьних фільмових студій — «Юніверсал студіо», ще інші — до «Дісней ленд«, до моря, на солену купіль, на політичні акції. До табору прибув маестро В. Божик і започаткував проби таборового хору, а коли він не міг прибути, проби переводила Ксеня Дацків. Пані Дора Ґендза започаткувала проби народних танків і вела їх часто поза північ.

Під час табору відбулися семінари: «Роля СУМ на чужині», — доповідав мґр Гановський, «Україна у міжнародних відносинах», — доповідав 3. Коваль, «Участь українців у Світових Олімпіадах і наші завдання» — доповідав М. Фіголь, «Наші завдання і допомога Україні» — доп. Б. Потапенко і 3. Коваль.

Відбулися три вечори країн: Австралія, Америка і Канада. В усіх випадках представники з поодиноких країн розповідали про життя українців в поодиноких країнах та про працю СУМ.

Найбільше було вложено праці референтурою зовнішньої роботи. Ще перед початком ІІІ-го Світового Злету СУМ реф. Б. Потапенко відкрив пресове інформаційне Бюро в Домі Українського Культурного Осередку, звідки розсилалось інформацію про запланований Зліт, його ціль і завдання. Слід підкреслити, що у Льос Анджелес поруч себе працювали два інформаційні Бюра: Українська Центральна Інформаційна Служба УЦІС і Сумівська Пресова Служба, і вони себе взаємно доповняли.

Сумівська Пресова Служба випустила три пресові повідомлення, які розіслано до 360 пресових аґенцій і поодиноких газет інформуючи їх про ІІІ-ій Світовий Зліт СУМ. У першому було скоментовано статтю В. Стиркула, поміщену в київській газеті «Спортивна Газета». Це пресове повідомлення було подане під заголовком «Спорт Рашен стійл», до якого додано точний переклад статті В. Стиркула на англійську мову, при тому залучено відповідну інформацію про СУМ. Другий «прес-реліз» появився з датою ЗО. 7. 84 р. під заголовком «ІІІ-ій Світовий Зліт Спілки Української Молоді», в якому інформувалось представників преси про місце і час відкриття Злету та запрошувалось представників преси на відкриття. В кожному повідомленні була подана обширна інформація про Україну, що Україна має понад 50 мільйонів населення, але не має права бути членом Міжнароднього Олімпійського Комітету (МОК). Третій «прес-реліз» був розісланий 8.8.84 р., який запрошував представників преси на концерт української пісні і танку, до якого табір підготовлявся на день 11. 8. 84 р, що мав відбутися в будинку УКО. Звичайно, що до всіх повідомлень додавано супровідну інформацію: коротку історію СУМ, інформацію про Юрка Шухевича і т. п.

Крім того, кожного дня виїздила група охочих на політичні акції. Вони тягли за собою клітку, що символізувала закуту Україну, роздавали відповідну літературу, приготовлену СУМ, ТУСМ, АБН, ОУВФ і ОУН. Загально публіка ставилася прихильно, а закордонні кореспонденти фотографували такі акції і забирали відповідну літературу.

Найтяжчою справою було підготовити концерт. Хоч пані Д. Ґендза перебувала в таборі, але майже неможливо було зібрати усіх танцюристів на спільну пробу. Все комусь припадала черга на виїзд поза табір, а поїхати поза табір молодь рвалася. Хотіла побачити Голівуд, місце проживання голівудських артистів — «Беверлией», центральний стадіон, на котрому відкривали 23-у світову Олімпіяду, оглянути одну із голівудських фільмових студій, осідок «Доналд Дак» — «Дізней ленд», не говорячи вже, оглянути місто, бо кажуть: «Бути в Римі і Папи римського не бачити», це було б негарно.

Як згадано, на початку до табору прибув маестро В. Божик. Він погодився прибути і щось зробити з тою масою молоді. Правду кажучи, маестро В. Божик дивився скептично на проект, він має своє місце серед музичного світу, а тут просять в нього неможливого. Сумівці були з різних країв, навіть з різними акцентами, — лиш пісня була та сама. Незважаючи на величезний стаж дириґента, тут треба було трохи щастя. Але так не думали сумівці. Ось сумівець з Німеччини заявляє членові команди: "Я до міста не поїду, бо ніколи більше в житті не буду мати щастя співати з В. Божиком". Для молодих людей не було важне, скільки буде проб, для них було важне співати під його проводом і думаємо, що вони його не підвели.

У суботу, перед полуднем, з табору вирушила колона з п'яти машин, яка доставила танцюристів біля головного стадіону, де вони дали концерт українського танку. Це була перша «генеральна» проба для наших танцюристів і репрезентативний виступ перед глядачами з цілого світу. Танцюристи зібрані з цілого світу. У кількох пробах п-і Ґендза старалася нахилити їх до свого ритму, до своєї школи. І думаємо, що це їй удалося. Концерт був вдалий, за що інтернаціональна публіка нагороджувала виконавців рясними оплесками.

У вечірніх годинах, 11.8.84 р., відбувся концерт української пісні і танку в Домі УКО. На концерт прибули парохи українських церков в Лос Анджелес та численна лос-анджелеська громада. Велика заля була заповнена. В концерті взяли участь: таборовий хор під дириґентурою маестра В. Божика, Танцювальний ансамбль під керівництвом хореографа п-і Д. Ґендзи, рецитація твору В. Стефаника «Сини» — рецитував А. Лозинський, дівочий хор сумівок з Вінніпеґу, Канада, і сумівці з Австралії виконали народний танок і жартівливу сценку «Катерина». Програму проводив К. Василик з Нью-Йорку. Концерт відбувся на високому мистецькому рівні. Імпозантне враження зробив таборовий хор, біля дві сотні співаків, а бездоганне виконання пісень поставило публіку на ноги і вона змусила дириґента повернутися на сцену з додатком. За віддану працю з таборовиками сумівці нагородили мистецьких керівників: п-і Д. Ґендзу і маестра В. Божика китицями квітів. Після концерту відбулася сумівська забава, на яку була запрошена вся українська молодь Лос Анджелесу. Навіть оркестра була таборова, яку на швидко зложили Р. Василин з Лос Анджелесу і 3. Коваль з Бельгії.

ІІІ-ій Світовий Зліт закінчено у неділю, 12 серпня спільним апелем. Закрив Зліт голова Центральної Управи СУМ мґр Є. Гановський словами: "Вартість і значення Третього Світового Злету СУМ буде тим більша, коли учасники Злету, пов'язані сотнями вузлів дружби і побратимства, плекатимуть цю дружбу в майбутньому і в чинах та творчій праці на славу Бога і нашої Батьківщини України, що є найвищим ідеалом члена Спілки Української Молоді". Віримо, що дружба була збудована.

Головна сторінка

2008-04-21T06:20:18Z

92.112.78.140: /* Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Гімн СУМ

2008-04-21T06:11:51Z

92.112.78.140:

Інформації про існування організаційного гімну в СУМі 1925-1929 років немає. Уже в 1940-х роках, в діаспорі з'являються перші спроби укласти сумівський гімн, зокрема відомо про використання під час церемоніалу пісні "Гей струнко стань, на прапор глянь".

Втім, у 1960-х роках ЦК СУМ оголосив конкурс на кращі слова тексту на сумівський гімн. Найбільшу прихильність здобув текст написаний у 1964 році відомим письменником, публіцистом та поетом Петром Полтавою, який в той час був головним редактором сумівського журналу "Крилаті". Музику до тексту П.Полтави "Вгору прапори" уклав П.Білецький.

'''Вгору прапори'''

В гору прапори слухай наказ:

Де б не прийшлося нам жити,

Більшого щастя нема для нас

Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

В гору прапори, в гору серця!

Гордо несім нашу славу,

Нині сумівця, завтра бійця

За Українську державу!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

Гімн СУМ

2008-04-21T06:11:15Z

92.112.78.140: Нова сторінка: Інформації про існування організаційного гімну в СУМі 1925-1929 років немає. Уже в 1940-х роках, в ді...

Інформації про існування організаційного гімну в СУМі 1925-1929 років немає. Уже в 1940-х роках, в діаспорі з'являються перші спроби укласти сумівський гімн, зокрема відомо про використання під час церемоніалу пісні "Гей струнко стань, на прапор глянь".

Втім, у 1960-х роках ЦК СУМ оголосив конкурс на кращі слова тексту на сумівський гімн. Найбільшу прихильність здобув текст написаний у 1964 році відомим письменником, публіцистом та поетом Петром Полтавою, який в той час був головним редактором сумівського журналу "Крилаті". Музику до тексту П.Полтави "Вгору прапори" уклав П.Білецький.

Вгору прапори

В гору прапори слухай наказ:

Де б не прийшлося нам жити,

Більшого щастя нема для нас

Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

В гору прапори, в гору серця!

Гордо несім нашу славу,

Нині сумівця, завтра бійця

За Українську державу!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

Головна сторінка

2008-04-21T06:10:35Z

92.112.78.140: /* Символи СУМу та структура організації */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Гімн

2008-04-21T06:09:30Z

92.112.78.140:

Гімн

2008-04-21T06:07:39Z

Інформації про існування організаційного гімну в СУМі 1925-1929 років немає. Уже в 1940-х роках, в діаспорі з'являються перші спроби укласти сумівський гімн. Зокрема відомо про використання під час церемоніалу пісні "Гей струнко стань, на прапор глянь". Втім, у 1960-х роках ЦК СУМ оголосив конкурс на кращі слова тексту на сумівський гімн. Найбільшу прихильність здобув текст написаний у 1964 році відомим письменником, публіцистом та поетом Петром Полтавою, який в той час був головним редактором сумівського журналу "Крилаті". Музику до тексту П.Полтави "Вгору прапори" уклав П.Білецький.

'''Вгору прапори'''

В гору прапори слухай наказ:
Де б не прийшлося нам жити,
Більшого щастя нема для нас
Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!
Гуде земля від нашої ходи!
Солод-солодка у Дніпрі вода
Ми нап'ємось Дніпрової води.

В гору прапори, в гору серця!
Гордо несім нашу славу,
Нині сумівця, завтра бійця
За Українську державу!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!
Гуде земля від нашої ходи!
Солод-солодка у Дніпрі вода
Ми нап'ємось Дніпрової води.

Головна сторінка

2008-04-20T22:15:31Z

92.112.78.140: /* Символи СУМу та структура організації */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор]]
* [[Гімн]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ

2008-04-20T22:12:51Z

92.112.78.140:

На початках діяльності СУМ в діаспорі членами Спілки була молодь у віці 18-30 років. Їх зобов'язувала сумівська Присяга наступного змісту:

'''ПРИСЯГА ЧЛЕНА СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

Я, СИН (ДОЧКА) ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ УРОЧИСТО КЛЯНУСЯ ПЕРЕД БОГОМ І УКРАЇНОЮ, НІКОЛИ НЕ СПЛЯМИТИ ЧЕСТИ МОЄЇ НАЦІЇ ТА КРОВИ МІЛЬЙОНІВ ПОЛЯГЛИХ БОРЦІВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.

ОБІЦЯЮ ПРИСВЯТИТИ ВСІ СВОЇ СИЛИ І ЗНАННЯ ДЛЯ ВИБОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ ДЕРЖАВИ, А ТОМУ, КОЛИ НАСТАНЕ ЧАС, Я ГОРДО СТАНУ З ЗБРОЄЮ В РУКАХ ЛИШЕ ПІД СВІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР В ПЕРШІ КОГОРТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО ВІЙСЬКА І НЕ СКЛАДУ ЇЇ ДОТИ, ДОКИ НЕ ВИЖЕНУ ОСТАННЬОГО ОКУПАНТА ІЗ СВЯЩЕННОЇ ЗЕМЛІ МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ.

ЗОБОВ'ЯЗУЮСЯ БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ СУМ-у ТА НЕУХИЛЬНО ВИКОНУВАТИ ВСІ НАКАЗИ МОЇХ ЗВЕРХНИКІВ

Пізніше було затверджено Правильник Юнацтва СУМ, де замість Присяги було затверджено '''Слово, Обітницю''' та '''Приречення.'''

'''"Слово"''' складає молодше юнацтво СУМ після 1-го іспиту:

''Вступаючи в ряди юнацтва Спілки Української Молоді, обіцяю:''
* ''бути доброю українською дитиною (молитись, шанувати родичів і старших, пильно вчитися в школі),''
* ''бути слухняним (-ною) юнаком (-кою) Спілки Української Молоді''

'''"Обітницю"'''складає кожний юнак (юначка) після ІІІ іспиту, при переході з молодшого в Старше Юнацтво СУМ:

''Пізнавши основні ідеї і правди Юнацтва СУМ, врочисто обіцяю:''
* ''бути вірним (-ною) Богові й Україні,''
* ''придержуватися в житті законів Юнацтва Спілки української Молоді,''
* ''слухатися сумівської влади.''

'''"Приречення"''' складається після здачі ІІ іспиту Старшого Юнацтва СУМ, при переході юнака (-чки) в Дружинники:

''Я, син (дочка) Великого Українського Народу, добровільно і з почуттям відповідальності прирікаю:''
*'' Бути вірним Богові й Україні, плекати високі морально-етичні, християнські та національно-державницькі чесноти духа;''
*'' Придержуватися в житті законів Спілки Української Молоді та бути карним і активним ЇЇ членом;''
*'' Бути активним і здисциплінованим членом організованого життя української спільноти;''
*'' Боротись за побудову і силу Української Самостійної Соборної Держави.''

Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ

2008-04-20T22:10:39Z

92.112.78.140:

На початках діяльності СУМ в діаспорі членами Спілки була молодь у віці 18-30 років. Їх зобов'язувала сумівська Присяга наступного змісту:

'''ПРИСЯГА ЧЛЕНА СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

Я, СИН (ДОЧКА) ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ УРОЧИСТО КЛЯНУСЯ ПЕРЕД БОГОМ І УКРАЇНОЮ, НІКОЛИ НЕ СПЛЯМИТИ ЧЕСТИ МОЄЇ НАЦІЇ ТА КРОВИ МІЛЬЙОНІВ ПОЛЯГЛИХ БОРЦІВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.

ОБІЦЯЮ ПРИСВЯТИТИ ВСІ СВОЇ СИЛИ І ЗНАННЯ ДЛЯ ВИБОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ ДЕРЖАВИ, А ТОМУ, КОЛИ НАСТАНЕ ЧАС, Я ГОРДО СТАНУ З ЗБРОЄЮ В РУКАХ ЛИШЕ ПІД СВІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР В ПЕРШІ КОГОРТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО ВІЙСЬКА І НЕ СКЛАДУ ЇЇ ДОТИ, ДОКИ НЕ ВИЖЕНУ ОСТАННЬОГО ОКУПАНТА ІЗ СВЯЩЕННОЇ ЗЕМЛІ МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ.

ЗОБОВ'ЯЗУЮСЯ БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ СУМ-у ТА НЕУХИЛЬНО ВИКОНУВАТИ ВСІ НАКАЗИ МОЇХ ЗВЕРХНИКІВ

Пізніше було затверджено Правильник Юнацтва СУМ, де замість Присяги було затверджено '''Слово, Обітницю''' та '''Приречення.'''

'''"Слово"''' складає молодше юнацтво СУМ після 1-го іспиту:

''Вступаючи в ряди юнацтва Спілки Української Молоді, обіцяю:''
''* бути доброю українською дитиною (молитись, шанувати родичів і старших, пильно вчитися в школі),''
''* бути слухняним (-ною) юнаком (-кою) Спілки Української Молоді''

'''"Обітницю"'''складає кожний юнак (юначка) після ІІІ іспиту, при переході з молодшого в Старше Юнацтво СУМ:

''Пізнавши основні ідеї і правди Юнацтва СУМ, врочисто обіцяю:''
''* бути вірним (-ною) Богові й Україні,''
''* придержуватися в житті законів Юнацтва Спілки української Молоді,''
''* слухатися сумівської влади.''

'''"Приречення"''' складається після здачі ІІ іспиту Старшого Юнацтва СУМ, при переході юнака (-чки) в Дружинники:

''Я, син (дочка) Великого Українського Народу, добровільно і з почуттям відповідальності прирікаю:''
''* Бути вірним Богові й Україні, плекати високі морально-етичні, християнські та національно-державницькі чесноти духа;''
''* Придержуватися в житті законів Спілки Української Молоді та бути карним і активним ЇЇ членом;''
''* Бути активним і здисциплінованим членом організованого життя української спільноти;''
''* Боротись за побудову і силу Української Самостійної Соборної Держави.''

Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ

2008-04-20T22:07:21Z

92.112.78.140:

На початках діяльності СУМ в діаспорі членами Спілки була молодь у віці 18-30 років. Їх зобов'язувала сумівська Присяга наступного змісту:

'''ПРИСЯГА ЧЛЕНА СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

Я, СИН (ДОЧКА) ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ УРОЧИСТО КЛЯНУСЯ ПЕРЕД БОГОМ І УКРАЇНОЮ, НІКОЛИ НЕ СПЛЯМИТИ ЧЕСТИ МОЄЇ НАЦІЇ ТА КРОВИ МІЛЬЙОНІВ ПОЛЯГЛИХ БОРЦІВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.

ОБІЦЯЮ ПРИСВЯТИТИ ВСІ СВОЇ СИЛИ І ЗНАННЯ ДЛЯ ВИБОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ ДЕРЖАВИ, А ТОМУ, КОЛИ НАСТАНЕ ЧАС, Я ГОРДО СТАНУ З ЗБРОЄЮ В РУКАХ ЛИШЕ ПІД СВІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР В ПЕРШІ КОГОРТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО ВІЙСЬКА І НЕ СКЛАДУ ЇЇ ДОТИ, ДОКИ НЕ ВИЖЕНУ ОСТАННЬОГО ОКУПАНТА ІЗ СВЯЩЕННОЇ ЗЕМЛІ МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ.

ЗОБОВ'ЯЗУЮСЯ БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ СУМ-у ТА НЕУХИЛЬНО ВИКОНУВАТИ ВСІ НАКАЗИ МОЇХ ЗВЕРХНИКІВ

Пізніше було затверджено Правильник Юнацтва СУМ, де замість Присяги було затверджено Слово, Обітницю та Приречення.

'''"Слово"''' складає молодше юнацтво СУМ після 1-го іспиту:

Вступаючи в ряди юнацтва Спілки Української Молоді, обіцяю:
* бути доброю українською дитиною (молитись, шанувати родичів і старших, пильно вчитися в школі),
* бути слухняним (-ною) юнаком (-кою) Спілки Української Молоді

'''"Обітницю"'''складає кожний юнак (юначка) після ІІІ іспиту, при переході з молодшого в Старше Юнацтво СУМ:

Пізнавши основні ідеї і правди Юнацтва СУМ, врочисто обіцяю:
* бути вірним (-ною) Богові й Україні,
* придержуватися в житті законів Юнацтва Спілки української Молоді,
* слухатися сумівської влади.

'''"Приречення"''' складається після здачі ІІ іспиту Старшого Юнацтва СУМ, при переході юнака (-чки) в Дрижинники:

Я, син (дочка) Великого Українського Народу, добровільно і з почуттям відповідальності прирікаю:
* Бути вірним Богові й Україні, плекати високі морально-етичні, християнські та національно-державницькі чесноти духа;
* Придержуватися в житті законів Спілки Української Молоді та бути карним і активним ЇЇ членом;
* Бути активним і здисциплінованим членом організованого життя української спільноти;
* Боротись за побудову і силу Української Самостійної Соборної Держави.

Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ

2008-04-20T22:00:46Z

92.112.78.140:

На початках діяльності СУМ в діаспорі членами СУМу була молодь у віці 18-30 років. Їх зобов'язувала сумівська Присяга наступного змісту:

'''ПРИСЯГА ЧЛЕНА СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

Я, СИН (ДОЧКА) ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ УРОЧИСТО КЛЯНУСЯ ПЕРЕД БОГОМ І УКРАЇНОЮ, НІКОЛИ НЕ СПЛЯМИТИ ЧЕСТИ МОЄЇ НАЦІЇ ТА КРОВИ МІЛЬЙОНІВ ПОЛЯГЛИХ БОРЦІВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.

ОБІЦЯЮ ПРИСВЯТИТИ ВСІ СВОЇ СИЛИ І ЗНАННЯ ДЛЯ ВИБОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ ДЕРЖАВИ, А ТОМУ, КОЛИ НАСТАНЕ ЧАС, Я ГОРДО СТАНУ З ЗБРОЄЮ В РУКАХ ЛИШЕ ПІД СВІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР В ПЕРШІ КОГОРТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО ВІЙСЬКА І НЕ СКЛАДУ ЇЇ ДОТИ, ДОКИ НЕ ВИЖЕНУ ОСТАННЬОГО ОКУПАНТА ІЗ СВЯЩЕННОЇ ЗЕМЛІ МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ.

ЗОБОВ'ЯЗУЮСЯ БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ СУМ-у ТА НЕУХИЛЬНО ВИКОНУВАТИ ВСІ НАКАЗИ МОЇХ ЗВЕРХНИКІВ

Пізніше було затверджено Правильник Юнацтва СУМ, де замість Присяги було затверджено Слово, Обітницю та Приречення.

'''"Слово"''' складає молодше юнацтво СУМ після 1-го іспиту:

Вступаючи в ряди юнацтва Спілки Української Молоді, обіцяю:
* бути доброю українською дитиною (молитись, шанувати родичів і старших, пильно вчитися в школі),
* бути слухняним (-ною) юнаком (-кою) Спілки Української Молоді

'''"Обітницю"'''складає кожний юнак (юначка) після ІІІ іспиту, при переході з молодшого в Старше Юнацтво СУМ:

Пізнавши основні ідеї і правди Юнацтва СУМ, врочисто обіцяю:
* бути вірним (-ною) Богові й Україні,
* придержуватися в житті законів Юнацтва Спілки української Молоді,
* слухатися сумівської влади.

Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ

2008-04-20T21:55:36Z

92.112.78.140: Нова сторінка: На початках діяльності СУМ в діаспорі членами СУМу була молодь у віці 18-30 років. Їх зобов'язув...

На початках діяльності СУМ в діаспорі членами СУМу була молодь у віці 18-30 років. Їх зобов'язувала сумівська Присяга наступного змісту:

'''ПРИСЯГА ЧЛЕНА СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

Я, СИН (ДОЧКА) ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ УРОЧИСТО КЛЯНУСЯ ПЕРЕД БОГОМ І УКРАЇНОЮ, НІКОЛИ НЕ СПЛЯМИТИ ЧЕСТИ МОЄЇ НАЦІЇ ТА КРОВИ МІЛЬЙОНІВ ПОЛЯГЛИХ БОРЦІВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.
ОБІЦЯЮ ПРИСВЯТИТИ ВСІ СВОЇ СИЛИ І ЗНАННЯ ДЛЯ ВИБОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ ДЕРЖАВИ, А ТОМУ, КОЛИ НАСТАНЕ ЧАС, Я ГОРДО СТАНУ З ЗБРОЄЮ В РУКАХ ЛИШЕ ПІД СВІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР В ПЕРШІ КОГОРТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО ВІЙСЬКА І НЕ СКЛАДУ ЇЇ ДОТИ, ДОКИ НЕ ВИЖЕНУ ОСТАННЬОГО ОКУПАНТА ІЗ СВЯЩЕННОЇ ЗЕМЛІ МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ.
ЗОБОВ'ЯЗУЮСЯ БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ СУМ-у ТА НЕУХИЛЬНО ВИКОНУВАТИ ВСІ НАКАЗИ МОЇХ ЗВЕРХНИКІВ

Пізніше було затверджено Правильник Юнацтва СУМ, де замість Присяги було затверджено Слово, Обітницю та Приречення.

'''"Слово"''' складає молодше юнацтво СУМ після 1-го іспиту:

Вступаючи в ряди юнацтва Спілки Української Молоді, обіцяю:
* бути доброю українською дитиною (молитись, шанувати родичів і старших, пильно вчитися в школі),
* бути слухняним (-ною) юнаком (-кою) Спілки Української Молоді

Головна сторінка

2008-04-20T21:51:30Z

92.112.78.140: /* Символи СУМу та структура організації */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасла]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор]]
* [[Гімн]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Програма СУМ

2008-04-20T21:42:39Z

92.112.78.140:

Програма Спілки Української Молоді була прийнята та затверджена на І Конгресі СУМ, який відбувся 20-24 березня в Авсбургзі (див [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947) ]]).

На цьому ж Конгресі було прийнято статут СУМу, сумівський прапор та емблему, ухвалено напрямні для дальшої розбудови Спілки та обрано Центральний Комітет (ЦК) СУМ.

'''ПРОГРАМА СУМ-у'''

'''1.''' Спілка Української Молоді (скорочено СУМ) є непартійною, але глибоко ідейною національно-соборницькою організацією Української Молоді, що, ставлячи перед собою завдання відновити славні традиції однойменної спілки, ліквідованої антинароднім окупаційним режимом в Україні, об'єднує і виховує в своїх рядах молодь, яка, згідно з правилами, може вступати в СУМ.

'''2.''' Стоячи на ґрунті християнської моралі і глибокого українського традиціоналізму, СУМ є середовищем, в якому куються сталеві характери, що змогли б стати на зміну своїм батькам, і були б безмежно відданими укра¬їнській самостійницькій ідеї, дотримуючись гасла: «Бог і Батьківщина».

'''3.''' Оскільки всі люди рівні перед Богом, а значить, не може бути обранців, яким призначено панувати над народами, СУМ виховує своїх членів у дусі вселюдської правди, в дусі непокори перед імперіалістичними загарбниками, готуючи молодь до безкомпромісної боротьби за власну державу, як підставу існування українського народу.

'''4.''' В лавах молоді мусять високо стояти моральні чесноти, братерська дружба і організованість, а тому СУМ, ведучи безпощадну боротьбу з аморальністю, нездоровими симптомами в середовищі молоді, бореться за високі якості і чистоту душі своїх членів з тим, щоб слово «сумівець» стало гордістю не тільки Спілки Української Молоді, а й усього українського громадянства.

'''5.''' Стверджуючи, що глибока усвідомленість правоти поставленої перед собою мети, в аспекті загальнолюдського буття, була запорукою перемоги й безсмертності членів. Спілка Української Молоді виховує такий тип молодої людини, яка б була завжди переконана в перемозі своєї правди, дуже дорого цінила своє національне ім'я, належно шанувала борців за волю свого народу, і для якої відступство чи зрада нації були б рівнозначні з смертю.

'''6.''' Член СУМ-у мусить бути високорозвиненим, постійно прагнути до поглиблення своїх знань і цікавитися навколишнім життям, а тому Спілка Української Молоді за одно із основних своїх завдань уважає допомагати й всіляко підтримувати молодечий гін до опанування культурної скарбниці як свого народу, так і передових народів цілого світу.

'''7.''' СУМ бореться за поширення серед молоді своєї ідеї та створення нових Сумівських осередків, вимагаючи від свого членства активної діяльності в цьому напрямку, пам'ятаючи, що СУМ – це бойова національно-соборницька організація.

'''8.''' Важлива ознака всякої здорової молоді, а тим більше молоді поневоленої нації, полягає в тому, що ця молодь стоїть не тільки на високому моральному та ідейно-політичному рівні, а й відрізняється своїми фізичними прикметами, знаючи, що в здоровому тілі – здоровий дух. Тому СУМ велику вагу приділяє фізичному розвиткові молоді в найрізноманітніших формах, вважаючи ці чинники за основні у формуванні фізично й духовно здорового характеру.

Програма СУМ

2008-04-20T21:41:33Z

92.112.78.140:

Програма Спілки Української Молоді була прийнята та затверджена на І Конгресі СУМ, який відбувся 20-24 березня в Авсбургзі (див [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947) ]]).

На цьому ж Конгресі було прийнято статут СУМу, сумівський прапор та емблему, ухвалено напрямні для дальшої розбудови Спілки та обрано Центральний Комітет (ЦК) СУМ.

'''ПРОГРАМА СУМ-у'''

'''1.''' Спілка Української Молоді (скорочено СУМ є непартійною, але глибоко ідейною національно-соборницькою організацією Української Молоді, що, ставлячи перед собою завдання відновити славні традиції однойменної спілки, ліквідованої антинароднім окупаційним режимом в Україні, об'єднує і виховує в своїх рядах молодь, яка, згідно з правилами, може вступати в СУМ.

'''2.''' Стоячи на ґрунті християнської моралі і глибокого українського традиціоналізму, СУМ є середовищем, в якому куються сталеві характери, що змогли б стати на зміну своїм батькам, і були б безмежно відданими укра¬їнській самостійницькій ідеї, дотримуючись гасла: «Бог і Батьківщина».

'''3.''' Оскільки всі люди рівні перед Богом, а значить, не може бути обранців, яким призначено панувати над народами, СУМ виховує своїх членів у дусі вселюдської правди, в дусі непокори перед імперіалістичними загарбниками, готуючи молодь до безкомпромісної боротьби за власну державу, як підставу існування українського народу.

'''4.''' В лавах молоді мусять високо стояти моральні чесноти, братерська дружба і організованість, а тому СУМ, ведучи безпощадну боротьбу з аморальністю, нездоровими симптомами в середовищі молоді, бореться за високі якості і чистоту душі своїх членів з тим, щоб слово «сумівець» стало гордістю не тільки Спілки Української Молоді, а й усього українського громадянства.

'''5.''' Стверджуючи, що глибока усвідомленість правоти поставленої перед собою мети, в аспекті загальнолюдського буття, була запорукою перемоги й безсмертності членів. Спілка Української Молоді виховує такий тип молодої людини, яка б була завжди переконана в перемозі своєї правди, дуже дорого цінила своє національне ім'я, належно шанувала борців за волю свого народу, і для якої відступство чи зрада нації були б рівнозначні з смертю.

'''6.''' Член СУМ-у мусить бути високорозвиненим, постійно прагнути до поглиблення своїх знань і цікавитися навколишнім життям, а тому Спілка Української Молоді за одно із основних своїх завдань уважає допомагати й всіляко підтримувати молодечий гін до опанування культурної скарбниці як свого народу, так і передових народів цілого світу.

'''7.''' СУМ бореться за поширення серед молоді своєї ідеї та створення нових Сумівських осередків, вимагаючи від свого членства активної діяльності в цьому напрямку, пам'ятаючи, що СУМ – це бойова національно-соборницька організація.

'''8.''' Важлива ознака всякої здорової молоді, а тим більше молоді поневоленої нації, полягає в тому, що ця молодь стоїть не тільки на високому моральному та ідейно-політичному рівні, а й відрізняється своїми фізичними прикметами, знаючи, що в здоровому тілі – здоровий дух. Тому СУМ велику вагу приділяє фізичному розвиткові молоді в найрізноманітніших формах, вважаючи ці чинники за основні у формуванні фізично й духовно здорового характеру.

Програма СУМ

2008-04-20T21:38:06Z

92.112.78.140: Нова сторінка: Програма Спілки Української Молоді була прийнята та затверджена на І Конгресі СУМ, який відб...

Програма Спілки Української Молоді була прийнята та затверджена на І Конгресі СУМ, який відбувся 20-24 березня в Авсбургзі.

На цьому ж Конгресі було прийнято статут СУМу, сумівський прапор та емблему, ухвалив напрямні для дальшої розбудови Спілки та обрав Центральний Комітет (ЦК) СУМ.

'''ПРОГРАМА СУМ-у'''

1. Спілка Української Молоді (скорочено СУМ є непартійною, але глибоко ідейною національно-соборницькою організацією Української Молоді, що, ставлячи перед собою завдання відновити славні традиції однойменної спілки, ліквідованої антинароднім окупаційним режимом в Україні, об'єднує і виховує в своїх рядах молодь, яка, згідно з правилами, може вступати в СУМ.

2. Стоячи на ґрунті християнської моралі і глибокого українського традиціоналізму, СУМ є середовищем, в якому куються сталеві характери, що змогли б стати на зміну своїм батькам, і були б безмежно відданими укра¬їнській самостійницькій ідеї, дотримуючись гасла: «Бог і Батьківщина».

3. Оскільки всі люди рівні перед Богом, а значить, не може бути обранців, яким призначено панувати над народами, СУМ виховує своїх членів у дусі вселюдської правди, в дусі непокори перед імперіалістичними загарбниками, готуючи молодь до безкомпромісної боротьби за власну державу, як підставу існування українського народу.

4. В лавах молоді мусять високо стояти моральні чесноти, братерська дружба і організованість, а тому СУМ, ведучи безпощадну боротьбу з аморальністю, нездоровими симптомами в середовищі молоді, бореться за високі якості і чистоту душі своїх членів з тим, щоб слово «сумівець» стало гордістю не тільки Спілки Української Молоді, а й усього українського громадянства.

5. Стверджуючи, що глибока усвідомленість правоти поставленої перед собою мети, в аспекті загальнолюдського буття, була запорукою перемоги й безсмертності членів. Спілка Української Молоді виховує такий тип молодої людини, яка б була завжди переконана в перемозі своєї правди, дуже дорого цінила своє національне ім'я, належно шанувала борців за волю свого народу, і для якої відступство чи зрада нації були б рівнозначні з смертю.

6. Член СУМ-у мусить бути високорозвиненим, постійно прагнути до поглиблення своїх знань і цікавитися навколишнім життям, а тому Спілка Української Молоді за одно із основних своїх завдань уважає допомагати й всіляко підтримувати молодечий гін до опанування культурної скарбниці як свого народу, так і передових народів цілого світу.

7. СУМ бореться за поширення серед молоді своєї ідеї та створення нових Сумівських осередків, вимагаючи від свого членства активної діяльності в цьому напрямку, пам'ятаючи, що СУМ – це бойова національно-соборницька організація.

8. Важлива ознака всякої здорової молоді, а тим більше молоді поневоленої нації, полягає в тому, що ця молодь стоїть не тільки на високому моральному та ідейно-політичному рівні, а й відрізняється своїми фізичними прикметами, знаючи, що в здоровому тілі – здоровий дух. Тому СУМ велику вагу приділяє фізичному розвиткові молоді в найрізноманітніших формах, вважаючи ці чинники за основні у формуванні фізично й духовно здорового характеру.

Головна сторінка

2008-04-20T21:16:47Z

92.112.78.140: /* Символи СУМу та структура організації */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасла]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор]]
* [[Гімн]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, обітниця, приречення, присяга СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Головна сторінка

2008-04-20T20:47:01Z

92.112.78.140: /* Світові Злети СУМ */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасла]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор]]
* [[Гімн]]
* [[Молитва]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Створення та діяльність СНУМу

2008-04-20T20:14:38Z

92.112.78.140:

Кінець 80-х років у визвольній боротьбі українців пов'язаний з масовими акціями на площах і вулицях міст України. Проведення масових заходів за участю молоді починається з розгортанням у 1989 році діяльності '''Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ)''', яка об'єднувала різні соціальні верстви молоді.

Ідея створення молодіжної організації самостійницького напряму виникла серед молодих членів Української Гельсінської Спілки у червні 1989 року. 17 червня у Харкові був створений ініціативний комітет для відновлення Спілки Української Молоді. '''19 серпня 1989 року на гору Маківку''', в Карпатах, де Українські Січові Стрільці здобули перемогу над російськими військами, з'їхалась молодь Львівщини і проголосила створення Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ). Цими зборами прийнято Програму і Статут СНУМ та обрано Провід, співголовами якого обрано Ігоря Деркача та Олега Вітовича. В Статуті було записано: "Керуючись принципами гуманізму та демократії, СНУМ ставить собі за мету патріотичне виховання молоді в дусі відданості справі побудови незалежної, демократичної Української Держави". У вересні утворюється організація СНУМ у Києві. На обласній конференції Народного Руху України за перебудову 27-28 жовтня 1989 р. організаційно оформився Тернопільський СНУМ. У жовтні ц.р. виникає СУМ у Луцьку, у листопаді - на Буковині та в Івано-Франківську.

Починаючи з літа 1989 р. по травень 1990 кількість снумівських обласних організацій збільшується до 18. Загальна чисельність членів СУМ/СНУМ на той час становила понад тисячу молоді. Існував також осередок СНУМ у Перемишлі, в Польщі, який був пов'заний з Львівським СНУМом.

Цікавим є питання про взаємини між снумівськими структурами та подвійності назв цих організацій, відповіді на які ми можемо отримати з інтерв'ю, яке дав І. Деркач Українському пресовому агенству в Лондоні у вересні 1989 р. Відповідаючи на запит про стосунки між осередками він заявив: "В нас постійно, щомісяця, збирається координаційна рада УГС в Києві. Приїжджають на її засідання представники молодіжних організацій. Фактично харківська СУМ існує при харківській УГС, СНУМ чернівецька при чернівецькій УГС, СНУМ Івано-франківська при Івано-франківській УГС, київська СНУМ при київській УГС."

При цій нагоді Деркач докладніше з'ясував також ставлення СНУМу до харківського та закордонного СУМу. Вказавши на те, що харків'яни хотіли конче відновити СУМ, Деркач мовив: "От, наприклад, чому ми не хотіли назвати СУМ? Ми радились з В'ячеславом Чорноволом та іншими членами УГС. Справа в тому, що відновивши сьогодні стару назву, накликаємо на себе біду. Фактично таким чином оголошуємо підтримку СУМу американського, а американський СУМ партійний, він існує при ОУНб".

В осінньо-зимовий період 1989-1990 років снумівські організації влаштовують релігійно-політичні заходи, вуличні походи, театралізовані заходи (наприклад, 1 жовтня 1989 р., у Львові, вулицями міста йшла колона снумівців, яка зображала окупацію Західної України радянськими військами у 1939р.), антикомсомольські акції з прилюдним знищенням комсомольських квитків у Києві, Львові, Рівному, Тернополі, Дубно та інших містах. Навесні 1990 р. сумівські організації ініціюють проведення антиленінських акцій. Символічні "похорони ленінізму і комунізму" з покладанням вінків з колючого дроту, відбувалися у містах Луцьку, Рівному, Києві, Житомирі, Дрогобичі, та ін. Снумівські організації бойкотують весняний призов до Радянської Армії, виступаючи за те, щоб призовники з України залишалися служити на її території. З цією метою влаштовуються вуличні протиармійські походи, пікетування й голодування біля військкоматів, організовується мітинг біля будинку Верховної Ради України, де висувається вимога: " Україні - професійну національну армію!"

21 квітня 1990 року у Львові відбулася міжрегіональна нарада представників обласних організацій СУМ/СНУМ з міст Львова, Івано-Франківська, Луцька, Вінниці, Хмельницького, Києва, Чернівців, Рівного, на якій приймається рішення про поширення агітації серед населення щодо обов'язкового проходження військової служби призовниками з України тільки на її території. З цією метою СНУМ сприяє утворенню громадських комітетів захисту молоді від примусової служби за межами України.

Від серпня 1989 р. до травня 1990 р. снумівські організації зорганізували 27 масових акцій ( з них 23 заборонених владою ), в яких взяли участь понад 64 тисячі молоді.

Головним завданням громадсько-політичих організацій в той час, зокрема і снумівських, стає організація політичної підготовки молоді, проведення політичних дискусій, нарад з актуальних проблем державотворення. З цією метою снумівські організації влаштовують для своїх членів та молоді лекції, семінари, диспути з різних актуальних проблем суспільно-політичного життя України, зустрічі з діячами правозахисного руху, авторитетними політиками, письменниками, екологами. З метою сприяння політичній освіті молоді осередки СНУМ створюють самодіяльні бібліотеки. З цією ж метою газета Львівського СНУМу "Молода Україна", яка друкувалася в Литві і нелегально завозилася в Україну, на своїх шпальтах подає серію матеріалів історіографічного характеру, під рубрикою "Заочний університет СНУМу".

Навесні 1990 р. СНУМ бере активну участь у виборчій кампанії. 4 березня 1990 р. до Верховної Ради України обрано провідного члена СУМ Ігоря Деркача, депутатами обласних та міських Рад стали снумівці М. Солдат, О. Вітович, Т. Чорновіл, А. Соколов, І. Шкарпінець, І. Симчич, Т. Гентош, та ін.

Суспільно-політична ситуація в Україні на початку 1990 р. вимагала більш скоординованих дій снумівських організацій, кожна з яких була незалежною від інших у плануванні своєї діяльності та вирішенні організаційних питань. Всеукраїнська організація СУМ/СНУМ утворилася 26-27 травня 1990 р. в місті Івано-Франківську. Делегатами Першого Великого Збору СУМ/СНУМ були 220 представників осередків з 23 областей України. Статут Всеукраїнського СУМ/СНУМ передбачав федеративний устрій Спілки, автономний статус кожної обласної організації. Збором обрано Центральний Провід на чолі з депутатом Верховної Ради України Ігорем Деркачем. В ході Збору відбулася ідеологічна дискусія, в результаті якої прихильники "інтегрального націоналізму" проголосили утворення "революційної фракції в СНУМ" на чолі з О. Вітовичем.

3-4 листопада 1990 р. на з'їзді цієї фракції який відбувся у Києві, утворилася нова організація - Українська Націоналістична Спілка (УНС).

Влітку 1990 р. в рамках акції "Дзвін" та святкування 500-ліття козацтва СНУМ організовує пропагандивні рейди на Східну Україну. Снумівці організовували мітинги, концерти патріотичних пісень, вели роз'яснювальну роботу серед населення Сходу і Півдня України.

23-24 серпня 1990 р. делегація СНУМу взяла участь у Першій Світовій Конференції Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), яка проходила у Білому Борі, в Польщі. Там представники СНУМу вперше зустрілися з членами Спілки Української Молоді з діаспори. СКУМО обрала Координаційно Раду, яка мала повноваження скликати Другу Світову. Конференцію Українських Молодіжних Організацій. Головою Координаційної Ради обрано Ігоря Деркача, голову СНУМ в Україні; від Центральної Управи СУМ до Координаційної Ради була обрана Віра Гайдамаха.

Після цього, 27-29 вересня 8 членів СНУМ на чолі з Ігорем Деркачем взяли участь у Світовій Конференції Дружинників СУМ у Мюнхені. Почалася співпраця СУМ і СНУМ в діаспорі, налагоджувалися добрі стосунки.

На початку осені 1990 р. по Україні прокотилася хвиля мітингів протесту проти нового Союзного договору. СНУМівські організації вдаються до проведення спільних з іншими молодіжними організаціями акцій протесту, прийняття заяв-звернень до вищих інституцій влади з цього приводу. Вершиною політичної активності молоді того періоду стало голодування студентів на Майдані Незалежності у Києві від 2 до 17 жовтня 1990 р. Серед найактивніших учасників цієї акції були студенти-снумівці з Києва, Львова, Запоріжжя, Тернополя та ін.

Мобілізуючим фактором піднесення громадсько-політичної активності молоді у 1991 році стає проведення всесоюзного референдуму 17 березня, який був зорганізований з метою збереження "оновленого Союзу". СНУМ разом з іншими молодіжними організаціями бере активну участь у акції на протидію його проведення, агітує за повний його бойкот. Своє негативне ставлення до нового союзного договору висловлюють учасники Другої СКУМО, яка відбулася 3-4 серпня 1991 р. у Києві. Програмові доповіді на цій Конференції виголосили сумівці Роман Зварич, Ігор Деркач, Ірка Мицак. Головою Координаційної Ради знову обрано Ігоря Деркача, членом Координаційної Ради від ІДУ СУМ - Євгена Чолія. Після закінчення роботи Конференції, СНУМ і Спілка Українського Студенства (СУС) уклали угоду про створення коаліції для проведення спільних акцій протидії підписання Україною нового союзного договору.

Під час спроби державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. СНУМ виявив себе рішучою і активною організацією. Негайно були випущені листівки, прокламації до військовиків із закликом не підкорятися наказам з Москви. До військових частин ходили агітатори, роз'яснюючи ситуацію і роздаючи листівки. А 24 серпня було організовано масовий виїзд молоді до Києва на Всеукраїнське віче біля будинку Верховної Ради України, щоб домогтися від українських парламентарів проголошення Самостійної Української Держави.

Проголошення незалежності України та підтвердження цього рішення Всеукраїнським референдум 1 грудня 1991 року стало поштовхом до перегляду мети й завдань Спілки. Відтак, 14-15 грудня 1991 року у Києві, на Другому Великому Зборі СНУМу прийнято рішення про виховну діяльність організації та зміну назви на «Спілка Української Молоді».

Серед відомих сьогодні діючих народних депутатів, а колись активних снумівців є Андрій Шкіль (БЮТ) та Тарас Чорновіл (ПР), а також керівник Державного Управління Справами (ДУСі) Ігор Тарасюк

див. [[СУМ (1991-1994)]] та [[СУМ в Україні (від 1995 року)]]

Створення та діяльність СНУМу

2008-04-20T20:11:45Z

92.112.78.140:

Створення та діяльність СНУМу

2008-04-20T20:07:26Z

92.112.78.140: Нова сторінка: Кінець 80-х років у визвольній боротьбі українців пов'язаний з масовими акціями на площах і ву...

Кінець 80-х років у визвольній боротьбі українців пов'язаний з масовими акціями на площах і вулицях міст України. Проведення масових заходів за участю молоді починається з розгортанням у 1989 році діяльності Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ), яка об'єднувала різні соціальні верстви молоді.

Ідея створення молодіжної організації самостійницького напряму виникла серед молодих членів Української Гельсінської Спілки у червні 1989 року. 17 червня у Харкові був створений ініціативний комітет для відновлення Спілки Української Молоді. 19 серпня 1989 року на гору Маківку, в Карпатах, де Українські Січові Стрільці здобули перемогу над російськими військами, з'їхалась молодь Львівщини і проголосила створення Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ). Цими зборами прийнято Програму і Статут СНУМ та обрано Провід, співголовами якого обрано Ігоря Деркача та Олега Вітовича. В Статуті було записано: "Керуючись принципами гуманізму та демократії, СНУМ ставить собі за мету патріотичне виховання молоді в дусі відданості справі побудови незалежної, демократичної Української Держави". У вересні утворюється організація СНУМ у Києві. На обласній конференції Народного Руху України за перебудову 27-28 жовтня 1989 р. організаційно оформився Тернопільський СНУМ. У жовтні ц.р. виникає СУМ у Луцьку, у листопаді - на Буковині та в Івано-Франківську.

Починаючи з літа 1989 р. по травень 1990 кількість снумівських обласних організацій збільшується до 18. Загальна чисельність членів СУМ/СНУМ на той час становила понад тисячу молоді. Існував також осередок СНУМ у Перемишлі, в Польщі, який був пов'заний з Львівським СНУМом.

Цікавим є питання про взаємини між снумівськими структурами та подвійності назв цих організацій, відповіді на які ми можемо отримати з інтерв'ю, яке дав І. Деркач Українському пресовому агенству в Лондоні у вересні 1989 р. Відповідаючи на запит про стосунки між осередками він заявив: "В нас постійно, щомісяця, збирається координаційна рада УГС в Києві. Приїжджають на її засідання представники молодіжних організацій. Фактично харківська СУМ існує при харківській УГС, СНУМ чернівецька при чернівецькій УГС, СНУМ Івано-франківська при Івано-франківській УГС, київська СНУМ при київській УГС."

При цій нагоді Деркач докладніше з'ясував також ставлення СНУМу до харківського та закордонного СУМу. Вказавши на те, що харків'яни хотіли конче відновити СУМ, Деркач мовив: "От, наприклад, чому ми не хотіли назвати СУМ? Ми радились з В'ячеславом Чорноволом та іншими членами УГС. Справа в тому, що відновивши сьогодні стару назву, накликаємо на себе біду. Фактично таким чином оголошуємо підтримку СУМу американського, а американський СУМ партійний, він існує при ОУНб".

В осінньо-зимовий період 1989-1990 років снумівські організації влаштовують релігійно-політичні заходи, вуличні походи, театралізовані заходи (наприклад, 1 жовтня 1989 р., у Львові, вулицями міста йшла колона снумівців, яка зображала окупацію Західної України радянськими військами у 1939р.), антикомсомольські акції з прилюдним знищенням комсомольських квитків у Києві, Львові, Рівному, Тернополі, Дубно та інших містах. Навесні 1990 р. сумівські організації ініціюють проведення антиленінських акцій. Символічні "похорони ленінізму і комунізму" з покладанням вінків з колючого дроту, відбувалися у містах Луцьку, Рівному, Києві, Житомирі, Дрогобичі, та ін. Снумівські організації бойкотують весняний призов до Радянської Армії, виступаючи за те, щоб призовники з України залишалися служити на її території. З цією метою влаштовуються вуличні протиармійські походи, пікетування й голодування біля військкоматів, організовується мітинг біля будинку Верховної Ради України, де висувається вимога: " Україні - професійну національну армію!"

21 квітня 1990 року у Львові відбулася міжрегіональна нарада представників обласних організацій СУМ/СНУМ з міст Львова, Івано-Франківська, Луцька, Вінниці, Хмельницького, Києва, Чернівців, Рівного, на якій приймається рішення про поширення агітації серед населення щодо обов'язкового проходження військової служби призовниками з України тільки на її території. З цією метою СНУМ сприяє утворенню громадських комітетів захисту молоді від примусової служби за межами України.

Від серпня 1989 р. до травня 1990 р. снумівські організації зорганізували 27 масових акцій ( з них 23 заборонених владою ), в яких взяли участь понад 64 тисячі молоді.

Головним завданням громадсько-політичих організацій в той час, зокрема і снумівських, стає організація політичної підготовки молоді, проведення політичних дискусій, нарад з актуальних проблем державотворення. З цією метою снумівські організації влаштовують для своїх членів та молоді лекції, семінари, диспути з різних актуальних проблем суспільно-політичного життя України, зустрічі з діячами правозахисного руху, авторитетними політиками, письменниками, екологами. З метою сприяння політичній освіті молоді осередки СНУМ створюють самодіяльні бібліотеки. З цією ж метою газета Львівського СНУМу "Молода Україна", яка друкувалася в Литві і нелегально завозилася в Україну, на своїх шпальтах подає серію матеріалів історіографічного характеру, під рубрикою "Заочний університет СНУМу".

Навесні 1990 р. СНУМ бере активну участь у виборчій кампанії. 4 березня 1990 р. до Верховної Ради України обрано провідного члена СУМ Ігоря Деркача, депутатами обласних та міських Рад стали снумівці М. Солдат, О. Вітович, Т. Чорновіл, А. Соколов, І. Шкарпінець, І. Симчич, Т. Гентош, та ін.

Суспільно-політична ситуація в Україні на початку 1990 р. вимагала більш скоординованих дій снумівських організацій, кожна з яких була незалежною від інших у плануванні своєї діяльності та вирішенні організаційних питань. Всеукраїнська організація СУМ/СНУМ утворилася 26-27 травня 1990 р. в місті Івано-Франківську. Делегатами Першого Великого Збору СУМ/СНУМ були 220 представників осередків з 23 областей України. Статут Всеукраїнського СУМ/СНУМ передбачав федеративний устрій Спілки, автономний статус кожної обласної організації. Збором обрано Центральний Провід на чолі з депутатом Верховної Ради України Ігорем Деркачем. В ході Збору відбулася ідеологічна дискусія, в результаті якої прихильники "інтегрального націоналізму" проголосили утворення "революційної фракції в СНУМ" на чолі з О. Вітовичем.

3-4 листопада 1990 р. на з'їзді цієї фракції який відбувся у Києві, утворилася нова організація - Українська Націоналістична Спілка (УНС).

Влітку 1990 р. в рамках акції "Дзвін" та святкування 500-ліття козацтва СНУМ організовує пропагандивні рейди на Східну Україну. Снумівці організовували мітинги, концерти патріотичних пісень, вели роз'яснювальну роботу серед населення Сходу і Півдня України.

23-24 серпня 1990 р. делегація СНУМу взяла участь у Першій Світовій Конференції Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), яка проходила у Білому Борі, в Польщі. Там представники СНУМу вперше зустрілися з членами Спілки Української Молоді з діаспори. СКУМО обрала Координаційно Раду, яка мала повноваження скликати Другу Світову. Конференцію Українських Молодіжних Організацій. Головою Координаційної Ради обрано Ігоря Деркача, голову СНУМ в Україні; від Центральної Управи СУМ до Координаційної Ради була обрана Віра Гайдамаха.

Після цього, 27-29 вересня 8 членів СНУМ на чолі з Ігорем Деркачем взяли участь у Світовій Конференції Дружинників СУМ у Мюнхені. Почалася співпраця СУМ і СНУМ в діаспорі, налагоджувалися добрі стосунки.

На початку осені 1990 р. по Україні прокотилася хвиля мітингів протесту проти нового Союзного договору. СНУМівські організації вдаються до проведення спільних з іншими молодіжними організаціями акцій протесту, прийняття заяв-звернень до вищих інституцій влади з цього приводу. Вершиною політичної активності молоді того періоду стало голодування студентів на Майдані Незалежності у Києві від 2 до 17 жовтня 1990 р. Серед найактивніших учасників цієї акції були студенти-снумівці з Києва, Львова, Запоріжжя, Тернополя та ін.

Мобілізуючим фактором піднесення громадсько-політичної активності молоді у 1991 році стає проведення всесоюзного референдуму 17 березня, який був зорганізований з метою збереження "оновленого Союзу". СНУМ разом з іншими молодіжними організаціями бере активну участь у акції на протидію його проведення, агітує за повний його бойкот. Своє негативне ставлення до нового союзного договору висловлюють учасники Другої СКУМО, яка відбулася 3-4 серпня 1991 р. у Києві. Програмові доповіді на цій Конференції виголосили сумівці Роман Зварич, Ігор Деркач, Ірка Мицак. Головою Координаційної Ради знову обрано Ігоря Деркача, членом Координаційної Ради від ІДУ СУМ - Євгена Чолія. Після закінчення роботи Конференції, СНУМ і Спілка Українського Студенства (СУС) уклали угоду про створення коаліції для проведення спільних акцій протидії підписання Україною нового союзного договору.

Під час спроби державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. СНУМ виявив себе рішучою і активною організацією. Негайно були випущені листівки, прокламації до військовиків із закликом не підкорятися наказам з Москви. До військових частин ходили агітатори, роз'яснюючи ситуацію і роздаючи листівки. А 24 серпня було організовано масовий виїзд молоді до Києва на Всеукраїнське віче біля будинку Верховної Ради України, щоб домогтися від українських парламентарів проголошення Самостійної Української Держави.

Події, що відбувались в Україні після 24 серпня 1991 року позначились і на Спілці Незалежної Української Молоді. Здобуття Незалежності стало важливою підсумковою віхою в історії СНУМу, що привело до
Отож, протягом двох років (1989-1991) в Україні було створено сильну молодіжну організацію, яка відзначалась великою активністю та дисциплінованістю свого членства. Незважаючи на відсутність досвіду, а також серйозної підтримки з боку політичних партнерів снумівцям вдалось розгорнути широку громадсько-політичну діяльність, свідченням успіху яких є перемога представників організації у виборчих кампаніях до різних рівнів Рад, а також провідна позиція СНУМУ в СКУМО.

Існування СУМ в підпіллі

2008-04-20T19:31:18Z

92.112.78.140:

Відгомін подій пов’язаних із СВУ-СУМ був настільки великими, що згодом у різних куточках України та країв-поселень українців виникали організації, які використовували назву Спілки Української Молоді.

Так, з 1932 року році місті Харбін (на Далекому Сході) діяла організація під назвою '''Союз Української Молоді''', проте в 1937 році організація змінила назву на Українську Далеко-Східню Січ, яку у 1941 році було ліквідовано.

Також сьогодні існують певні намагання підв'язати до історії СУМ діяльність '''Виховних Спільнот Української Молоді''' (ВСУМ), які було створено Українським Центральним Комітетом (УЦК) в 1942 році. Метою діяльності ВСУМ, за даними Енциклопедії Українознавства, було виховання молоді в дусі українського націоналізму та підготовка її у подальшому до збройної боротьби за утворення УССД.

Цікавими є свідчення Ірини Метещук, яка студенткою була заарештована у вересні 1947р. і звільнена в 1955р. У своїх спогадах вона говорить про молодь "яка об'єднувалась у Спілки Української Молоді, або створювалися молодіжні угрупування при ОУН." Ці події відносяться до 1944-47рр., що мали місце у Західній Україні. Найвідомішою із подібних структур є '''СУМ в Кошляках''' (див. [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]).

У 1968 році, в часи "Празької весни", на Пряшівщині, найбільш західній українській території у складі Чехословаччини, створено '''Спілку Української Молоді Карпат'''. Організатори Спілки налагодили зв'язки із Центральною Управою СУМ, що знаходилась в той час у Бельгії, але широкої діяльності не змогли розгорнути. Дуже швидко була здійснена радянська інтервенція, що поклала край початкові демократичних перетворень в цій країні. Зрозуміло, що в нових умовах СУМК був змушений припинити своє існування.

Останньою згадкою про створення СУМ в підпіллі є згадка з 1972 року, коли відбувся судовий процес над членами '''"Союзу Української Молоді Галичини".''' Його члени збиралися і обговорювали політичне становище в державі, причини культурного та духовного занепаду в Україні, економічні питання. Юнаки ставили перед собою мету ознайомлювати молодь із українською історією, пробуджувати у ній національно-визвольний дух. Після відкриття гуртка, п'ятьох членів на чолі з Дмитром Гриньковим було засуджено до кількох років ув'язнення.

Існування СУМ в підпіллі

2008-04-20T19:27:03Z

92.112.78.140: Нова сторінка: Відгомін подій пов’язаних із СВУ-СУМ був настільки великими, що згодом у різних куточках Укр...

Відгомін подій пов’язаних із СВУ-СУМ був настільки великими, що згодом у різних куточках України та країв-поселень українців виникали організації, які використовували назву Спілки Української Молоді.

Так, з 1932 року році місті Харбін (на Далекому Сході) діяла організація під назвою Союз Української Молоді, проте в 1937 році організація змінила назву на Українську Далеко-Східню Січ, яку у 1941 році було ліквідовано.

Також сьогодні існують певні намагання підв'язати до історії СУМ діяльність Виховних Спільнот Української Молоді, які було створено Українським Центральним Комітетом (УЦК) в 1942 році. Метою діяльності ВСУМ, за даними Енциклопедії Українознавства, було виховання молоді в дусі українського націоналізму та підготовка її у подальшому до збройної боротьби за утворення УССД.

Цікавими є свідчення Ірини Метещук, яка студенткою була заарештована у вересні 1947р. і звільнена в 1955р. У своїх спогадах вона говорить про молодь "яка об'єднувалась у Спілки Української Молоді, або створювалися молодіжні угрупування при ОУН." Ці події відносяться до 1944-47рр., що мали місце у Західній Україні. Найвідомішою із подібних структур є [[СУМ в Кошляках]].

У 1968 році, в часи "Празької весни", на Пряшівщині, найбільш західній українській території у складі Чехословаччини, створено Спілку Української Молоді Карпат. Організатори Спілки налагодили зв'язки із Центральною Управою СУМ, що знаходилась в той час у Бельгії, але широкої діяльності не змогли розгорнути. Дуже швидко була здійснена радянська інтервенція, що поклала край початкові демократичних перетворень в цій країні. Зрозуміло, що в нових умовах СУМК був змушений припинити своє існування.

У 1972 році відбувся судовий процес над членами "Союзу Української Молоді Галичини". Його члени збиралися і обговорювали політичне становище в державі, причини культурного та духовного занепаду в Україні, економічні питання. Юнаки ставили перед собою мету ознайомлювати молодь із українською історією, пробуджувати у ній національно-визвольний дух. Після відкриття гуртка, п'ятьох членів на чолі з Дмитром Гриньковим було засуджено до кількох років ув'язнення.

Головна сторінка

2008-04-20T19:17:12Z

92.112.78.140:

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасла]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор]]
* [[Гімн]]
* [[Молитва]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents

Створення та діяльність СУМ в Кошляках

2008-04-20T19:16:17Z

92.112.78.140:

Довгий час залишалась невідомою не тільки широкому загалу, а й українським політичним центрам в еміграції існування Спілки Української Молоді в селі Кошляки Новосільського району (тепер Бережанського) Тернопільської області.

Після Другої світової війни село Кошляки знаходилось в зоні впливу руху опору радянському режиму. Про це свідчить існування збройного підпілля, а також ряду нелегальних молодіжних організацій, завданням яких була підтримка та сприяння діяльності ОУН. Зокрема в слідчій справі, що стосується СУМ в с. Кошляки, згадується про діяльність молодіжних організацій "Левинець" та "Дружба", котрі були засновані за сприяння ОУН і об'днували в своїх рядах молодь старшого віку (від 18 років).

Влітку 1948 року членом ОУН В. Красоватим спільно з мешканцем села Кошляки Зарічним Нестором було створено антирадянську групу по вивченню націоналістичної літератури. На пропозицію Н.Зарічного організацію назвали Спілкою Української Молоді, дану назву запозичено з підпільної літератури в якій згадувалась антирадянська молодіжна структура, що діяла на Наддніпрянській Україні з 1925 по 1930 рр.

Створена в 1948 році за сприяння ОУН організація молоді в селі Кошляки під назвою СУМ мала на меті вести підривну діяльність щодо органів та представників радянської влади. Щоправда, слід зауважити, що дана структура мала обмежений напрямок праці, що може свідчити про справжні цілі ОУН відносно цих молодих людей, а саме: підготовка та випробування доросту до умов боротьби з радянським режимом. Про це й свідчать розповіді члена СУМ Нестора Зарічного. Фактично ж діяльність організації зводилась до відбуття сходин, де проводилось вивчення ідеологічних матеріалів. При обшуці члена СУМ Ярослава Чучвали було знайдено та вилучено листівки, які були отримані через представників ОУН, серед них: "Пояснення 12 прикмет характеру українського націоналіста", "Пояснення декалогу", "Заблуканий брате", "Що повинен собі засвоювати кожний юнак", "Впавші члени та симпатики ОУН Тернопільської області" та інші. До активного виду діяльності слід віднести розповсюдження по селі Кошляки листівок антирадянського характеру (наприклад - направлених проти виборів у органи влади). А також підпільна агітація сумівцями молоді села проти вступу в комсомол. Виконуючи завдання членів ОУН, сумівці збирали матеріали про місцевих партійних діячів та солдатів.

1951 рік стає останнім в історії Спілки Української Молоді в підпіллі. Власне цього року припинилась активна діяльність сумівців, причиною цього став переїзд Зарічного Н. та Чучвали Я. у Бережани та Львів відповідно.

Арешт усіх членів Спілки в серпні 1951 року став формальним кінцем існування СУМ в с. Кошляки.

25-26 грудня 1951 року Військовим Трибуналом військ МВС Тернопільської області засуджено Зарічного Н.В., Зарічного Р.Т., Загрійчук М.С., Чучвала Я.Т. і Бакалюк Я.П. до 25 років позбавлення волі з утриманням у виховно-трудових таборах кожного

Очевидно суворість вироку пов'язана із звинуваченням сумівців у тому, що вони ставили за мету ведення активної збройної боротьби проти радянської влади, а на випадок війни Америки з Радянським Союзом здійснювати терористичні акти над партійно-радянським активом та працівниками МДБ. Дане звинувачення обґрунтовувалось фактом наявності у сумівців вогнепальної зброї.

6 червня 1955 року Військовим Трибуналом Південно-Уральського військового округу вирок від 25-26.12.1951 р. відносно п'яти членів СУМ с. Кошляки відмінено і справу на них подано на новий розгляд з стадії попереднього слідства.

У жовтні 1955 року справа № 10 182 по відношенні до одного з членів СУМ - Бакалюка Ярослава закрита, у зв'язку з відсутністю складу злочину, оскільки звинувачений заперечив своє членство у Спілці Української Молоді, а свої свідчення від 1951 року дав під фізичним і моральним тиском працівників МДБ.

Відносно ж інших чотирьох членів СУМ с. Кошляки, було відкрито нову справу і 12 листопада 1955 року Судовою колегією по кримінальним справам Тернопільського Обласного суду було винесено новий вирок - 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.

На основі ст.6 Указу від 27 березня 1953 року "Про амністію" засуджені члени СУМ Зарічний Нестор, Зарічний Ростислав, Загрійчук Мирослав та Чучвала Ярослав були випущені з під варти із залу суду.

12 грудня 1991 року, згідно рішення прокуратури Тернопільської області Бакалюк Я.П. був реабілітований. 30 липня 1991 року було реабілітовано й інших членів організації.

Дивитись також [[Члени СУМ в Кошляках]]

Створення та діяльність СУМ в Кошляках

2008-04-20T19:15:33Z

92.112.78.140:

Створення та діяльність СУМ в Кошляках

2008-04-20T19:07:46Z

92.112.78.140: Нова сторінка: Довгий час залишалась невідомою не тільки широкому загалу, а й українським політичним центра...

Довгий час залишалась невідомою не тільки широкому загалу, а й українським політичним центрам в еміграції існування Спілки Української Молоді в селі Кошляки Новосільського району (тепер Бережанського) Тернопільської області.

Після Другої світової війни село Кошляки Новосільського району Тернопільської області знаходилось в зоні впливу руху опору радянському режиму. Про це свідчить існування збройного підпілля, а також ряду нелегальних молодіжних організацій, завданням яких була підтримка та сприяння діяльності ОУН. Зокрема в слідчій справі, що стосується СУМ в с. Кошляки, згадується про діяльність молодіжних організацій "Левинець" та "Дружба", котрі були засновані за сприяння ОУН і об'днували в своїх рядах молодь старшого віку (від 18 років).

Влітку 1948 року членом ОУН В. Красоватим спільно з мешканцем села Кошляки Зарічним Нестором було створено антирадянську групу по вивченню націоналістичної літератури. На пропозицію Н.Зарічного організацію назвали Спілкою Української Молоді, дану назву запозичено з підпільної літератури в якій згадувалась антирадянська молодіжна структура, що діяла на Наддніпрянській Україні з 1925 по 1930 рр.

Отож, створена в 1948 році за сприяння ОУН організація молоді в селі Кошляки під назвою СУМ мала на меті вести підривну діяльність щодо органів та представників радянської влади. Щоправда, слід зауважити, що дана структура мала обмежений напрямок праці, що може свідчити про справжні цілі ОУН відносно цих молодих людей, а саме: підготовка та випробування доросту до умов боротьби з радянським режимом. Про це й свідчать розповіді члена СУМ Нестора Зарічного. Фактично ж діяльність організації зводилась до відбуття сходин, де проводилось вивчення ідеологічних матеріалів. При обшуці члена СУМ Ярослава Чучвали було знайдено та вилучено листівки, які були отримані через представників ОУН, серед них: "Пояснення 12 прикмет характеру українського націоналіста", "Пояснення декалогу", "Заблуканий брате", "Що повинен собі засвоювати кожний юнак", "Впавші члени та симпатики ОУН Тернопільської області" та інші. До активного виду діяльності слід віднести розповсюдження по селі Кошляки листівок антидадянського характеру (наприклад - направлених проти виборів у органи влади). А також підпільна агітація сумівцями молоді села проти вступу в комсомол. Виконуючи завдання членів ОУН, сумівці збирали матеріали про місцевих партійних діячів та солдатів.

1951 рік стає останнім в історії Спілки Української Молоді в підпіллі. Власне цього року припинилась активна діяльність сумівців, причиною цього став переїзд Зарічного Н. та Чучвали Я. у Бережани та Львів відповідно.

Арешт усіх членів Спілки в серпні 1951 року став формальним кінцем існування СУМ в с. Кошляки.

25-26 грудня 1951 року Військовим Трибуналом військ МВС Тернопільської області засуджено Зарічного Н.В., Зарічного Р.Т., Загрійчук М.С., Чучвала Я.Т. і Бакалюк Я.П. до 25 років позбавлення волі з утриманням у виховно-трудових таборах кожного

Очевидно суворість вироку пов'язана із звинуваченням сумівців у тому, що вони ставили за мету ведення активної збройної боротьби проти радянської влади, а на випадок війни Америки з Радянським Союзом здійснювати терористичні акти над партійно-радянським активом та працівниками МДБ. Дане звинувачення обґрунтовувалось фактом наявності у сумівців вогнепальної зброї.

6 червня 1955 року Військовим Трибуналом Південно-Уральського військового округу вирок від 25-26.12.1951 р. відносно п'яти членів СУМ с. Кошляки відмінено і справу на них подано на новий розгляд з стадії попереднього слідства.

У жовтні 1955 року справа № 10 182 по відношенні до одного з членів СУМ - Бакалюка Ярослава закрита, у зв'язку з відсутністю складу злочину, оскільки звинувачений заперечив своє членство у Спілці Української Молоді, а свої свідчення від 1951 року дав під фізичним і моральним тиском працівників МДБ.

Відносно ж інших чотирьох членів СУМ с. Кошляки, було відкрито нову справу і 12 листопада 1955 року Судовою колегією по кримінальним справам Тернопільського Обласного суду було винесено новий вирок - 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.

На основі ст.6 Указу від 27 березня 1953 року "Про амністію" засуджені члени СУМ Зарічний Нестор, Зарічний Ростислав, Загрійчук Мирослав та Чучвала Ярослав були випущені з під варти із залу суду.

12 грудня 1991 року, згідно рішення прокуратури Тернопільської області Бакалюк Я.П. був реабілітований. 30 липня 1991 року було реабілітовано й інших членів організації.