CYMwiki - Внесок користувача [uk]

Ярослав Пришляк ""Спілка Української Молоді в Бельгії"

2008-06-05T19:15:51Z

92.112.54.27:

[[{{ns:image}}:Pryshlyak.jpg|left]]

'''Спілка Української Молоді в Бельгії'''

Спілка Української Молоді в Бельгії — це перша крайова одиниця, що повстала поза Німеччиною, де в 1946 році відновлено СУМ на чу¬жині.Вже в 1947 році, з приїздом українських ДП-істів з таборів ІРО в Німеччині до праці в копальнях вугілля Бельгії, були створені перші осередки СУМ-у, щоб в березні 1948 року оформитися під одним проводом Крайового Комітету.

Основоположниками СУМ-у, що вклали чималий труд на початках творення й розвитку, були перший голова інж. Володимир Мацьків (1948), який виїхав вкоротці до Канади, другий голова інж. Генріх Цимбала (1949 — 1951) виїхав до США, інж. Зенон Янківський, кол. фінансовий референт, виїхав до Канади, д-р Кирило Митрович, кол. культурно-освітний референт і його дружина Марія Столяр, референт Юного СУМ-у, вибули на постійний побут до Парижу. Інші колишні члени Крайового Комітету (КК), та багато керівних членів поодиноких Осередків, пороз'їздилось по різних країнах, де звичайно включились в громадську роботу на місцях. Небагато осіб з членів основників залишилось у Бельгії. Трьох з них, а це мґр. Омелян Коваль, д-р Володимир Попович і мґр. Григорій Ощипко були аж до мого виїзду до Канади в складі керівних органів КК, в тому О.Коваль від 1952 року незмінно як голова. На особливе відмічення заслуговує перший голова СУМ-у інж. В.Мацьків, народжений 1923 року в Станиславові, тепер Івано-Франківськ. Його коротка біографія, згідно з Енциклопедією Українознавства. Це хемік-металург, що закінчив студії в Ерлянґентському університеті, Німеччина. Директор відділу дослідів і розбудови та член директорської Ради фірми Шерітт-Гордон Майне у Канаді, третьої фірми в світі за обсягом продукції нікелю, що добуває його методою ним винайденою. Дійсний член НТШ (від 1994 року голова НТШ в Канаді) та багатьох чужинецьких наукових товариств. Винахідник близько ЗО патентів у різних країнах світу й автор близько ЗО праць з ділянки металургії нікелю, кобальту, міді, цинку, порошкової металургії тощо.

Про розмір і засяг праці СУМ-у в Бельгії вказують деякі статистичні цифри. В 1950 році, коли відбувався ІІІ-ий Крайовий з'їзд, СУМ нараховував 760 членів у 23 Осередках. За підзвітний діловий рік відбуто 293 звичайних сходин, 120 святочних сходин, академій чи імпрез, прочитано 134 рефе¬ратів, відбуто 5 обласних Здвигів та один величавий Крайовий Здвиг з 570 сумівцями. Впродовж ділового року діяло 11 хорів, 5 танцювальних балетів, 9 драматичних гуртків, відбувались 3 курси французької мови та два курси для неписьменних.

В 1951 році цетральною проблемою в культосвітній роботі було нивчення українознавства. Розроблено програму, основано іспитові комісії, переведено перші іспити. Успішно склали іспити 150 сумівців. В загаль¬ному в Осередках відбулося 141 лекцій українознавства, 84 гутірок, 67 святочних сходин або академій, 48 концертів, прочитано 98 рефератів. В терені було діяльних 12 драматичних, 8 хорових і 6 балетних гуртків. Три Осередки провадили шоферські курси, з практичними їздами включно. За ініціятивою проф. І. Витязя основано в Шарлеруа Народній Університет, в якому навчалося 35 сумівців. Проф. І. Витязь , починаючи від 6 квітня 1952 року, коли утворено Виховну раду при КК СУМ-у, був довгі роки головою Ради.

В тих роках СУМ виявився в Бельгії найбільш динамічною і життєздатною організацією. На жаль, її дальший ріст був постійно перериваний еміграційною течією, яка забирала переважно найактивніший елемент. Приходилось завжди працювати над створеними дальшою еміґрацією прогалинами, щоб втримати організацію в дії.

В 1954 році стан членства зменшився до 390 сумівців, згуртованих в 17 Осередках. В праці найбільше уваги присвячено культосвітній ділянці. В поодиноких осередках діяли курси українознавства, що дали можливість піднести освітній рівень сумівців. Осередки відбули разом 215 святочних і вишкільних сходин, 55 сумівців здали іспити українознавства і склали присягу. Тільки в двох осередках діяли хори і драматичні гуртки.

Щоб заповнити прогалини, Крайовий Комітет вирішив розгорнути інтенсивну працю для виховання Юного СУМ-у. Вже за два роки праця на тому відтинкові увінчалась належним успіхом. В 1955 році, хоч чисельний стан СУМ-у зменшився до 225 осіб, то стан ЮСУМ-у осягнув числа 152 юнаків і юначок. Це ті нові кадри, що виростають у лавах ЮСУМ-у, які прийдуть на зміну «старшому» СУМ-ові і переберуть у свої міцні руки прапор української вільної молоді, щоб понести його несплямленим у вільну Україну. З признанням треба відмітити, що головними активістами у виховній Праці СУМ-у були українські студенти з Лювену, між ними, крім уже згаданих, М.Когут, І.Левицький, Є.Гановський, Б.Витязь, А.Гончарів, Т.Кіс, Б.Ващук, Б.Марченко, О.Лесів та інші.

Зовнішним виявом виховної діяльности СУМ-у були величаві Здвиги, що відбувалися кожного року деінде, з різними програмами і з іншим характером.

Перший Здвиг відбувся 1948 р. у Льєжі, це була перша масова маніфестація українства в цій країні. Молодь ставила тут тільки перші свої кроки і тому символічно звучала тоді назва Здвигу — «Міжосередкове Свято Весни». Це була справжня весна організованого молодечого життя в Бельгії. Незабутнім залишився також другий сумівський Здвиг в 1949 році в Шарлеруа, під гаслом «Бог і Батьківщина», на якому був присутній Владика Кир Іван Бучко. Третій Здвиг в 1950 році в Отраж був вершком організаційного закріплення сумівського руху в Бельгії, де було зложене перше приречення сумівців, що пройшли іспити українознавства першого ступеня. Четвертий Здвиг в 1951 році в Льєжі відбувся в присутності членів Центрального Комітету СУМ-у, що в той час відбував свою конференцію в Бельгії. П'ятий Здвиг в 1952 році в Ля Лювієр, під гаслом «Честь України — Готов Боронити», відзначався тим, що проходив під час зливного дощу, що одначе не міг перешкодити в його відбуттю. Виступ хору і балету «Гомін України» з Ліль (Франція) надав був справді мис¬тецького завершення тому здвигові.

Шостий Здвиг, що відбувся ЗО серпня 1953 р. в Намюр, проходив під гаслом «Воля України — наша мета». На цьому Здвизі 58 сумівців по іспитах українознавства, зложили приречення скріпити й освятити своє бажання боротись за волю України. На цьому здвизі вперше українська дітвора, на закінчення Дитячої Оселі, виступила з пописом у мистецькій програмі. Шостим Здвигом закінчено п'ятилітній шлях сумівської праці в Бельгії і розпочато новий етап з новою вірою в остаточне осягнення своєї, мети.

Сьомий Здвиг відбувся 29 серпня 1954 р. в Намюр, в присутності понад 600 учасників. Тим Здвигом відзначено тристаліття боротьби України з Москвою. Мистецьку програму Здвигу виповнили учасники Дитячої Оселі не тільки співами й деклямаціями, але також ритмічними вправами, танцями й хороводами. Виступали два відомі співаки баритони Т. Хітченко й Олег Нижанківський зі Швейцарії.

Восьмий Здвиг вже втрете відбувся 28 серпня 1955 року в Намюр, в присутності понад 600 учасників. Тим Здвигом відзначувалося 1000-ліття прийняття християнства княгинею України св.Ольгою. Величавість цього
Здвигу позначилась присутністю Архипастиря скитальців Кир Івана Бучка. Участь у Богослужбі представника місцевого Єпископа, радника міста І Іамюр і багатьох інших вищих духовних і світських достойників свідчили про шану, яку прийшли вони зложити українській спільноті. На Здвиг Знову прибули з Івуар учасники Дитячої Оселі і своїм мистецьким пописом (іули в центрі уваги.Програму концерту збагатили своїми точками баритон Т.Хітченко і тенор-бандурист В.Луців з Лондону.

Дев'ятий Здвиг відбувся 19 серпня 1956 р. в Дінав, яким відзначено Ю-тиліття існування СУМ-у на чужині та 100-ліття народження Івана Франка. На Здвиг прибуло біля 400 осіб з усіх осередків Бельгії та 93 дітей, що в тому часі закінчили свій побут на Дитячій оселі в Івуар, їхній пиступ з маршовими піснями, ритмічними вправами й вежами захоплював усіх присутних. Проф. М. Ломацький у своїй доповіді змалював в яскравих красках духову постать Івана Франка і цитуючи його твори вказав на нічні заповіти, які він лишив сучасним і майбутнім поколінням.

СУМ зі своїми Здвигами й участю в усіх національних маніфестаціях надавав нашому громадському життю в Бельгії елементу організованости і дисципліни, що приковувало також увагу чужого оточення, а тим самим залишило раз на завжди для нас марку найкраще організованої національної групи.

Ярослав Пришляк ""Спілка Української Молоді в Бельгії"

2008-06-05T19:14:26Z

92.112.54.27: Нова сторінка: left '''Спілка Української Молоді в Бельгії''' Спілка Української Молоді в ...

[[{{ns:image}}:Pryshlyak.jpg|thumb|left]]

'''Спілка Української Молоді в Бельгії'''

Спілка Української Молоді в Бельгії — це перша крайова одиниця, що повстала поза Німеччиною, де в 1946 році відновлено СУМ на чу¬жині.Вже в 1947 році, з приїздом українських ДП-істів з таборів ІРО в Німеччині до праці в копальнях вугілля Бельгії, були створені перші осередки СУМ-у, щоб в березні 1948 року оформитися під одним проводом Крайового Комітету.

Основоположниками СУМ-у, що вклали чималий труд на початках творення й розвитку, були перший голова інж. Володимир Мацьків (1948), який виїхав вкоротці до Канади, другий голова інж. Генріх Цимбала (1949 — 1951) виїхав до США, інж. Зенон Янківський, кол. фінансовий референт, виїхав до Канади, д-р Кирило Митрович, кол. культурно-освітний референт і його дружина Марія Столяр, референт Юного СУМ-у, вибули на постійний побут до Парижу. Інші колишні члени Крайового Комітету (КК), та багато керівних членів поодиноких Осередків, пороз'їздилось по різних країнах, де звичайно включились в громадську роботу на місцях. Небагато осіб з членів основників залишилось у Бельгії. Трьох з них, а це мґр. Омелян Коваль, д-р Володимир Попович і мґр. Григорій Ощипко були аж до мого виїзду до Канади в складі керівних органів КК, в тому О.Коваль від 1952 року незмінно як голова. На особливе відмічення заслуговує перший голова СУМ-у інж. В.Мацьків, народжений 1923 року в Станиславові, тепер Івано-Франківськ. Його коротка біографія, згідно з Енциклопедією Українознавства. Це хемік-металург, що закінчив студії в Ерлянґентському університеті, Німеччина. Директор відділу дослідів і розбудови та член директорської Ради фірми Шерітт-Гордон Майне у Канаді, третьої фірми в світі за обсягом продукції нікелю, що добуває його методою ним винайденою. Дійсний член НТШ (від 1994 року голова НТШ в Канаді) та багатьох чужинецьких наукових товариств. Винахідник близько ЗО патентів у різних країнах світу й автор близько ЗО праць з ділянки металургії нікелю, кобальту, міді, цинку, порошкової металургії тощо.

Про розмір і засяг праці СУМ-у в Бельгії вказують деякі статистичні цифри. В 1950 році, коли відбувався ІІІ-ий Крайовий з'їзд, СУМ нараховував 760 членів у 23 Осередках. За підзвітний діловий рік відбуто 293 звичайних сходин, 120 святочних сходин, академій чи імпрез, прочитано 134 рефе¬ратів, відбуто 5 обласних Здвигів та один величавий Крайовий Здвиг з 570 сумівцями. Впродовж ділового року діяло 11 хорів, 5 танцювальних балетів, 9 драматичних гуртків, відбувались 3 курси французької мови та два курси для неписьменних.

В 1951 році цетральною проблемою в культосвітній роботі було нивчення українознавства. Розроблено програму, основано іспитові комісії, переведено перші іспити. Успішно склали іспити 150 сумівців. В загаль¬ному в Осередках відбулося 141 лекцій українознавства, 84 гутірок, 67 святочних сходин або академій, 48 концертів, прочитано 98 рефератів. В терені було діяльних 12 драматичних, 8 хорових і 6 балетних гуртків. Три Осередки провадили шоферські курси, з практичними їздами включно. За ініціятивою проф. І. Витязя основано в Шарлеруа Народній Університет, в якому навчалося 35 сумівців. Проф. І. Витязь , починаючи від 6 квітня 1952 року, коли утворено Виховну раду при КК СУМ-у, був довгі роки головою Ради.

В тих роках СУМ виявився в Бельгії найбільш динамічною і життєздатною організацією. На жаль, її дальший ріст був постійно перериваний еміграційною течією, яка забирала переважно найактивніший елемент. Приходилось завжди працювати над створеними дальшою еміґрацією прогалинами, щоб втримати організацію в дії.

В 1954 році стан членства зменшився до 390 сумівців, згуртованих в 17 Осередках. В праці найбільше уваги присвячено культосвітній ділянці. В поодиноких осередках діяли курси українознавства, що дали можливість піднести освітній рівень сумівців. Осередки відбули разом 215 святочних і вишкільних сходин, 55 сумівців здали іспити українознавства і склали присягу. Тільки в двох осередках діяли хори і драматичні гуртки.

Щоб заповнити прогалини, Крайовий Комітет вирішив розгорнути інтенсивну працю для виховання Юного СУМ-у. Вже за два роки праця на тому відтинкові увінчалась належним успіхом. В 1955 році, хоч чисельний стан СУМ-у зменшився до 225 осіб, то стан ЮСУМ-у осягнув числа 152 юнаків і юначок. Це ті нові кадри, що виростають у лавах ЮСУМ-у, які прийдуть на зміну «старшому» СУМ-ові і переберуть у свої міцні руки прапор української вільної молоді, щоб понести його несплямленим у вільну Україну. З признанням треба відмітити, що головними активістами у виховній Праці СУМ-у були українські студенти з Лювену, між ними, крім уже згаданих, М.Когут, І.Левицький, Є.Гановський, Б.Витязь, А.Гончарів, Т.Кіс, Б.Ващук, Б.Марченко, О.Лесів та інші.

Зовнішним виявом виховної діяльности СУМ-у були величаві Здвиги, що відбувалися кожного року деінде, з різними програмами і з іншим характером.

Перший Здвиг відбувся 1948 р. у Льєжі, це була перша масова маніфестація українства в цій країні. Молодь ставила тут тільки перші свої кроки і тому символічно звучала тоді назва Здвигу — «Міжосередкове Свято Весни». Це була справжня весна організованого молодечого життя в Бельгії. Незабутнім залишився також другий сумівський Здвиг в 1949 році в Шарлеруа, під гаслом «Бог і Батьківщина», на якому був присутній Владика Кир Іван Бучко. Третій Здвиг в 1950 році в Отраж був вершком організаційного закріплення сумівського руху в Бельгії, де було зложене перше приречення сумівців, що пройшли іспити українознавства першого ступеня. Четвертий Здвиг в 1951 році в Льєжі відбувся в присутності членів Центрального Комітету СУМ-у, що в той час відбував свою конференцію в Бельгії. П'ятий Здвиг в 1952 році в Ля Лювієр, під гаслом «Честь України — Готов Боронити», відзначався тим, що проходив під час зливного дощу, що одначе не міг перешкодити в його відбуттю. Виступ хору і балету «Гомін України» з Ліль (Франція) надав був справді мис¬тецького завершення тому здвигові.

Шостий Здвиг, що відбувся ЗО серпня 1953 р. в Намюр, проходив під гаслом «Воля України — наша мета». На цьому Здвизі 58 сумівців по іспитах українознавства, зложили приречення скріпити й освятити своє бажання боротись за волю України. На цьому здвизі вперше українська дітвора, на закінчення Дитячої Оселі, виступила з пописом у мистецькій програмі. Шостим Здвигом закінчено п'ятилітній шлях сумівської праці в Бельгії і розпочато новий етап з новою вірою в остаточне осягнення своєї, мети.

Сьомий Здвиг відбувся 29 серпня 1954 р. в Намюр, в присутності понад 600 учасників. Тим Здвигом відзначено тристаліття боротьби України з Москвою. Мистецьку програму Здвигу виповнили учасники Дитячої Оселі не тільки співами й деклямаціями, але також ритмічними вправами, танцями й хороводами. Виступали два відомі співаки баритони Т. Хітченко й Олег Нижанківський зі Швейцарії.

Восьмий Здвиг вже втрете відбувся 28 серпня 1955 року в Намюр, в присутності понад 600 учасників. Тим Здвигом відзначувалося 1000-ліття прийняття християнства княгинею України св.Ольгою. Величавість цього
Здвигу позначилась присутністю Архипастиря скитальців Кир Івана Бучка. Участь у Богослужбі представника місцевого Єпископа, радника міста І Іамюр і багатьох інших вищих духовних і світських достойників свідчили про шану, яку прийшли вони зложити українській спільноті. На Здвиг Знову прибули з Івуар учасники Дитячої Оселі і своїм мистецьким пописом (іули в центрі уваги.Програму концерту збагатили своїми точками баритон Т.Хітченко і тенор-бандурист В.Луців з Лондону.

Дев'ятий Здвиг відбувся 19 серпня 1956 р. в Дінав, яким відзначено Ю-тиліття існування СУМ-у на чужині та 100-ліття народження Івана Франка. На Здвиг прибуло біля 400 осіб з усіх осередків Бельгії та 93 дітей, що в тому часі закінчили свій побут на Дитячій оселі в Івуар, їхній пиступ з маршовими піснями, ритмічними вправами й вежами захоплював усіх присутних. Проф. М. Ломацький у своїй доповіді змалював в яскравих красках духову постать Івана Франка і цитуючи його твори вказав на нічні заповіти, які він лишив сучасним і майбутнім поколінням.

СУМ зі своїми Здвигами й участю в усіх національних маніфестаціях надавав нашому громадському життю в Бельгії елементу організованости і дисципліни, що приковувало також увагу чужого оточення, а тим самим залишило раз на завжди для нас марку найкраще організованої національної групи.

Микола Климишин "Справи Пласту і СУМ"

2008-06-05T18:46:24Z

92.112.54.27:

[[{{ns:image}}:Klymyshyn.jpg|left]]

'''Микола Климишин''' ''є однією із легендарних постатей в ОУН.''

''Він працював у одній Екзекутиві ОУН разом із Степаном Бандерою, згодом, разом із Провідником був засуджений на довічне ув'язнення. Відбував покарання у польських тюрмах, пізніше звільнився, організовував похідні групи ОУН на Північ та Схід, був заарештований нацистами й відбув термін у концтаборі Авшвіц (Освєнцим). Після війни Микола Климишин був тереновим провідником на Німеччину.''

''Відтак, він особисто належав до кола тих осіб, які творили СУМ в діаспорі. Нижче пропонуємо розділ із другого тому спогадів Миколи Климишина "В поході до волі". Слід зауважити, що там є окремі неточності, коли йдеться про членство дітей Степана Бандери в Пласті, адже пізніше вони таки стануть членами Спілки Української Молоді.''

'''Справи Пласту і СУМ'''

Пригадується мені одна справа, яка мала, та ще й досі має далекойдучі наслідки. Нас було вісім, а може і десять людей. Ми зійшлися, щоб порадитись у тій справі.

То був час, пригадаймо, коли люди були по таборах цілими родинами і з дітьми - малими, більшими і вже великими. Нічого вони тоді не мали до роботи, тільки журитися - що ж воно далі буде? Вслухались, та ще й як, у кожну новину, що завтра може бути. А діти - як діти, бавляться собі... а дні йдуть і то дуже швидко. Що то з того вийде?..

Коло Кавфборену, на селі жив Сірий Лев. Не бійтеся, то Северин Левицький. Дуже заслужений пластовий діяч у міжвоєнному часі. Особисто, або з розмов, майже всі його в Галичині знали.

Не пригадую я вже собі, як ми з ним сконтактувалися, але постановили скликати нараду, щоб відновити на еміграції в таких
тяжких таборових умовах Пласт. На тій нараді нас було порівну членів ОУН з західньої і східньої України. Все то були провідні члени ОУН. Перед нами виникла дилема: Пласт чи СУМ? Ми на ту тему вже багато тижнів сперечались.

[[{{ns:image}}:Klymyshyn_foto.jpg |thumb|Микола Климишин. Світлина з 1949 року|right]]

В Організації було дуже багато українців зі східніх земель. Ми були тим надзвичайно раді. То був результат нашої серйозної праці з людьми в Східній Україні під час німецької окупації. У нас, західніх українців, Пласт мав здавна свої славні традиції. Майже всі в Організації, від найвищого керівника, до рядового члена, - колишні пластуни. А може я і зле сказав, чому колишні? Пластуни!

Від Шухевича, Бандери, Дмитра Мирона, Гасина, Грицая, Рака, Лозинського, Микити і мене. Самі пластуни.

А серед східніх українців така сама пошана і добра слава була про СУМ.

На тій нараді, як я вже згадував, було порівну і тих і тих. Якось так трапилось, я й сам не знаю... Ми всі знали і над тим дискутували дуже довго, що батьки, які були зі Сходу, хотіли б, щоб їхні діти належали до СУМ, а не до Пласту, якщо вже буде якась організація для молоді. А, навпаки, західняки - радо віддали б своїх дітей до вишколу в Пласт, як тільки він відновиться.
На тій нараді були присутніми: Ярослав Рак, Іван Микита, я, здається Євген Лозинський, Петро Мірчук, Юліян Заблоцький, професор Іван Вовчук, професор Григорій Ващенко, Сердюк і Гришко.

Ми почали ту справу обмірковувати з усіх сторін. Це забрало часу до пізнього вечора. Остаточно ми приняли рішення: нас є тут багато, то вистачить і на Пласт і на СУМ.

Я до сьогодні так і не можу для себе вирішити - чи то було правильне рішення, чи фатальне. Та наша постанова мала величезне значення, яке поставило свою печатку на дальшу історію еміграції.

Було в тій постанові, що Я. Рак буде від нас головним представником і повинен очолити відновлений Пласт. Цієї постанови вимагали умови, бо через декілька днів якраз вже скликали збори всіх пластунів і прихильників Пласту.

Я собі пригадую, що ми, тобто Провід ОУН на німецькім терені, організували транспорт для Северина Левицького, щоб і він приїхав на ті збори.

На зборах про відновлення Пласту ми мали тяжку ситуацію, бо переважна кількість вихованої в Пласті молоді стала в часі війни до лав УПА - вони були командирами, старшинами і підстаршинами. Одні з них полягли геройською смертю, або були в концентраційних таборах в Сибірі, а інші в той час продовжували надзвичайно тяжку і криваву боротьбу на життя і смерть, бо російська імперія, по закінченні Другої світової війни, спрямувала свої основні сили на боротьбу з УПА.

Тож на еміграції були тільки нечисленні пластуни-націоналісти - ті хто щасливо перебув німецькі тюрми і концентраційні табори. Але було багато не прихильних до ОУН-УПА пластунів, які не брали участи у визвольній боротьбі, не пішли й до Дивізії, тільки намагались різними способами пройти неушкоджено через воєнний час мов поміж дощ, і тепер вони на залі творили велику більшість.
В такій ситуації ми не могли мати великої надії, що нам все так вдасться, як ми заплянували.

І дійсно так воно й сталося. Наші противники на зборах мали велику перевагу й, коли прийшло до вибору Головної Управи, ми поставили нашим кандидатом на голову Ярослава Рака, а наші противники Фіґоля Атанаса. Фіґоль дістав велику більшість голосів. Так само й ціла Управа мала у свойому складі переважаючу більшість наших противників, або індеферентних, а наших було мінімальне число. Це мало опісля дуже некорисні для нас наслідки. Пласт стало був під впливом наших противників.

За те СУМ був під нашим впливом неподільно. Одне було недотягнення в СУМ-і, що СУМ приймав у члени молодь від 16-того року життя, а Пласт від наймолодших літ. Тому багато дітей членів ОУН належали до Пласту. На приклад, діти Степана Бандери належали до Пласту. Але така засада в СУМ-і була тільки в часі побуту нашої еміграції в Німеччині, за два або три роки пізніше, коли наша еміграція вже була майже повністю в заокеанських країнах, ситуація змінилася. Тоді змінено ту постанову в СУМ-і й зачали принимати до СУМ-у дітей шкільного віку. Це частинно направило ту помилку, але тільки частинно, бо ті діти, які вже були в Пласті, так зжилися, що вже на завжди залишилися в Пласті. Так сталося з дітьми С. Бандери й багато іншими, між якими були й мої діти.

Микола Климишин "Справи Пласту і СУМ"

2008-06-05T18:44:13Z

92.112.54.27:

[[{{ns:image}}:Klymyshyn.jpg|left]]

'''Микола Климишин''' є однією із легендарних постатей в ОУН.

Він працював у одній Екзекутиві ОУН разом із Степаном Бандерою, згодом, разом із Провідником був засуджений на довічне ув'язнення. Відбував покарання у польських тюрмах, пізніше звільнився, організовував похідні групи ОУН на Північ та Схід, був заарештований нацистами й відбув термін у концтаборі Авшвіц (Освєнцим). Після війни Миколи Климишин був тереновим провідником на Німеччину.

Відтак, він особисто належав до кола тих осіб, які творили СУМ в діаспорі. Нижче пропонуємо розділ із другого тому спогадів Миколи Климишина "В поході до волі". Слід зауважити, що там є окремі неточності, коли йдеться про членство дітей Степана Бандери в Пласті, адже пізніше вони таки стануть членми Спілки Української Молоді.

'''Справи Пласту і СУМ'''

Пригадується мені одна справа, яка мала, та ще й досі має далекойдучі наслідки. Нас було вісім, а може і десять людей. Ми зійшлися, щоб порадитись у тій справі.

То був час, пригадаймо, коли люди були по таборах цілими родинами і з дітьми - малими, більшими і вже великими. Нічого вони тоді не мали до роботи, тільки журитися - що ж воно далі буде? Вслухались, та ще й як, у кожну новину, що завтра може бути. А діти - як діти, бавляться собі... а дні йдуть і то дуже швидко. Що то з того вийде?..

Коло Кавфборену, на селі жив Сірий Лев. Не бійтеся, то Северин Левицький. Дуже заслужений пластовий діяч у міжвоєнному часі. Особисто, або з розмов, майже всі його в Галичині знали.

Не пригадую я вже собі, як ми з ним сконтактувалися, але постановили скликати нараду, щоб відновити на еміграції в таких
тяжких таборових умовах Пласт. На тій нараді нас було порівну членів ОУН з західньої і східньої України. Все то були провідні члени ОУН. Перед нами виникла дилема: Пласт чи СУМ? Ми на ту тему вже багато тижнів сперечались.

[[{{ns:image}}:Klymyshyn_foto.jpg |thumb|Микола Климишин. Світлина з 1949 року|right]]

В Організації було дуже багато українців зі східніх земель. Ми були тим надзвичайно раді. То був результат нашої серйозної праці з людьми в Східній Україні під час німецької окупації. У нас, західніх українців, Пласт мав здавна свої славні традиції. Майже всі в Організації, від найвищого керівника, до рядового члена, - колишні пластуни. А може я і зле сказав, чому колишні? Пластуни!

Від Шухевича, Бандери, Дмитра Мирона, Гасина, Грицая, Рака, Лозинського, Микити і мене. Самі пластуни.

А серед східніх українців така сама пошана і добра слава була про СУМ.

На тій нараді, як я вже згадував, було порівну і тих і тих. Якось так трапилось, я й сам не знаю... Ми всі знали і над тим дискутували дуже довго, що батьки, які були зі Сходу, хотіли б, щоб їхні діти належали до СУМ, а не до Пласту, якщо вже буде якась організація для молоді. А, навпаки, західняки - радо віддали б своїх дітей до вишколу в Пласт, як тільки він відновиться.
На тій нараді були присутніми: Ярослав Рак, Іван Микита, я, здається Євген Лозинський, Петро Мірчук, Юліян Заблоцький, професор Іван Вовчук, професор Григорій Ващенко, Сердюк і Гришко.

Ми почали ту справу обмірковувати з усіх сторін. Це забрало часу до пізнього вечора. Остаточно ми приняли рішення: нас є тут багато, то вистачить і на Пласт і на СУМ.

Я до сьогодні так і не можу для себе вирішити - чи то було правильне рішення, чи фатальне. Та наша постанова мала величезне значення, яке поставило свою печатку на дальшу історію еміграції.

Було в тій постанові, що Я. Рак буде від нас головним представником і повинен очолити відновлений Пласт. Цієї постанови вимагали умови, бо через декілька днів якраз вже скликали збори всіх пластунів і прихильників Пласту.

Я собі пригадую, що ми, тобто Провід ОУН на німецькім терені, організували транспорт для Северина Левицького, щоб і він приїхав на ті збори.

На зборах про відновлення Пласту ми мали тяжку ситуацію, бо переважна кількість вихованої в Пласті молоді стала в часі війни до лав УПА - вони були командирами, старшинами і підстаршинами. Одні з них полягли геройською смертю, або були в концентраційних таборах в Сибірі, а інші в той час продовжували надзвичайно тяжку і криваву боротьбу на життя і смерть, бо російська імперія, по закінченні Другої світової війни, спрямувала свої основні сили на боротьбу з УПА.

Тож на еміграції були тільки нечисленні пластуни-націоналісти - ті хто щасливо перебув німецькі тюрми і концентраційні табори. Але було багато не прихильних до ОУН-УПА пластунів, які не брали участи у визвольній боротьбі, не пішли й до Дивізії, тільки намагались різними способами пройти неушкоджено через воєнний час мов поміж дощ, і тепер вони на залі творили велику більшість.
В такій ситуації ми не могли мати великої надії, що нам все так вдасться, як ми заплянували.

І дійсно так воно й сталося. Наші противники на зборах мали велику перевагу й, коли прийшло до вибору Головної Управи, ми поставили нашим кандидатом на голову Ярослава Рака, а наші противники Фіґоля Атанаса. Фіґоль дістав велику більшість голосів. Так само й ціла Управа мала у свойому складі переважаючу більшість наших противників, або індеферентних, а наших було мінімальне число. Це мало опісля дуже некорисні для нас наслідки. Пласт стало був під впливом наших противників.

За те СУМ був під нашим впливом неподільно. Одне було недотягнення в СУМ-і, що СУМ приймав у члени молодь від 16-того року життя, а Пласт від наймолодших літ. Тому багато дітей членів ОУН належали до Пласту. На приклад, діти Степана Бандери належали до Пласту. Але така засада в СУМ-і була тільки в часі побуту нашої еміграції в Німеччині, за два або три роки пізніше, коли наша еміграція вже була майже повністю в заокеанських країнах, ситуація змінилася. Тоді змінено ту постанову в СУМ-і й зачали принимати до СУМ-у дітей шкільного віку. Це частинно направило ту помилку, але тільки частинно, бо ті діти, які вже були в Пласті, так зжилися, що вже на завжди залишилися в Пласті. Так сталося з дітьми С. Бандери й багато іншими, між якими були й мої діти.

Микола Климишин "Справи Пласту і СУМ"

2008-06-05T18:43:21Z

92.112.54.27:

[[{{ns:image}}:Klymyshyn.jpg|left]]

'''Микола Климишин''' є однією із легендарних постатей в ОУН.

Він працював у одній Екзекутиві ОУН разом із Степаном Бандерою, згодом, разом із Провідником був засуджений на довічне ув'язнення. Відбував покарання у польських тюрмах, пізніше звільнився, організовував похідні групи ОУН на Північ та Схід, був заарештований нацистами й відбув термін у концтаборі Авшвіц (Освєнцим). Після війни Миколи Климишин був тереновим провідником на Німеччину.

Відтак, він особисто належав до кола тих осіб, які творили СУМ в діаспорі. Нижче пропонуємо розділ із другого тому спогадів Миколи Климишина "В поході до волі". Слід зауважити, що там є окремі неточності, коли йдеться про членство дітей Степана Бандери в Пласті, адже пізніше вони таки стануть членми Спілки Української Молоді.

'''Справи Пласту і СУМ'''

Пригадується мені одна справа, яка мала, та ще й досі має далекойдучі наслідки. Нас було вісім, а може і десять людей. Ми зійшлися, щоб порадитись у тій справі.

То був час, пригадаймо, коли люди були по таборах цілими родинами і з дітьми - малими, більшими і вже великими. Нічого вони тоді не мали до роботи, тільки журитися - що ж воно далі буде? Вслухались, та ще й як, у кожну новину, що завтра може бути. А діти - як діти, бавляться собі... а дні йдуть і то дуже швидко. Що то з того вийде?..

Коло Кавфборену, на селі жив Сірий Лев. Не бійтеся, то Северин Левицький. Дуже заслужений пластовий діяч у міжвоєнному часі. Особисто, або з розмов, майже всі його в Галичині знали.

Не пригадую я вже собі, як ми з ним сконтактувалися, але постановили скликати нараду, щоб відновити на еміграції в таких
тяжких таборових умовах Пласт. На тій нараді нас було порівну членів ОУН з західньої і східньої України. Все то були провідні члени ОУН. Перед нами виникла дилема: Пласт чи СУМ? Ми на ту тему вже багато тижнів сперечались.

[[{{ns:image}}:Klymyshyn.jpg|thumb|Микола Климишин. Світлина з 1949 року|left]]

В Організації було дуже багато українців зі східніх земель. Ми були тим надзвичайно раді. То був результат нашої серйозної праці з людьми в Східній Україні під час німецької окупації. У нас, західніх українців, Пласт мав здавна свої славні традиції. Майже всі в Організації, від найвищого керівника, до рядового члена, - колишні пластуни. А може я і зле сказав, чому колишні? Пластуни!

Від Шухевича, Бандери, Дмитра Мирона, Гасина, Грицая, Рака, Лозинського, Микити і мене. Самі пластуни.

А серед східніх українців така сама пошана і добра слава була про СУМ.

На тій нараді, як я вже згадував, було порівну і тих і тих. Якось так трапилось, я й сам не знаю... Ми всі знали і над тим дискутували дуже довго, що батьки, які були зі Сходу, хотіли б, щоб їхні діти належали до СУМ, а не до Пласту, якщо вже буде якась організація для молоді. А, навпаки, західняки - радо віддали б своїх дітей до вишколу в Пласт, як тільки він відновиться.
На тій нараді були присутніми: Ярослав Рак, Іван Микита, я, здається Євген Лозинський, Петро Мірчук, Юліян Заблоцький, професор Іван Вовчук, професор Григорій Ващенко, Сердюк і Гришко.

Ми почали ту справу обмірковувати з усіх сторін. Це забрало часу до пізнього вечора. Остаточно ми приняли рішення: нас є тут багато, то вистачить і на Пласт і на СУМ.

Я до сьогодні так і не можу для себе вирішити - чи то було правильне рішення, чи фатальне. Та наша постанова мала величезне значення, яке поставило свою печатку на дальшу історію еміграції.

Було в тій постанові, що Я. Рак буде від нас головним представником і повинен очолити відновлений Пласт. Цієї постанови вимагали умови, бо через декілька днів якраз вже скликали збори всіх пластунів і прихильників Пласту.

Я собі пригадую, що ми, тобто Провід ОУН на німецькім терені, організували транспорт для Северина Левицького, щоб і він приїхав на ті збори.

На зборах про відновлення Пласту ми мали тяжку ситуацію, бо переважна кількість вихованої в Пласті молоді стала в часі війни до лав УПА - вони були командирами, старшинами і підстаршинами. Одні з них полягли геройською смертю, або були в концентраційних таборах в Сибірі, а інші в той час продовжували надзвичайно тяжку і криваву боротьбу на життя і смерть, бо російська імперія, по закінченні Другої світової війни, спрямувала свої основні сили на боротьбу з УПА.

Тож на еміграції були тільки нечисленні пластуни-націоналісти - ті хто щасливо перебув німецькі тюрми і концентраційні табори. Але було багато не прихильних до ОУН-УПА пластунів, які не брали участи у визвольній боротьбі, не пішли й до Дивізії, тільки намагались різними способами пройти неушкоджено через воєнний час мов поміж дощ, і тепер вони на залі творили велику більшість.
В такій ситуації ми не могли мати великої надії, що нам все так вдасться, як ми заплянували.

І дійсно так воно й сталося. Наші противники на зборах мали велику перевагу й, коли прийшло до вибору Головної Управи, ми поставили нашим кандидатом на голову Ярослава Рака, а наші противники Фіґоля Атанаса. Фіґоль дістав велику більшість голосів. Так само й ціла Управа мала у свойому складі переважаючу більшість наших противників, або індеферентних, а наших було мінімальне число. Це мало опісля дуже некорисні для нас наслідки. Пласт стало був під впливом наших противників.

За те СУМ був під нашим впливом неподільно. Одне було недотягнення в СУМ-і, що СУМ приймав у члени молодь від 16-того року життя, а Пласт від наймолодших літ. Тому багато дітей членів ОУН належали до Пласту. На приклад, діти Степана Бандери належали до Пласту. Але така засада в СУМ-і була тільки в часі побуту нашої еміграції в Німеччині, за два або три роки пізніше, коли наша еміграція вже була майже повністю в заокеанських країнах, ситуація змінилася. Тоді змінено ту постанову в СУМ-і й зачали принимати до СУМ-у дітей шкільного віку. Це частинно направило ту помилку, але тільки частинно, бо ті діти, які вже були в Пласті, так зжилися, що вже на завжди залишилися в Пласті. Так сталося з дітьми С. Бандери й багато іншими, між якими були й мої діти.

Микола Климишин "Справи Пласту і СУМ"

2008-06-05T18:30:29Z

92.112.54.27: Нова сторінка: left '''Справи Пласту і СУМ''' Пригадується мені одна справа, яка мала, та ще ...

[[{{ns:image}}:Klymyshyn.jpg|thumb|left]]

'''Справи Пласту і СУМ'''

Пригадується мені одна справа, яка мала, та ще й досі має далекойдучі наслідки. Нас було вісім, а може і десять людей. Ми зійшлися, щоб порадитись у тій справі.

То був час, пригадаймо, коли люди були по таборах цілими родинами і з дітьми - малими, більшими і вже великими. Нічого вони тоді не мали до роботи, тільки журитися - що ж воно далі буде? Вслухались, та ще й як, у кожну новину, що завтра може бути. А діти - як діти, бавляться собі... а дні йдуть і то дуже швидко. Що то з того вийде?..

Коло Кавфборену, на селі жив Сірий Лев. Не бійтеся, то Северин Левицький. Дуже заслужений пластовий діяч у міжвоєнному часі. Особисто, або з розмов, майже всі його в Галичині знали.

Не пригадую я вже собі, як ми з ним сконтактувалися, але постановили скликати нараду, щоб відновити на еміграції в таких
тяжких таборових умовах Пласт. На тій нараді нас було порівну членів ОУН з західньої і східньої України. Все то були провідні члени ОУН. Перед нами виникла дилема: Пласт чи СУМ? Ми на ту тему вже багато тижнів сперечались.

В Організації було дуже багато українців зі східніх земель. Ми були тим надзвичайно раді. То був результат нашої серйозної праці з людьми в Східній Україні під час німецької окупації. У нас, західніх українців, Пласт мав здавна свої славні традиції. Майже всі в Організації, від найвищого керівника, до рядового члена, - колишні пластуни. А може я і зле сказав, чому колишні? Пластуни!

Від Шухевича, Бандери, Дмитра Мирона, Гасина, Грицая, Рака, Лозинського, Микити і мене. Самі пластуни.

А серед східніх українців така сама пошана і добра слава була про СУМ.

На тій нараді, як я вже згадував, було порівну і тих і тих. Якось так трапилось, я й сам не знаю... Ми всі знали і над тим дискутували дуже довго, що батьки, які були зі Сходу, хотіли б, щоб їхні діти належали до СУМ, а не до Пласту, якщо вже буде якась організація для молоді. А, навпаки, західняки - радо віддали б своїх дітей до вишколу в Пласт, як тільки він відновиться.
На тій нараді були присутніми: Ярослав Рак, Іван Микита, я, здається Євген Лозинський, Петро Мірчук, Юліян Заблоцький, професор Іван Вовчук, професор Григорій Ващенко, Сердюк і Гришко.

Ми почали ту справу обмірковувати з усіх сторін. Це забрало часу до пізнього вечора. Остаточно ми приняли рішення: нас є тут багато, то вистачить і на Пласт і на СУМ.

Я до сьогодні так і не можу для себе вирішити - чи то було правильне рішення, чи фатальне. Та наша постанова мала величезне значення, яке поставило свою печатку на дальшу історію еміграції.

Було в тій постанові, що Я. Рак буде від нас головним представником і повинен очолити відновлений Пласт. Цієї постанови вимагали умови, бо через декілька днів якраз вже скликали збори всіх пластунів і прихильників Пласту.

Я собі пригадую, що ми, тобто Провід ОУН на німецькім терені, організували транспорт для Северина Левицького, щоб і він приїхав на ті збори.

На зборах про відновлення Пласту ми мали тяжку ситуацію, бо переважна кількість вихованої в Пласті молоді стала в часі війни до лав УПА - вони були командирами, старшинами і підстаршинами. Одні з них полягли геройською смертю, або були в концентраційних таборах в Сибірі, а інші в той час продовжували надзвичайно тяжку і криваву боротьбу на життя і смерть, бо російська імперія, по закінченні Другої світової війни, спрямувала свої основні сили на боротьбу з УПА.

Тож на еміграції були тільки нечисленні пластуни-націоналісти - ті хто щасливо перебув німецькі тюрми і концентраційні табори. Але було багато не прихильних до ОУН-УПА пластунів, які не брали участи у визвольній боротьбі, не пішли й до Дивізії, тільки намагались різними способами пройти неушкоджено через воєнний час мов поміж дощ, і тепер вони на залі творили велику більшість.
В такій ситуації ми не могли мати великої надії, що нам все так вдасться, як ми заплянували.

І дійсно так воно й сталося. Наші противники на зборах мали велику перевагу й, коли прийшло до вибору Головної Управи, ми поставили нашим кандидатом на голову Ярослава Рака, а наші противники Фіґоля Атанаса. Фіґоль дістав велику більшість голосів. Так само й ціла Управа мала у свойому складі переважаючу більшість наших противників, або індеферентних, а наших було мінімальне число. Це мало опісля дуже некорисні для нас наслідки. Пласт стало був під впливом наших противників.

За те СУМ був під нашим впливом неподільно. Одне було недотягнення в СУМ-і, що СУМ приймав у члени молодь від 16-того року життя, а Пласт від наймолодших літ. Тому багато дітей членів ОУН належали до Пласту. На приклад, діти Степана Бандери належали до Пласту. Але така засада в СУМ-і була тільки в часі побуту нашої еміграції в Німеччині, за два або три роки пізніше, коли наша еміграція вже була майже повністю в заокеанських країнах, ситуація змінилася. Тоді змінено ту постанову в СУМ-і й зачали принимати до СУМ-у дітей шкільного віку. Це частинно направило ту помилку, але тільки частинно, бо ті діти, які вже були в Пласті, так зжилися, що вже на завжди залишилися в Пласті. Так сталося з дітьми С. Бандери й багато іншими, між якими були й мої діти.

Головна сторінка

2008-06-05T18:18:43Z

92.112.54.27: /* СУМ у спогадах */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
{|
|
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
|
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]
|}

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
{|
|
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства]]
* [[Виховна діяльність СУМ в діаспорі]]
|
* [[Громадсько-політична діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Культурно-освітня діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Видавнича діяльність СУМ в діаспорі]]
|
* [[«Авангард» та «Крилаті»]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[СУМнет]]
|}
== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
{|
|
* [[І Конференція СУМ (Авсбург 1946)]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
|
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
|
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]
|}

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
{|
|
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
|
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
|
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]
|}

== Символи СУМу та структура організації ==
{|
|
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
|
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
|
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]
|}

== Література про СУМ ==
{|
|
* [["СУМ на чужині"]]
* [["Коротка історія Спілки Української Молоді"]]
* [["50-ліття Спілки Української Молоді в Діяспорі"]]
* [["Під прапором СУМА"]]
|
* [["25 років СУМ Канади"]]
* [["Спілка Української Молоді в Канаді (1948-1988)"]]
* [["Спілка Української Молоді у Великій Британії"]]
* [[Осередкові видання про історію СУМ]]
|
* [[Інші сумівські ювілейні видання]]
* [[Сумівська електронна бібліотека]]
|}

== Митці та науковці для СУМу ==
{|
|
* [[Микола Бідняк. Художні твори]]
* [[Григорій Ващенко "Виховний ідеал"]]
* [[Богдан Головацький "Ікона Архистратига Михаїла"]]
|
* [[Михайло Дмитренко. Художні твори]]
* [[Дмитро Донцов "Стати подібними до Них!"]]
* [[Роман Завадович "Три букви"]]
|
* [[Мирон Левицький. Художні твори]]
* [[Богдан Стебельський. Художні твори]]
* [[Валентина Юрченко "Сумівські вогні" та інше]]
|}

== СУМ у спогадах ==
{|
|
* [[Микола Климишин "Справи Пласту і СУМ"]]
* [[Степан Мечник "Спілка Української Молоді - СУМ"]]
* [[Василь Шушко "Організуємо СУМ!"]]
|
* [[Василь Шушко "Про СУМ, літні табори і мого друга Володимира Леника"]]
* [[Євген Побігущий-Рен "В таборах Сумівської молоді"]]
* [[Ярослав Пришляк ""Спілка Української Молоді в Бельгії"]]
|}

== Сумівці та сумівки ==
* [[Григорій Ващенко]]
* [[Симон Вожаківський]]
* [[Іван Скала]]

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents або http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Contents

Головна сторінка

2008-06-05T11:39:26Z

92.112.54.27: /* СУМ у спогадах */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
{|
|
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
|
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]
|}

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
{|
|
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства]]
* [[Виховна діяльність СУМ в діаспорі]]
|
* [[Громадсько-політична діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Культурно-освітня діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Видавнича діяльність СУМ в діаспорі]]
|
* [[«Авангард» та «Крилаті»]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[СУМнет]]
|}
== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
{|
|
* [[І Конференція СУМ (Авсбург 1946)]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
|
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
|
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]
|}

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
{|
|
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
|
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
|
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]
|}

== Символи СУМу та структура організації ==
{|
|
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
|
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
|
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]
|}

== Література про СУМ ==
{|
|
* [["СУМ на чужині"]]
* [["Коротка історія Спілки Української Молоді"]]
* [["50-ліття Спілки Української Молоді в Діяспорі"]]
* [["Під прапором СУМА"]]
|
* [["25 років СУМ Канади"]]
* [["Спілка Української Молоді в Канаді (1948-1988)"]]
* [["Спілка Української Молоді у Великій Британії"]]
* [[Осередкові видання про історію СУМ]]
|
* [[Інші сумівські ювілейні видання]]
* [[Сумівська електронна бібліотека]]
|}

== Митці та науковці для СУМу ==
{|
|
* [[Микола Бідняк. Художні твори]]
* [[Григорій Ващенко "Виховний ідеал"]]
* [[Богдан Головацький "Ікона Архистратига Михаїла"]]
|
* [[Михайло Дмитренко. Художні твори]]
* [[Дмитро Донцов "Стати подібними до Них!"]]
* [[Роман Завадович "Три букви"]]
|
* [[Мирон Левицький. Художні твори]]
* [[Богдан Стебельський. Художні твори]]
* [[Валентина Юрченко "Сумівські вогні" та інше]]
|}

== СУМ у спогадах ==
{|
|
* [[Микола Климишин " "]]
* [[Степан Мечник "Спілка Української Молоді - СУМ"]]
* [[Василь Шушко "Організуємо СУМ!"]]
|
* [[Василь Шушко "Про СУМ, літні табори і мого друга Володимира Леника"]]
* [[Євген Побігущий-Рен "В таборах Сумівської молоді"]]
* [[Ярослав Пришляк ""Спілка Української Молоді в Бельгії"]]
|}

== Сумівці та сумівки ==
* [[Григорій Ващенко]]
* [[Симон Вожаківський]]
* [[Іван Скала]]

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents або http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Contents

Головна сторінка

2008-06-05T11:38:42Z

92.112.54.27: /* СУМ у спогадах */

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
{|
|
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
|
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]
|}

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
{|
|
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства]]
* [[Виховна діяльність СУМ в діаспорі]]
|
* [[Громадсько-політична діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Культурно-освітня діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Видавнича діяльність СУМ в діаспорі]]
|
* [[«Авангард» та «Крилаті»]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[СУМнет]]
|}
== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
{|
|
* [[І Конференція СУМ (Авсбург 1946)]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
|
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
|
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]
|}

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
{|
|
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
|
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
|
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]
|}

== Символи СУМу та структура організації ==
{|
|
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
|
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
|
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]
|}

== Література про СУМ ==
{|
|
* [["СУМ на чужині"]]
* [["Коротка історія Спілки Української Молоді"]]
* [["50-ліття Спілки Української Молоді в Діяспорі"]]
* [["Під прапором СУМА"]]
|
* [["25 років СУМ Канади"]]
* [["Спілка Української Молоді в Канаді (1948-1988)"]]
* [["Спілка Української Молоді у Великій Британії"]]
* [[Осередкові видання про історію СУМ]]
|
* [[Інші сумівські ювілейні видання]]
* [[Сумівська електронна бібліотека]]
|}

== Митці та науковці для СУМу ==
{|
|
* [[Микола Бідняк. Художні твори]]
* [[Григорій Ващенко "Виховний ідеал"]]
* [[Богдан Головацький "Ікона Архистратига Михаїла"]]
|
* [[Михайло Дмитренко. Художні твори]]
* [[Дмитро Донцов "Стати подібними до Них!"]]
* [[Роман Завадович "Три букви"]]
|
* [[Мирон Левицький. Художні твори]]
* [[Богдан Стебельський. Художні твори]]
* [[Валентина Юрченко "Сумівські вогні" та інше]]
|}

== СУМ у спогадах ==
{|
|
* [[Микола Климишин]]
* [[Степан Мечник "Спілка Української Молоді - СУМ"]]
* [[Василь Шушко "Організуємо СУМ!"]]
|
* [[Василь Шушко "Про СУМ, літні табори і мого друга Володимира Леника"]]
* [[Євген Побігущий-Рен "В таборах Сумівської молоді"]]
* [[Ярослав Пришляк ""Спілка Української Молоді в Бельгії]]
|}

== Сумівці та сумівки ==
* [[Григорій Ващенко]]
* [[Симон Вожаківський]]
* [[Іван Скала]]

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents або http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Contents

Члени СУМ в Кошляках

2008-06-05T11:33:51Z

92.112.54.27:

СУМ в с. Кошляки, що на Тернопільщині, проіснував 3 роки (1948-1951) і об'єднував у своїх рядах п'ятьох членів. [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]] відзначив чотирьох (із п'яти) сумівців із Кошляків грамотами признання: Ярослава Бакалюка, Мирослава Загрійчука, Нестора Зарічного та Ростислава Зарічного. Ярослав Чучвала на той момент уже не жив.

Сьогодні в живих залишився лише друг Нестор Зарічний, який на останньому (ХІІ Всеукраїнському З'їзді СУМ в Україні) був відзначений званням "Почесний член СУМ в Україні".

Нижче подаємо інформацію про членів СУМ у с.Кошляки, яка зберігалась в матеріалах слідчої справи:

[[{{ns:image}}:Koshlyaky2.jpg|thumb|Тернопільські сумівці із сумівцями з Кошляків|left]]

1. '''Зарічний Нестор Васильович,''' 1933 року народження, організаційне псевдо " Сивенький ". У 1948 році створив і очолив СУМ у с. Кошляки. Систематично зустрічався з членом ОУН Шевчуком Орестом, від якого отримував завдання та інструкції по діяльності, а також літературу антирадянського характеру. Зберігав нелегально зброю - обріз з гвинтівки російського взірця. Протягом 1948-1949 рр. розповсюджував по с. Кошляки листівки, які отримував від Шевчука О. Також в 1949 році займався власноручним виготовленням листівок.

2. '''Зарічний Ростислав Теодорович,''' 1931 р.н., організаційне псевдо "Степовий", з 1948 р. член СУМ, належав до керівництва організації. При обшуці знайдено обріз з боєпатронами.

3. '''Бакалюк Ярослав Петрович,''' 1932 р.н., організаційне псевдо "Небувалий", мав на озброєнні обріз, надавав свій будинок на організаційні збори. На початку 1950 року отримав 15 антирадянських листівок, які розповсюдив по селі Кошляки.

4. '''Загрійчук Мирослав Степанович,''' 1932 р.н., організаційне псевдо "Віщун", з 1948 р. член СУМ, надавав своє помешкання для організаційних зборів. В 1950 році розповсюджував по селі Кошляки листівки антирадянського характеру, також зберігав у себе націоналістичні брошури.

5. '''Чучвала Ярослав Теодорович,''' 1932 р.н., організаційне псевдо "Хмара", член СУМ з 1950 року. З 1948 року мав контакти з членами ОУН, у цьому ж році організував збір свідчень про дії працівників МДБ та солдат, що перебували у с. Кошляки. Влітку 1950 року, по завданню членів ОУН, залучив до збору свідчень членів СУМ, відтоді ж стає членом цієї організації. Під час виборів у органи радянської влади в 1950 році розповсюджує по селу листівки, які отримує через канал оунівського підпілля. До дня арешту зберігав у себе літературу антирадянського характеру.

25-26 грудня 1951 року Військовим Трибуналом військ МВС Тернопільської області засуджено Зарічного Н.В., Зарічного Р.Т., Загрійчук М.С., Чучвала Я.Т. і Бакалюк Я.П. до 25 років позбавлення волі з утриманням у виховно-трудових таборах кожного

6 червня 1955 року Військовим Трибуналом Південно-Уральського військового округу вирок від 25-26.12.1951 р. відносно п'яти членів СУМ с. Кошляки відмінено і справу на них подано на новий розгляд з стадії попереднього слідства.

12 листопада 1955 року Судовою колегією по кримінальним справам Тернопільського Обласного суду було винесено новий вирок - 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.

На основі ст.6 Указу від 27 березня 1953 року "Про амністію" засуджені члени СУМ Зарічний Нестор, Зарічний Ростислав, Загрійчук Мирослав та Чучвала Ярослав були випущені з під варти із залу суду.

12 грудня 1991 року, згідно рішення прокуратури Тернопільської області Бакалюк Я.П. був реабілітований. 30 липня 1991 року було реабілітовано й інших членів організації.

Члени СУМ в Кошляках

2008-06-05T09:46:05Z

92.112.54.27:

СУМ в с. Кошляки, що на Тернопільщині, проіснував 3 роки (1948-1951) і об'єднував у своїх рядах п'ятьох членів. [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]] відзначив чотирьох (із п'яти) сумівців із Кошляків грамотами признання: Ярослава Бакалюка, Мирослава Загрійчука, Нестора Зарічного та Ростислава Зарічного. Ярослав Чучвала на той момент уже не жив.

Сьогодні в живих залишився лише друг Нестор Зарічний, який на останньому (ХІІ Всеукраїнському З'їзді СУМ в Україні) був відзначений званням "Почесний член СУМ в Україні".

Нижче подаємо інформацію про членів СУМ у с.Кошляки, яка зберігалась в матеріалах слідчої справи:

[[{{ns:image}}:Koshlyaky2.jpg|thumb|left]]

1. '''Зарічний Нестор Васильович,''' 1933 року народження, організаційне псевдо " Сивенький ". У 1948 році створив і очолив СУМ у с. Кошляки. Систематично зустрічався з членом ОУН Шевчуком Орестом, від якого отримував завдання та інструкції по діяльності, а також літературу антирадянського характеру. Зберігав нелегально зброю - обріз з гвинтівки російського взірця. Протягом 1948-1949 рр. розповсюджував по с. Кошляки листівки, які отримував від Шевчука О. Також в 1949 році займався власноручним виготовленням листівок.

2. '''Зарічний Ростислав Теодорович,''' 1931 р.н., організаційне псевдо "Степовий", з 1948 р. член СУМ, належав до керівництва організації. При обшуці знайдено обріз з боєпатронами.

3. '''Бакалюк Ярослав Петрович,''' 1932 р.н., організаційне псевдо "Небувалий", мав на озброєнні обріз, надавав свій будинок на організаційні збори. На початку 1950 року отримав 15 антирадянських листівок, які розповсюдив по селі Кошляки.

4. '''Загрійчук Мирослав Степанович,''' 1932 р.н., організаційне псевдо "Віщун", з 1948 р. член СУМ, надавав своє помешкання для організаційних зборів. В 1950 році розповсюджував по селі Кошляки листівки антирадянського характеру, також зберігав у себе націоналістичні брошури.

5. '''Чучвала Ярослав Теодорович,''' 1932 р.н., організаційне псевдо "Хмара", член СУМ з 1950 року. З 1948 року мав контакти з членами ОУН, у цьому ж році організував збір свідчень про дії працівників МДБ та солдат, що перебували у с. Кошляки. Влітку 1950 року, по завданню членів ОУН, залучив до збору свідчень членів СУМ, відтоді ж стає членом цієї організації. Під час виборів у органи радянської влади в 1950 році розповсюджує по селу листівки, які отримує через канал оунівського підпілля. До дня арешту зберігав у себе літературу антирадянського характеру.

25-26 грудня 1951 року Військовим Трибуналом військ МВС Тернопільської області засуджено Зарічного Н.В., Зарічного Р.Т., Загрійчук М.С., Чучвала Я.Т. і Бакалюк Я.П. до 25 років позбавлення волі з утриманням у виховно-трудових таборах кожного

6 червня 1955 року Військовим Трибуналом Південно-Уральського військового округу вирок від 25-26.12.1951 р. відносно п'яти членів СУМ с. Кошляки відмінено і справу на них подано на новий розгляд з стадії попереднього слідства.

12 листопада 1955 року Судовою колегією по кримінальним справам Тернопільського Обласного суду було винесено новий вирок - 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.

На основі ст.6 Указу від 27 березня 1953 року "Про амністію" засуджені члени СУМ Зарічний Нестор, Зарічний Ростислав, Загрійчук Мирослав та Чучвала Ярослав були випущені з під варти із залу суду.

12 грудня 1991 року, згідно рішення прокуратури Тернопільської області Бакалюк Я.П. був реабілітований. 30 липня 1991 року було реабілітовано й інших членів організації.

Створення та діяльність СУМ в Кошляках

2008-06-05T09:36:09Z

92.112.54.27:

Довгий час залишалась невідомою не тільки широкому загалу, а й українським політичним центрам в еміграції існування Спілки Української Молоді в селі Кошляки Новосільського району (тепер Бережанського) Тернопільської області.

Після Другої світової війни село Кошляки знаходилось в зоні впливу руху опору радянському режиму. Про це свідчить існування збройного підпілля, а також ряду нелегальних молодіжних організацій, завданням яких була підтримка та сприяння діяльності ОУН. Зокрема в слідчій справі, що стосується СУМ в с. Кошляки, згадується про діяльність молодіжних організацій "Левинець" та "Дружба", котрі були засновані за сприяння ОУН і об'днували в своїх рядах молодь старшого віку (від 18 років).

Влітку 1948 року членом ОУН В. Красоватим спільно з мешканцем села Кошляки Зарічним Нестором було створено антирадянську групу по вивченню націоналістичної літератури. На пропозицію Н.Зарічного організацію назвали Спілкою Української Молоді, дану назву запозичено з підпільної літератури в якій згадувалась антирадянська молодіжна структура, що діяла на Наддніпрянській Україні з 1925 по 1930 рр.

Створена в 1948 році за сприяння ОУН організація молоді в селі Кошляки під назвою СУМ мала на меті вести підривну діяльність щодо органів та представників радянської влади. Щоправда, слід зауважити, що дана структура мала обмежений напрямок праці, що може свідчити про справжні цілі ОУН відносно цих молодих людей, а саме: підготовка та випробування доросту до умов боротьби з радянським режимом. Про це й свідчать розповіді члена СУМ Нестора Зарічного. Фактично ж діяльність організації зводилась до відбуття сходин, де проводилось вивчення ідеологічних матеріалів. При обшуці члена СУМ Ярослава Чучвали було знайдено та вилучено листівки, які були отримані через представників ОУН, серед них: "Пояснення 12 прикмет характеру українського націоналіста", "Пояснення декалогу", "Заблуканий брате", "Що повинен собі засвоювати кожний юнак", "Впавші члени та симпатики ОУН Тернопільської області" та інші. До активного виду діяльності слід віднести розповсюдження по селі Кошляки листівок антирадянського характеру (наприклад - направлених проти виборів у органи влади). А також підпільна агітація сумівцями молоді села проти вступу в комсомол. Виконуючи завдання членів ОУН, сумівці збирали матеріали про місцевих партійних діячів та солдатів.

[[{{ns:image}}:Koshlyaky.jpg|thumb|Вирок сумівцям із Кошляків|left]]

1951 рік стає останнім в історії Спілки Української Молоді в підпіллі. Власне цього року припинилась активна діяльність сумівців, причиною цього став переїзд Зарічного Н. та Чучвали Я. у Бережани та Львів відповідно.

Арешт усіх членів Спілки в серпні 1951 року став формальним кінцем існування СУМ в с. Кошляки.

25-26 грудня 1951 року Військовим Трибуналом військ МВС Тернопільської області засуджено Зарічного Н.В., Зарічного Р.Т., Загрійчук М.С., Чучвала Я.Т. і Бакалюк Я.П. до 25 років позбавлення волі з утриманням у виховно-трудових таборах кожного

Очевидно суворість вироку пов'язана із звинуваченням сумівців у тому, що вони ставили за мету ведення активної збройної боротьби проти радянської влади, а на випадок війни Америки з Радянським Союзом здійснювати терористичні акти над партійно-радянським активом та працівниками МДБ. Дане звинувачення обґрунтовувалось фактом наявності у сумівців вогнепальної зброї.

6 червня 1955 року Військовим Трибуналом Південно-Уральського військового округу вирок від 25-26.12.1951 р. відносно п'яти членів СУМ с. Кошляки відмінено і справу на них подано на новий розгляд з стадії попереднього слідства.

У жовтні 1955 року справа № 10 182 по відношенні до одного з членів СУМ - Бакалюка Ярослава закрита, у зв'язку з відсутністю складу злочину, оскільки звинувачений заперечив своє членство у Спілці Української Молоді, а свої свідчення від 1951 року дав під фізичним і моральним тиском працівників МДБ.

Відносно ж інших чотирьох членів СУМ с. Кошляки, було відкрито нову справу і 12 листопада 1955 року Судовою колегією по кримінальним справам Тернопільського Обласного суду було винесено новий вирок - 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.

На основі ст.6 Указу від 27 березня 1953 року "Про амністію" засуджені члени СУМ Зарічний Нестор, Зарічний Ростислав, Загрійчук Мирослав та Чучвала Ярослав були випущені з під варти із залу суду.

12 грудня 1991 року, згідно рішення прокуратури Тернопільської області Бакалюк Я.П. був реабілітований. 30 липня 1991 року було реабілітовано й інших членів організації.

Дивитись також [[Члени СУМ в Кошляках]]

Валентина Юрченко "Сумівські вогні" та інше

2008-06-05T08:48:59Z

92.112.54.27:

[[{{ns:image}}:Yurchenko.jpg|left]]

'''Валентина Юрченко''' є відомою українською дитячою письменницею з діаспори (США).

Для сумівців вона стала відомою завдяки ряду поезій присвячених СУМу. Особливим твором Валентини Юрченко є поезія "Сумівські вогні", яка покладена на музику та є церемоніальною піснею СУМу, її співають на таборах, чи інших заходах при ватрі.

{|
|
'''СУМІВСЬКІ ВОГНІ'''

Коли вечір, світять зорі

Променисті та ясні,

Ми у нашому таборі

Світим Сумівські вогні.

Грає блиск на смаглих лицях,

Квітне радість у очах,

Пал завзяття й волі криця —

В юних сумівських серцях.

''Приспів:''

Тож, світіть нам, вогні променисті,

На шляху до святої мети.

Дай нам, Боже, для рідного краю

Українські серця зберегти!

Здивувались в небі зорі,

Обступив нас темний гай.

Хто ж такі ви тут в таборі?

Чий покликав вас звичай?

Українського ми роду,

Щастя краю - наш звичай.

Дух гартуєм для свободи

В боротьбі за рідний край.
|
'''ПРИВІТ СУМІВЦЯМ!'''

На прапор СУМА - "БОГ і УКРАЇНА ",

На тризуб золотий і огненні слова

Ви присягнули в поклику єдинім,

Бо Україна — нескорена й жива.

У зброї знань і творчої наснаги

Ідіть в життя, чоло піднісши сміло,

На змаг ідіть супроти ворогів,

— На подвиги ідея вас окрилить.

Чини героїв, кров 'ю вписані на стяг,

Нехай у пам 'яті не меркнуть,

Вони лишили приклад для життя,

А імена їх увійшли в безсмертя.

Козацькі діти, лицарські сини!

Зрадіє вами Батьківщина - Мати,

Як прийде час Визвольної весни

І українські заревуть гармати.

А гніву полум 'я, обернене у міць,

Освятить чин відродження держави

І залунає воля співом громовиць —

Вкраїні слава і героям слава!
|}

Мирон Левицький. Художні твори

2008-06-05T08:33:27Z

92.112.54.27:

[[{{ns:image}}:Levyts'kyy.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Myron_Levyts'kyy.jpg|right]]

'''Мирон Левицький''' є самобутній український художник, що більшість свого життя прожив у Канаді. Мистецький шлях М. Левицького проліг від школи (і неминучого впливу) Олекси Новаківського у Львові через французьке мистецтво (Сезан, Бонар, Ренуар, Брак) до вироблення власних виражальних засобів, що вирізняли його з-поміж інших художників. Втім, попри його добре знання західноєвропейського мистецтва, найважливішу роль відігравала українська духовна спадщина, українська національна культура у всьому її розмаїтті.

М. Левицький більшу частину свого життя провів на чужині, але ніколи не забував рідного Львова. Можливість подорожувати по світу, вивчати мистецтво Західної Європи він використовував, щоби збагатити передусім українську культуру. Він виявив яскраве обдарування у різних ділянках: графіці, книжковій ілюстрації, живописі, церковній монументалістиці, кожну з яких збагатив рисами виробленого ним самим стилю.

Вивчаючи стародавні українські ікони в Історичному музеї Львова, М. Левицький захопився іконописом. Пізніше, уже в еміграції, коли він сам почав писати ікони, ці студії, а також подорожі Гуцульщиною дуже придалися йому. Щоправда, він не сліпо йшов за першоджерелами, а трансформував давні біблійні образи й сюжети засобами модерного мистецтва. Мистець зберіг яскраву життєрадісну, світлоносну палітру, що єднає його твори з гуцульськими і покутськими народними іконами на склі, але переосмислив тональність. Народні майстри використовували насичені чисті кольори – червоний, зелений, синій. Драматичного ефекту і особливого психологічного напруження досягалося за рахунок прямого зіставлення (без тіней і півтонів) теплих і холодних барв. Натомість колористика М. Левицького – імпресіоністична, легка, те ж домінування зеленого, червоного пом’якшується жовтим та жовтогарячим (дався взнаки вплив гуцульського народного декоративно-прикладного мистецтва – гаряча палітра писанок, вишиванок, тканих виробів).

Важливе місце у спадщині М. Левицького посідає графіка, у якій він довів лінію до максимально виразної досконалости, до того рівня експресивности, коли вона стає не тільки засобом творення певного образу, а й подає його психологічну характеристику. Особливо це виявилося в екслібрисах (окрему книгу про них видала д-р Д. Даревич). У цьому жанрі мистець виявив себе не лише блискучим знавцем графічних прийомів моделювання образу, а також зумів психологічно глибоко схарактеризувати визначальні риси духовних зацікавлень осіб, для яких творилися ці екслібриси.