CYMwiki - Внесок користувача [uk]

Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства

2008-05-22T18:30:25Z

92.112.49.46:

Кількість членства в підпільному СУМі 1925-1929рр. неможливо встановити, проте є точна інформація про розвиток членства та осередків СУМ у світі.

'''Станом на 6 липня 1946 року''' в американській зоні Німеччини СУМ нараховував 7 осередків з двома сотнями членів.

Вже під '''кінець серпня 1946 року''' створено 24 ініціативні комітети та осередки СУМ, що налічували 1829 осіб і які були представлені на першій конференції СУМ (4 вересня 1946 р., Авгсбург).

Через півроку відбувається перший Конгрес СУМ ('''20-24 березня 1947 р'''.), делегати якого репрезентували 46 осередків і 3700 членів.

Кінець 1940-х років характеризувався великим переселенням українців з Німеччини та Австрії. Усі відділи Спілки нараховували в '''1947 р.''' - 5493 членів.

'''В 1948 р.''' - 6330 членів, а в 1949 р. - 2864 членів. Поступово центр діяльності СУМ переміщується в інші країни Західної Європи (Бельгія, Англія) та в заокеанські краї (США, Канада, Австралія, Аргентина).

Слід відзначити, що перші сумівські осередки поза Німеччиною з'явились у Австрії та Бельгії у 1947 році, в останній, у 1950 році, нараховувалось 760 членів у 23 осередках.

На початку '''1948 р.''' сумівці та колишні вояки 1-ї Української Дивізії УНА стали ініціаторами створення осередків СУМу в Англії, через чотири роки там було уже 64 осередки і понад 2 тис. членів організації. В кінці 1948-го року з'являється СУМ у Канаді, котрий був представлений двома осередками.

У '''1949''' році з'являються осередки СУМ в Австралії та США. В останній, розвиток організації відбувався особливо швидкими темпами, передусім це пов'язано з численною українською еміграцією на цьому терені. В 1950 році у США існувало 10 осередків СУМА (офіційна назва Спілки в Америці), які нараховували 590 членів. Наступного року діяло уже 24 осередки, які об'днали понад дві тисячі молоді.

Певними особливостями відзначається створення та існування Спілки Української Молоді у країнах Південної Америки.

У 1949 році засновано осередок у Каракасі (Венесуела), що налічував 20 сумівців. За відсутності компактних місць проживання українців у цій країні ЦК СУМ так і не зміг організувати повноцінного організаційного життя.

У '''1950''' році з'являються структури СУМ в Парагваї, Аргентині та Бразилії. Проте, організаційна сітка у цих країнах так і не стала розгалуженою, і на 1952 рік загальна кількість сумівців у цих країнах дещо перевищила 300 чоловік. Невелика кількість української діаспори, а також суттєве запізнення у створенні сумівських клітин зумовило те, що СУМ знаходився під патронатом місцевих культурно-освітніх товариств. Так, у Парагваї через труднощі реєстрації організації, назовні СУМ репрезентувало Товариство "Просвіта". В Аргентині Спілка створилась з уже існуючих Секцій Молоді, що функціонували при "Просвіті". Подібним шляхом відбувалось створення СУМ у Бразилії, де через проблеми з легалізацією довелось вести працю при існуючому Товаристві Прихильників Української Культури. Ці проблеми стали визначальними у діяльності СУМ у Південній Америці і в кінцевому результаті привели до занепаду більшості сумівських структур у даному регіоні.

Одночасно з створенням СУМ в Латинській Америці з'являються сумівські структури в тих країнах Європи, які не зачепила масова еміграція, а саме: у 1950 році створюється перший осередок у Франції, наступного 1951 року ця країна була репрезентована 5-ма осередками та 130-ма особами членства. По одному осередку налічувалося в Іспанії та Швеції, в столицях яких було по 20 сумівців

Ще гірша ситуація пов'язана з намаганням створити СУМ в Тунісі. У 1952 р. спроби створення організаційних клітин у цьому регіоні зазнала невдачі.

На момент ІV-го Конгресу СУМу, що відбувався '''28-29 січня 1952 р'''. в Брюселі (Бельгія) нараховувалось 178 осередків та 8066 членів СУМ. Організаційний стан СУМу по окремих країнах на той час був наступним: Велика Британія - 65 осередків і 2472 членів, США - 28 і 2450 відповідно, Бельгія - 21 і 640, Канада - 20 і 1440, Німеччина -14 і 290, Австралія - 6 і 240, Парагвай - 6 і 142, Франція - 5 і 130, Аргентина - 4 і 120, Бразилія - 2 і 46, Австрія - 2 і 32, Венесуела - 1 і 20, Іспанія - 1 і 20, Швеція - 1 і 18 та Туніс - 1 осередок і 6 членів.

Згідно з рішенням ІУ-го Конгресу осідок ЦК СУМу перенесено з Мюнхену до Лондону, що знаменувало початок нового періоду в організаційному житті.

В 1980-х роках було створено сумівський осередок в Італії, Римі, де навчалися українські семінаристи-сумівці із різних країн Європи та Америки.

Найчисельнішим СУМ був в кінці 1960-поч.1970-х років, коли ('''станом на 1969р.)''' в структурі СУМу перебувало 14 027.

Незмінне лідерство по кількості членства та осередків займають США, далі, в різні часи обганяючи один одного, Канада та Велика Британія, четвертою йде Австралія.

Станом на '''1996 рік''' (коли відзначалось 50-ліття СУМ в діаспорі) Світовий СУМ нараховував 6 411 членів, а саме: 391 - суменят, 1349 - молодшого юнацтва, 1148 - старшого юнацтва, 1657 - дружинників, 1866 -сеньйорів.

Останньою країною, де було створено СУМ, є Естонія (прийнята у Світову структуру у 2006 році).

Сьогодні СУМ в діаспорі існує в Німеччині, Франції, Бельгії, Великобританії, Естонії, Канаді, США, Аргентині та Австралії.

Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства

2008-05-22T18:25:22Z

92.112.49.46:

Кількість членства в підпільному СУМі 1925-1929рр. неможливо встановити, проте є точна інформація про розвиток членства та осередків СУМ у світі.

станом на 6 липня 1946 року в американській зоні Німеччини СУМ нараховував 7 осередків з двома сотнями членів.

Вже під кінець серпня 1946 року створено 24 ініціативні комітети та осередки СУМ, що налічували 1829 осіб і які були представлені на першій конференції СУМ (4 вересня 1946 р., Авгсбург).

Через півроку відбувається перший Конгрес СУМ (20-24 березня 1947 р.), делегати якого репрезентували 46 осередків і 3700 членів.

Кінець 1940-х років характеризувався великим переселенням українців з Німеччини та Австрії. Усі відділи Спілки нараховували в 1947 р. - 5493 членів.

в 1948 р. - 6330 членів, а в 1949 р. - 2864 членів. Поступово центр діяльності СУМ переміщується в інші країни Західної Європи (Бельгія, Англія) та в заокеанські краї (США, Канада, Австралія, Аргентина).

Слід відзначити, що перші сумівські осередки поза Німеччиною з'явились у Австрії та Бельгії у 1947 році, в останній, у 1950 році, нараховувалось 760 членів у 23 осередках.

На початку 1948 р. сумівці та колишні вояки 1-ї Української Дивізії УНА стали ініціаторами створення осередків СУМу в Англії, через чотири роки там було уже 64 осередки і понад 2 тис. членів організації. В кінці 1948-го року з'являється СУМ у Канаді, котрий був представлений двома осередками.

У 1949 році з'являються осередки СУМ в Австралії та США. В останній, розвиток організації відбувався особливо швидкими темпами, передусім це пов'язано з численною українською еміграцією на цьому терені. В 1950 році у США існувало 10 осередків СУМА (офіційна назва Спілки в Америці), які нараховували 590 членів. Наступного року діяло уже 24 осередки, які об'днали понад дві тисячі молоді.

Певними особливостями відзначається створення та існування Спілки Української Молоді у країнах Південної Америки.

У 1949 році засновано осередок у Каракасі (Венесуела), що налічував 20 сумівців. За відсутності компактних місць проживання українців у цій країні ЦК СУМ так і не зміг організувати повноцінного організаційного життя.

У 1950 році з'являються структури СУМ в Парагваї, Аргентині та Бразилії. Проте, організаційна сітка у цих країнах так і не стала розгалуженою, і на 1952 рік загальна кількість сумівців у цих країнах дещо перевищила 300 чоловік. Невелика кількість української діаспори, а також суттєве запізнення у створенні сумівських клітин зумовило те, що СУМ знаходився під патронатом місцевих культурно-освітніх товариств. Так, у Парагваї через труднощі реєстрації організації, назовні СУМ репрезентувало Товариство "Просвіта". В Аргентині Спілка створилась з уже існуючих Секцій Молоді, що функціонували при "Просвіті". Подібним шляхом відбувалось створення СУМ у Бразилії, де через проблеми з легалізацією довелось вести працю при існуючому Товаристві Прихильників Української Культури. Ці проблеми стали визначальними у діяльності СУМ у Південній Америці і в кінцевому результаті привели до занепаду більшості сумівських структур у даному регіоні.

Одночасно з створенням СУМ в Латинській Америці з'являються сумівські структури в тих країнах Європи, які не зачепила масова еміграція, а саме: у 1950 році створюється перший осередок у Франції, наступного 1951 року ця країна була репрезентована 5-ма осередками та 130-ма особами членства. По одному осередку налічувалося в Іспанії та Швеції, в столицях яких було по 20 сумівців

Ще гірша ситуація пов'язана з намаганням створити СУМ в Тунісі. У 1952 р. спроби створення організаційних клітин у цьому регіоні зазнала невдачі.

На момент ІV-го Конгресу СУМу, що відбувався 28-29 січня 1952 р. в Брюселі (Бельгія) нараховувалось 178 осередків та 8066 членів СУМ. Організаційний стан СУМу по окремих країнах на той час був наступним: Велика Британія - 65 осередків і 2472 членів, США - 28 і 2450 відповідно, Бельгія - 21 і 640, Канада - 20 і 1440, Німеччина -14 і 290, Австралія - 6 і 240, Парагвай - 6 і 142, Франція - 5 і 130, Аргентина - 4 і 120, Бразилія - 2 і 46, Австрія - 2 і 32, Венесуела - 1 і 20, Іспанія - 1 і 20, Швеція - 1 і 18 та Туніс - 1 осередок і 6 членів.

Згідно з рішенням ІУ-го Конгресу осідок ЦК СУМу перенесено з Мюнхену до Лондону, що знаменувало початок нового періоду в організаційному житті.

В 1980-х роках було створено сумівський осередок в Італії, Римі, де навчалися українські семінаристи-сумівці із різних країн Європи та Америки.

Найчисельнішим СУМ був в кінці 1960-поч.1970-х років, коли (станом на 1969р.) в структурі СУМу перебувало 14 027.

Незмінне лідерство по кількості членства та осередків займають США, далі, в різні часи обганяючи один одного, Канада та Велика Британія, четвертою йде Австралія.

Станом на 1996 рік (коли відзначалось 50-ліття СУМ в діаспорі) Світовий СУМ нараховував 6 411 членів, а саме: 391 - суменят, 1349 - молодшого юнацтва, 1148 - старшого юнацтва, 1657 - дружинників, 1866 -сеньйорів.

Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства

2008-05-22T18:11:52Z

92.112.49.46:

Кількість членства в підпільному СУМі 1925-1929рр. неможливо встановити, проте є точна інформація про розвиток членства та осередків СУМ у світі.

станом на 6 липня 1946 року в американській зоні Німеччини СУМ нараховував 7 осередків з двома сотнями членів.

Вже під кінець серпня 1946 року створено 24 ініціативні комітети та осередки СУМ, що налічували 1829 осіб і які були представлені на першій конференції СУМ (4 вересня 1946 р., Авгсбург).

Через півроку відбувається перший Конгрес СУМ (20-24 березня 1947 р.), делегати якого репрезентували 46 осередків і 3700 членів.

Кінець 1940-х років характеризувався великим переселенням українців з Німеччини та Австрії. Усі відділи Спілки нараховували в 1947 р. - 5493 членів.

в 1948 р. - 6330 членів, а в 1949 р. - 2864 членів. Поступово центр діяльності СУМ переміщується в інші країни Західної Європи (Бельгія, Англія) та в заокеанські краї (США, Канада, Австралія, Аргентина).

Слід відзначити, що перші сумівські осередки поза Німеччиною з'явились у Австрії та Бельгії у 1947 році, в останній, у 1950 році, нараховувалось 760 членів у 23 осередках.

На початку 1948 р. сумівці та колишні вояки 1-ї Української Дивізії УНА стали ініціаторами створення осередків СУМу в Англії, через чотири роки там було уже 64 осередки і понад 2 тис. членів організації. В кінці 1948-го року з'являється СУМ у Канаді, котрий був представлений двома осередками.

У 1949 році з'являються осередки СУМ в Австралії та США. В останній, розвиток організації відбувався особливо швидкими темпами, передусім це пов'язано з численною українською еміграцією на цьому терені. В 1950 році у США існувало 10 осередків СУМА (офіційна назва Спілки в Америці), які нараховували 590 членів. Наступного року діяло уже 24 осередки, які об'днали понад дві тисячі молоді.

Певними особливостями відзначається створення та існування Спілки Української Молоді у країнах Південної Америки.

У 1949 році засновано осередок у Каракасі (Венесуела), що налічував 20 сумівців. За відсутності компактних місць проживання українців у цій країні ЦК СУМ так і не зміг організувати повноцінного організаційного життя.

У 1950 році з'являються структури СУМ в Парагваї, Аргентині та Бразилії. Проте, організаційна сітка у цих країнах так і не стала розгалуженою, і на 1952 рік загальна кількість сумівців у цих країнах дещо перевищила 300 чоловік. Невелика кількість української діаспори, а також суттєве запізнення у створенні сумівських клітин зумовило те, що СУМ знаходився під патронатом місцевих культурно-освітніх товариств. Так, у Парагваї через труднощі реєстрації організації, назовні СУМ репрезентувало Товариство "Просвіта". В Аргентині Спілка створилась з уже існуючих Секцій Молоді, що функціонували при "Просвіті". Подібним шляхом відбувалось створення СУМ у Бразилії, де через проблеми з легалізацією довелось вести працю при існуючому Товаристві Прихильників Української Культури. Ці проблеми стали визначальними у діяльності СУМ у Південній Америці і в кінцевому результаті привели до занепаду більшості сумівських структур у даному регіоні.

Одночасно з створенням СУМ в Латинській Америці з'являються сумівські структури в тих країнах Європи, які не зачепила масова еміграція, а саме: у 1950 році створюється перший осередок у Франції, наступного 1951 року ця країна була репрезентована 5-ма осередками та 130-ма особами членства. По одному осередку налічувалося в Іспанії та Швеції, в столицях яких було по 20 сумівців

На підставі статистики 1992 року СУМ нараховував у 8 країнах нашої діяльності б 617 членів, а теперішній стан членства - 5 805 членів у .діаспорі. В Україні СУМ нараховує 606 членів станом на лютий 1996 року. Загалом Світовий СУМ нараховує 6 411 членів, а саме: 391 - суменят, 1349 - молодшого юнацтва, 1148 - старшого юнацтва, 1657 - дружинників, 1866 -сеньйорів.

Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства

2008-05-22T18:01:32Z

92.112.49.46: Нова сторінка: Кількість членства в підпільному СУМі 1925-1929рр. неможливо встановити, проте є точна інформаці...

Головна сторінка

2008-05-22T17:50:43Z

92.112.49.46:

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі та динаміка кількості членства]]
* [[Виховна діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Громадсько-політична діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Культурно-освітня діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[Видавнича діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[«Авангард» та «Крилаті»]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конференція СУМ (Авсбург 1946)]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
* [[Іван Скала]]

''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents або http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Contents

Передумови та створення СУМ на еміграції

2008-05-22T17:45:00Z

92.112.49.46:

Організація громадського життя та його політизація стали головною рисою української еміграції в повоєнні роки. Зважаючи на присутність в таборах ДП (переміщених осіб) великої кількості молоді, цей процес неминуче мав охопити молодіжне середовище.

Згідно з статистичними даними на 1.01.1946 року в англійській, американській і французькій окупаційних зонах Німеччини та Австрії нараховувалось 102 тисячі українців, з них віком від 10 до 29 років - 44,1% молоді.
За данимии дослідника з діаспори Володимира Маруняка ця кількість є майже вдвічі більшою - на березень 1946 року 198 673 українців.

Отож, цілком зрозуміло, що в умовах скупченості української молоді по таборах переселенців виникає потреба заснування молодіжної організації, котра могла б охопити своїм членством максимальну кількість людей. За свідченням Миколи Климишина, тогочасного теренового провідника ОУН Німеччини, розглядалося 2-і можливості розбудови молодіжної організації в діаспорі: 1) на основі Пластової структури 2) відновивши існуючу під радянською окупацією у 1925-1929рр. Спілку Української Молоді.
Враховуючи, що багато вихідців із Наддніпрянщини схилялися до другого варіанту, а також той факт, що молоді була така велика кількість, яка б вистачила й для двох організацій, було прийнято рішення розбудовувати дві організації.

'''6-го липня 1946 року''' в Мюнхені відбулося засідання групи організаторів СУМ з представниками існуючих тоді осередків СУМ в американській зоні Німеччини під керуванням Ярослава Рака (провідний діяч ОУН та Пласту). На цей час СУМ нараховував 7 осередків з двома сотнями членів. З'являється потреба творення центрального органу, вироблення статуту і надання організації напрямку діяльності.

З цією метою створюється '''Центральне Організаційне Бюро''', з наступним розподілом обов'язків:

М. Сердюк - голова,

К. Кохно - секретар,

Є. Стахів - орг. референт,

О. Калинник - керівник Відділу Преси,

Євтушенко - член.

Розподіливши між собою обов'язки, члени ЦОБ СУМ, без жодних засобів і допомоги від існуючих центральних громадських товариств чи установ, розпочали активну діяльність в розбудові СУМ у Німеччині. Вже під кінець серпня 1946 року створено 24 ініціативні комітети та осередки СУМ, що налічували 1829 осіб і які були представлені на першій конференції СУМ (4 вересня 1946 р., Авгсбург).

Через півроку відбувається перший Конгрес СУМ (20-24 березня 1947 р.), делегати якого репрезентували 46 осередків і 3700 членів. На Конгресі було затверджено статут та програму СУМ, а також сумівський прапор та емблему, ухвалено напрями дальшої розбудови Спілки та обрано Центральний Комітет на чолі з М. Сердюком. Організатори Спілки підкреслювали, що СУМ є ідейно-національно-соборницькою організацією усієї української молоді з обов'язковими складовими - українським традиціоналізмом та християнською мораллю.

У перших програмах СУМ вказувалось на позашкільне виховання найширших кіл молоді віком від 18 до 30-ти років життя та її "національну мобілізацію". Згодом вплив Спілки поширюється на шкільну молодь середніх і фахових шкіл, шляхом творення від 1948 року юнацьких відділів, що охоплювали молодь від 12-ти річного віку. Це загострило непорозуміння, що виникли між Пластом та СУМ. Внаслідок міжорганізаційної конкуренції, в основному на низах, проводи обох організацій були змушені підписувати аж тричі протоколи порозуміння (1946, листопад 1947, червень 1950), щоб не допустити до фронтального протистояння (див.нижче).

До конфлікту дійшло також між шкільними властями ЦПУЕ (Центральне Представництво Української Еміграції) і ЦК СУМ. Відділ культури і освіти ЦПУЕ під головуванням проф. Леоніда Білецького намагався здійснити процес деполітизації середньошкільної молоді, натомість СУМ робив заходи охопити цю молодь своїм впливом. В результаті - у деяких місцевостях (напр. в Новому Ульмі) директори середніх шкіл заборонили своїм учням вступати в ряди СУМ.

Але завдяки ініціативності та активності своєї верхівки, дисциплінованості членства і не в останню чергу завдяки пасивності інших політичних структур щодо молоді, - в 1946-48 рр. СУМ серйозно розгорнув організаційну роботу, про що свідчать дані з діяльності Спілки в цей період, коли в системі СУМ діяло: 52 спортивних гуртки, 30-хорових, 36-драматичних, 2-літературних, 3-теренознавства, 3-машинопису, 5-радіотехнічних, 15-слюсарських, 14-шоферських, 3-медсестер, 15-ліквідації неписемності, 10-загально-освітніх, 3-технічних,24-чужих мов. СУМ мав 60 власних бібліотек з загальною кількістю 12 102 книжок. В 1948 р. СУМ нараховував 313 курсів та гуртків, а протягом двох років силами СУМ зіграно 110 драматичних вистав, влаштовано 32 концерти, 2 виставки народного мистецтва, 35 екскурсій, прочитано 520 рефератів, влаштовано 282 національних свят, опубліковано низку пресових видань чи додатків до тижневиків ("Авангард", "Сумівець", "Соборниик", "В поході", "Сурмач", "Когорти" тощо).

Особливе місце в діяльності Спілки займали Здвиги - масове свято сумівської молоді, на яких демонструвались досягнення з самодіяльності, показ організованості та дисциплінованості членства. Перший такий загальний Злет СУМ відбувся у вересні 1947 р. в Мюнхені, у ньому взяло участь понад 2000 сумівців. З ініціативи СУМ у 1948 р. широко відзначено п'ятнадцятиріччя голоду в Україні і з цього приводу видано англійською і іншими мовами десятки тисяч листівок.

Кінець 1940-х років характеризувався великим переселенням українців з Німеччини та Австрії. Усі відділи Спілки нараховували в 1947 р. - 5493 членів.

'''Договір між СУМ і ПЛАСТ'''

Представники Центрального Комітету Спілки Української Молоді і Головної Старшини Союзу Українських Пластунів, продовжуючи традицію дотеперішної співпраці і порозуміння між обома організаціями, на спільному засіданні в Мюнхені дня 24 червня 1950 р. договорилися згідно в наступних питаннях:

1. Попередні домовлення Проводів обох організацій, а то з 15 листопада 1947 р. і 20 листопада 1947 року про те, що приналежність молоді у віці її фізичного й духового формування одночасно до обох організацій з погляду педагогічного й організаційного є недоцільна, — остають надальше в силі. Тому пластуни не належать до СУМ-у, а члени СУМ-у не належать до СУП.

2. Центральний Комітет СУМ-у стверджує потребу замінити Тимчасовий Правильник Юного СУМ-у з квітня 1949 р., який не вповні відповідає вимогам ЮСУМ-у, - новим правильником, в якому не має бути збіжностей з пластовою системою виховання. Для цієї мети Проводи обох організацій будуть порозуміватися між собою.

3. Тому, що рівночасне членство в обох організаціях є з педагогічних причин недопускальне, всі випадки вже існуючого подвійного членства будуть унормовані – в змислі розмежування – Головною Пластовою Старшиною чи Центральним Комітетом СУМ-у індивідуально, з увагою на особисті бажання тих членів і на добро обох організацій.

4. Головна Пластова Старшина вважає доцільним, щоб старші пластуни-сеніори там, де того вимагають умови – працювали в міру сил і можливостей для СУМ-у, під умовою бездоганного виконування їхніх пластових обв’язків.

5. Поводи обох організацій закликають свої низові клітини і надальше уникати всіх можливих непорозумінь і співпрацювати згідливо для добра української молоді.

''Підписали:''

''За СУМ: 0.Калинник, М.Кушнір, Г.Наняк.''

''За СУП: А.Фіголь, О.Бойчук, В.Янів, І.Манасширський.''

Передумови та створення СУМ на еміграції

2008-05-22T17:42:19Z

92.112.49.46: Нова сторінка: Організація громадського життя та його політизація стали головною рисою української емігра...

Організація громадського життя та його політизація стали головною рисою української еміграції в повоєнні роки. Зважаючи на присутність в таборах ДП (переміщених осіб) великої кількості молоді, цей процес неминуче мав охопити молодіжне середовище.

Згідно з статистичними даними на 1.01.1946 року в англійській, американській і французькій окупаційних зонах Німеччини та Австрії нараховувалось 102 тисячі українців, з них віком від 10 до 29 років - 44,1% молоді.
За данимии дослідника з діаспори Володимира Маруняка ця кількість є майже вдвічі більшою - на березень 1946 року 198 673 українців.

Отож, цілком зрозуміло, що в умовах скупченості української молоді по таборах переселенців виникає потреба заснування молодіжної організації, котра могла б охопити своїм членством максимальну кількість людей. За свідченням Миколи Климишина, тогочасного теренового провідника ОУН Німеччини, розглядалося 2-і можливості розбудови молодіжної організації в діаспорі: 1) на основі Пластової структури 2) відновивши існуючу під радянською окупацією у 1925-1929рр. Спілку Української Молоді.
Враховуючи, що багато вихідців із Наддніпрянщини схилялися до другого варіанту, а також той факт, що молоді була така велика кількість, яка б вистачила й для двох організацій, було прийнято рішення розбудовувати дві організації.

'''6-го липня 1946 року''' в Мюнхені відбулося засідання групи організаторів СУМ з представниками існуючих тоді осередків СУМ в американській зоні Німеччини під керуванням Ярослава Рака (провідний діяч ОУН та Пласту). На цей час СУМ нараховував 7 осередків з двома сотнями членів. З'являється потреба творення центрального органу, вироблення статуту і надання організації напрямку діяльності.

З цією метою створюється '''Центральне Організаційне Бюро''', з наступним розподілом обов'язків:

М. Сердюк - голова,

К. Кохно - секретар,

Є. Стахів - орг. референт,

О. Калинник - керівник Відділу Преси,

Євтушенко - член.

Розподіливши між собою обов'язки, члени ЦОБ СУМ, без жодних засобів і допомоги від існуючих центральних громадських товариств чи установ, розпочали активну діяльність в розбудові СУМ у Німеччині. Вже під кінець серпня 1946 року створено 24 ініціативні комітети та осередки СУМ, що налічували 1829 осіб і які були представлені на першій конференції СУМ (4 вересня 1946 р., Авгсбург).

Через півроку відбувається перший Конгрес СУМ (20-24 березня 1947 р.), делегати якого репрезентували 46 осередків і 3700 членів. На Конгресі було затверджено статут та програму СУМ, а також сумівський прапор та емблему, ухвалено напрями дальшої розбудови Спілки та обрано Центральний Комітет на чолі з М. Сердюком. Організатори Спілки підкреслювали, що СУМ є ідейно-національно-соборницькою організацією усієї української молоді з обов'язковими складовими - українським традиціоналізмом та християнською мораллю.

У перших програмах СУМ вказувалось на позашкільне виховання найширших кіл молоді віком від 18 до 30-ти років життя та її "національну мобілізацію". Згодом вплив Спілки поширюється на шкільну молодь середніх і фахових шкіл, шляхом творення від 1948 року юнацьких відділів, що охоплювали молодь від 12-ти річного віку. Це загострило непорозуміння, що виникли між Пластом та СУМ. Внаслідок міжорганізаційної конкуренції, в основному на низах, проводи обох організацій були змушені підписувати аж тричі протоколи порозуміння (1946, листопад 1947, червень 1950), щоб не допустити до фронтального протистояння (див.нижче).

До конфлікту дійшло також між шкільними властями ЦПУЕ (Центральне Представництво Української Еміграції) і ЦК СУМ. Відділ культури і освіти ЦПУЕ під головуванням проф. Леоніда Білецького намагався здійснити процес деполітизації середньошкільної молоді, натомість СУМ робив заходи охопити цю молодь своїм впливом. В результаті - у деяких місцевостях (напр. в Новому Ульмі) директори середніх шкіл заборонили своїм учням вступати в ряди СУМ.

Але завдяки ініціативності та активності своєї верхівки, дисциплінованості членства і не в останню чергу завдяки пасивності інших політичних структур щодо молоді, - в 1946-48 рр. СУМ серйозно розгорнув організаційну роботу, про що свідчать дані з діяльності Спілки в цей період, коли в системі СУМ діяло: 52 спортивних гуртки, 30-хорових, 36-драматичних, 2-літературних, 3-теренознавства, 3-машинопису, 5-радіотехнічних, 15-слюсарських, 14-шоферських, 3-медсестер, 15-ліквідації неписемності, 10-загально-освітніх, 3-технічних,24-чужих мов. СУМ мав 60 власних бібліотек з загальною кількістю 12 102 книжок. В 1948 р. СУМ нараховував 313 курсів та гуртків, а протягом двох років силами СУМ зіграно 110 драматичних вистав, влаштовано 32 концерти, 2 виставки народного мистецтва, 35 екскурсій, прочитано 520 рефератів, влаштовано 282 національних свят, опубліковано низку пресових видань чи додатків до тижневиків ("Авангард", "Сумівець", "Соборниик", "В поході", "Сурмач", "Когорти" тощо).

Особливе місце в діяльності Спілки займали Здвиги - масове свято сумівської молоді, на яких демонструвались досягнення з самодіяльності, показ організованості та дисциплінованості членства. Перший такий загальний Злет СУМ відбувся у вересні 1947 р. в Мюнхені, у ньому взяло участь понад 2000 сумівців. З ініціативи СУМ у 1948 р. широко відзначено п'ятнадцятиріччя голоду в Україні і з цього приводу видано англійською і іншими мовами десятки тисяч листівок.

Кінець 1940-х років характеризувався великим переселенням українців з Німеччини та Австрії. Усі відділи Спілки нараховували в 1947 р. - 5493 членів.

'''Договір між СУМ і ПЛАСТ'''

Представники Центрального Комітету Спілки Української Молоді і Головної Старшини Союзу Українських Пластунів, продовжуючи традицію дотеперішної співпраці і порозуміння між обома організаціями, на спільному засіданні в Мюнхені дня 24 червня 1950 р. договорилися згідно в наступних питаннях:

1. Попередні домовлення Проводів обох організацій, а то з 15 листопада 1947 р. і 20 листопада 1947 року про те, що приналежність молоді у віці її фізичного й духового формування одночасно до обох організацій з погляду педагогічного й організаційного є недоцільна, — остають надальше в силі. Тому пластуни не належать до СУМ-у, а члени СУМ-у не належать до СУП.

2. Центральний Комітет СУМ-у стверджує потребу замінити Тимчасовий Правильник Юного СУМ-у з квітня 1949 р., який не вповні відповідає вимогам ЮСУМ-у, - новим правильником, в якому не має бути збіжностей з пластовою системою виховання. Для цієї мети Проводи обох організацій будуть порозуміватися між собою.

3. Тому, що рівночасне членство в обох організаціях є з педагогічних причин недопускальне, всі випадки вже існуючого подвійного членства будуть унормовані – в змислі розмежування – Головною Пластовою Старшиною чи Центральним Комітетом СУМ-у індивідуально, з увагою на особисті бажання тих членів і на добро обох організацій.

4. Головна Пластова Старшина вважає доцільним, щоб старші пластуни-сеніори там, де того вимагають умови – працювали в міру сил і можливостей для СУМ-у, під умовою бездоганного виконування їхніх пластових обв’язків.

5. Поводи обох організацій закликають свої низові клітини і надальше уникати всіх можливих непорозумінь і співпрацювати згідливо для добра української молоді.

''Підписали:''
''За СУМ: 0.Калинник, М.Кушнір, Г.Наняк.''
''За СУП: А.Фіголь, О.Бойчук, В.Янів, І.Манасширський.''

VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)

2008-05-22T15:31:35Z

92.112.49.46: Нова сторінка: '''VII СВІТОВОИЙ КОНГРЕС СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ВІДБУВСЯ В ДВОХ ЧАСТИНАХ 31.8.—2.9.1962р. В ПАРИЖІ...

'''VII СВІТОВОИЙ КОНГРЕС СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ВІДБУВСЯ В ДВОХ ЧАСТИНАХ 31.8.—2.9.1962р. В ПАРИЖІ і 22-23 1962р. В НЬЮ-ЙОРКУ (Оселя СУМА в Елленвіл)'''

VII Світовий Конґрес Спілки Української Молоді закінчив свою працю в неділю, 23.9. 1962 р. На Конґресі взяли участь мандатовані делеґати, представляючи 12.000 членів 12-ти країн з чотирьох континентів, де діє СУМ.

На європейській частині Конґресу в Парижі взяли особисту участь делеґати з п'яти європейських країн, проробляючи на протязі трьох днів конгресову програму. На американську частину Конґресу були делеґовані від європейської частини два мандатовані представники: О. Коваль (Бельгія) і Я. Деременда (Велика Брітанія).

Конґрес в обох частинах заслухав звітів уступаючих Центральних Органів СУМ, провів основну дискусію над проблемами виховання української молоді і схвалив ряд постанов для виконання в новій трирічній каденції.

Конґрес ствердив великий ріст рядів молодих членів СУМ за минулі чотири роки, а в парі з тим велику пророблену працю над вихованням юнацтва в організаційних клітинах, і виховних та вишкільних таборах. Виховна праця Юнацтва СУМ ввійшла вже в стадію послідовности і цілісної системи на основі випущеного недавно "Правильника Юнацтва СУМ". Крім того виходили періодичні журнали як "Записки Виховника" для потреб виховників і журнал "Аванґард"– для старших членів. У важніших українських пресових органах в окремих країнах появлялись сторінки СУМ "Ідея і чин" (Німеччина), "Голос молоді" (В. Брітанія), "В поході" (Бельгія), "Новий промінь" (Австралія), "Шлях молоді" (Америка), "Трибуна сумівця", а відтак "Юнацький світ" (Канада). Дописи про працю СУМ появлялись майже у всіх українських пресових органах, актуалізуючи справу виховання української молоді. По всіх країнах сумівської дії відбувались численні імпрези, організовані СУМ-ом або спільно з іншими громадськими установами, де виступали мистецькі одиниці і самодіяльні гуртки СУМ, спричиняючись до пожвавлення культурно-освітньої діяльности української спільноти в цілому. До праці в СУМ на протязі останніх літ прийшли визначні діячі української культури, літератури і мистецтва, чим підняли рівень праці СУМ на вищий ступень. До того висока ідейність виховного складу СУМ і постійні вишкільні заходи з боку Крайових і Центральних Управ дозволили втримати організацію в дії і подготовити її ріст на майбутнє.

'''Нові Центральні Органи СУМ обрано в такому складі:'''

'''Центральна Управа:'''

О.Коваль (Бельгія) – Голова

Я.Деременда (В.Брітанія) – І-й Заступник Голови і Референт Внутрішньої Діяльності

Д-р М.Кушнір (ЗДА) – ІІ-й Заступник Голови і Голова Центральної Виховної Ради

Д-р Б.Стебельський (Канада) – ІІІ-й Заступник голови і Референт Юнацтва ЦУ

Г.Ощипко (Бельгія) – Генеральний Секретар

Є.Гановський (ЗДА) – Референт Координації

Т.Кіс (Німеччина) – референт Зовнішніх справ

'''Центральна Контрольна комісія:'''

В. Леник (Німеччина) — голова

М. Фурда (ЗДА) — член

П. Башук (Канада) — член

І. Левицький (Бельгія) — заступник

С. Костюк (Німеччина) — заступник

'''Центральний Товариський суд:'''

В- Микула (В. Брітанія) - голова

Я.Сербин (Канада) – член

М.Шмігель (ЗДА) – член

М.Соломка (В.Брітанія) – заступник

Б.Білогоцький (Франція) – заступник

На європейській частині Конгресу були виголошені доповіді на теми: "Визвольні змагання і їх виховне значення" – сот. Микола Вернигора, "Молодь поневоленої України і література" – Петро Кізко, "Праця молоді на зовнішньому відтинку" – Володимир Косик.

Програмову доповідь на обох частинах Конгресу виголосив мґр. Омелян Коваль.

''Конґрес усно вітали:''

1) на європейській частині: о. канц. М. Левенець в імені Апостольського Екзарха українців католиків у Франції Кир Володимира, інж. В. Олеськів – від Союзу Українців у Великій Брітанії, д. В. Леник – від КУ СУМ в Німеччині, проф. Вол. Янів – від НТШ, п. І. Попович від ОУРФ і робітничих синдикатів, п. Б. Вітошинський — від Об’єднання Українців у Франції і В-ва "Шлях Перемоги", інж. О. Мельникович – від УХР, сот. М. Фриз – від Братства колишніх вояків УПА, п. П. Плевако – від Комітету оборони пам’яті С. Петлюри і від Комітету будови храму св. Симона;

2) на американській частині: п. О. Лисогір – від Українського Народного Союзу, пані О. Грабовенська – від Союзу Українок Америки, п. І. Білинський – від Організацій Визвольного Фронту, д-р В. Пушкар – від СУК "Провидіння", п. Л. Футала – від Української Народньої Помочі, мґр. Є. Лозинський – від Головної Управи ООЧСУ, інж. А. Гончарів – від Союзу Політичних В’язнів, скульптор М. Черешньовський – від Т-ва кол. вояків УПА ім. ген.-хор. Т. Чупринки, д-р М. Гута – від КУ СУМ в Канаді, п. М. Шміґель – від Головної Управи СУМА.

Конґрес письмово привітали: Митрополит Кир Максим Германюк, Митрополит Кир Амврозій Сенишин, Архиєпископ Кир Іван Бучко, Архиєпископ Мстислав С. Скрипник, Єпископ Кир Йосиф Шмондюк, Єпископ Августин ЧСВВ, Духовна Семінарія в Римі, Провід. Закордонних Частин ОУН, Український Конгресовий Комітет Америки, Комітет Українців Канади, Центр. Управа КоДУС, Український Вільний Університет, Організація Оборони Чотирьох Свобід України, Ліґа Визволення України, Союз Українців у Великій Британії, Центральне Представництво Української Еміграції в Німеччині, Головна Рада Українських. Громадських Організацій в Бельгії, Братство кол. Вояків 1-ої Української Дивізії УНА в ЗДА, Редколеґія військового журнала "Вісті", Крайова Управа Братства кол. вояків 1-ої УД УНА в Німеччині, Українська Медично-Харитативна Служба, Товариство кол. вояків УНР в Франції, Крайова Пластова Старшина в ЗДА, КУ СУМ в Австралії, КУ СУМ в Канаді, КУ СУМ в Австалії, проф. 3. Б. Саган, п.О. Кушпета, д-р Ол. Соколишин, д-р М. Філь, інж. А. Кущинський, п. С. Мудрик, проф. В. Радзикевич, ос. СУМА ім. Богуна в Шікаґо.

'''Конгресом провадила Президія у такому складі:'''

''Європейської частини:''

Вол. Косик — голова
Я. Деременда — заступник
Г. Ощипко - заступник
С. Костюк — секретар
Т. Кіс — секретар

''Американської частини:''

Л. Футала - голова
Я. Деременда — заступник
д-р М.Гута — заступник
Наталка Бандера — секретар
Г. Цебрій — секретар

'''ПОСТАНОВИ Й РЕЗОЛЮЦІЇ VІI СВІТОВОГО КОНГРЕСУ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ (Париж, 31.8.–1.9., Нью-Йорк, 22-23.9.1962.)'''

''Привіти:''

VІІ-ий Світовий Конґрес Спіл¬ки Української Молоді вітає:
– Ієрархів обох Українських Церков, Владик підпільних Церков України та висловлює свій подив за їхню стійкість в обороні ідеалів Христової віри та українського народу. Зокрема Конґрес клонить голову перед подивугідною жертвою і неймовірною стійкістю Митрополита-Ісповідника Кир Йосифа Сліпого, незламного Христового Воїна в умовинах большевицького терору;

– Незламний український нарід і його політично-революційний провід;

– Провід 3Ч ОУН;

– Центральний Комітет АБН;

– Українську молодь, що ставить спротив московському окупантові в обороні ідеалів української нації;

– Українські Центральні Репрезентації, Організації і Установи, що стоять на засадах визвольної боротьби за державну незалежність України;

— Крайові Управи, Управи Осередків і все членство та юнацтво СУМ;

– Українські молодечі організації, що своїм характером і працею служать українській справі;

– Почесного члена СУМ проф. Григорія Ващенка.

''Постанови й резолюції;''

Вступ:

а) VІІ-ий Світовий Конгрес СУМ, що відбувається в 20-ту річницю створення Української Повстанської Армії, висловлює подив і пошану незламному українському народові і його збройному рамені революційно¬му підпіллю ОУН і УПА.

б) VІІ-ий Світовий Конгрес підкреслює свою повну солідарність з Батьківщиною і вважає зобов'язуючим для себе її "3вернення" до української еміграції та закликає українську молодь у вільному світі, зокрема сумівську, працювати в інтересах поневоленої України та її визвольних змагань.

в) Український нарід знаходиться сьогодні в системі найжорстокішої колоніяльної імперії, московської тюрми народів, т.зв. СССР. Ця імперія поставила собі за ціль тотальне знищення української нації, її духовових вартостей, зокрема віри, Церкви і релігії, мови і культури, як також фізичне народо-вбивство при допомозі жорстоких методів переселення, депортацій, арештувань, тиранії і насильства. На цей варварський наступ московського імперіялізму, український нарід відповідає безперервною боротьбою в усіх ділянках свого національного життя. Українська еміграція допомагає і підтримує цю боротьбу своїми політичними акціями у вільному світі. У тих акціях бере також активну участь Спілка Української Молоді. VП-ий Світовий Конґрес СУМ закликає всю українську молодь включитися в ці акції та спрямувати свої зусилля на політичну оборону прав поневоленої батьківщини.

г) Конґрес стверджує дальше вперте промовчування певними керівними колами вільного світу української визвольної боротьби і тому закликає українську молодь мобілізувати світову опінію для боротьби проти цих шкідливих тенденцій.

''Внутришньо-програмові та організаційні справи:''

1. Праця, яку проводила Центральна Управа СУМ була інтенсивним шуканням засобів для здійснення статутових цілей і розв'язки назріваючих проблем у СУМ, що знаходиться у стадії динамічного росту.

2. Незважаючи на розпорошення СУМ на кількох континентах, ідейно-програмова єдність його є збережена. У світлі нашої спільної ідеї знаходимо спільне зговорення, спільний дух.

3. VІІ-ий Світовий Конґрес СУМ стверджує постійний ріст членства СУМ, а передовсім юнацтва.

4. В сучасних умовинах організаційної праці СУМ скріплюється потреба централізованої і координованої дії. Конґрес інтерпретує цю вимогу як природній процес зосередження сил до спільної розв'язки наших проблем, підпорядковуючи інтереси клітин інтересам цілости, себто ставлячи інтереси цілости на першому місці.

5. Конґрес висловлює своє задоволення з приводу видання Правильника Юнацтва СУМ, зобов'язуючого всі клітини Ю. СУМ, що є поважним досягненням на шляху організаційно-виховної праці.

6. Конґрес доручає майбутнім керівним органам СУМ створити найдогідніші умови для праці Центральної Виховної Ради, як також розбудувати періодичні і неперіодичні видання для Юнацтва СУМ.

7. Конґрес зобов'язує Центральну Управу СУМ виконати запропоновані видавничою Комісією і прийняті Конгресом постанови щодо видавничої діяльности в межах фінансових спроможностей та закликає всі Крайові Управи, всі Осередки СУМ і всіх членів допомогти Центральній Управі виконати рішення Конґресу у видавничому секторі, розповсюджуючи видання, солідно за них розчислюючись та виконуючи всі доручення Центральної Управи.

''Зовнішня діяльність:''

1. Конгрес закликає членів СУМ, а зокрема старше Юнацтво СУМ, включитися у працю на зовнішньому відтинку, шляхом приєднання приятелів для справи української державности та інформації про українську визвольну боротьбу. Тому Конґрес закликає також усі клітини і членів СУМ проводити організовані акції зовнішньо-політичного характеру.

2. Конгрес закликає уряди вільних держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, поставити на розгляд теперішньої Генеральної Асамблеї Об'єднаних Націй справу колоніяльного поневолення України Москвою і інших націй в Совєтському Союзі та засудити злочинну політику Москви фізичного ліквідування українських національних провідників на еміґрації, як останньо сл. п. голови Проводу 3Ч ОУН Степана Бандери.

3. Конгрес звертає увагу і остерігає українську спільноту, зокрема українську молодь, перед перфідним намаганням Москви просовувати комуністичну отруту у душу української людини, при допомозі т. зв. «культурного обміну«, засипування еміграції різними виданнями, платівками й т. п., висилкою закордон різних мистецьких ансамблів, щоб таким способом послабити, а то й зломити духовий і національний спротив української спіль¬ноти.

''Виховна проблематика:''

1. Конгрес стоїть на становищі, що основним моментом у виховній праці в клітинах СУМ повинно стати виховання людини здібної до праці, боротьби й жертви під кожним оглядом, бо тільки така одиниця буде спроможна стати гідним переємником ідей української визвольної справи.

2. Ідеал, що його ставить собі СУМ в організації праці, особливо в клітинах Ю. СУМ – є змагання до витворення тяглих життєвих спільнот, які мали б замінити поволі дотеперішні ще доривочні форми праці.

3. Конгрес стверджує, що в методиці виховної праці СУМ найбільше оправдується збереження рівноваги між раціональними й емоціональними засобами. Тому Конгрес наголошує потребу зв'язування формального знання з пережиттям, бо тільки пережиття формує внутрішню людину.

4. Конґрес, розглядаючи ситуацію, що витворилася на відтинку доростаючої молоді, стверджує, що образ української визвольної справи в її вчорашній формі не завжди належно порушує деяку частину доростаючої молоді. Але Конгрес стоїть на становищі, що прагнення людини, яка починає самостійно жити, може насилити, а уяву і думку мусить окрилити візія боротьби, яка охоплює не тільки Україну, але й цілий світ – боротьби ідей, з найбільшою мабуть напругою, що її досі знала людина.

VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)

2008-05-22T13:27:19Z

92.112.49.46: Нова сторінка: '''Восьмий Світовий Конґрес відбувся у 1966 році в двох частинах - Європейській та Американській...

'''Восьмий Світовий Конґрес відбувся у 1966 році в двох частинах - Європейській та Американській.'''

Заслужену честь бути господарем першої частини Конгресу отримали Крайова Управа та Осередки СУМ і громади в Дарбі й Ноттінґгамі (Великобританія), на терені яких цей Конґрес відбувся.

'''Чотири ділові сесії Конґресу відбулись у Дарбі в днях 14-го і 15-го січня 1966 року;''' п'ята святочна сесія, концерт і баль відбулись 16-го січня в Ноттінґгамі. Конґрес відбувався в залях Відділів СУБ згаданих угорі міст.

Учасники Конґресу, кількістю 28 делегатів (35 мандатів) презентували п’ять європейських країн – Австрію, Бельгію, В. Британію, Францію та Німеччину.

Тому, що релігійна і святочна частини були залишені на неділю, Конґрес відкрито молитвою та коротким привітанням голови ЦУ СУМ мґр-а О. Коваля.

'''Президію''' для керування нарадами, найважчої праці на протязі тих трьох днів, обрано в складі:

мґр В. Микула – предсідник, д-р Г. Васькович – перший заступник, подр. Н. Шеленко – друга заступниця, подр. Н. Марченко і д. Я. Фатерига – секретарі.

Для розроблення всіх ділянок праці '''покликано кілька комісій:'''

Організаційно – статутову у складі: Р. Дебрицький, І.Дмитрів, Б. Марченко, Я. Фатерига;

Верифікаційну: мґр О. Коваль, Я. Деременда, д-р Т. Кіс;

Мандато-номінаційну: П. Головінський, подр. В. Лавриненко, Я. Деременда, А. Тисячний;

Виховно-юнацьку: д-р Г. Васькович, М. Гринюк, д-р Т. Кіс, подр. Л. Марків, подр. Л. Стадник, мґр В. Микула;

Програмова-резолюційну: д-р С. М. Фостун, мґр Г. Ощипко, подр. Л. Сенткевич, А. Тисячний, В. Парфанюк, М. Джус;

Видавничу: ред. В. Леник, подр. В. Гринюк, І. Дмитрів, В. Войчук, подр. Н. Марченко;

Фінансово-бюджетову: інж. В. Олеськів, мґр О. Коваль, Б. Рогач, С. Андрушків.

В програму другої сесії входило звітування центральнх органів, дискусія та уділення абсолюторії. Це була найдовша сесія. Вона затягнулася від обіду в п’ятницю аж до суботи. Звіт Центральної Управи був обширний і цікавий. Були в ньому потішаючі й дещо сумні факти. До перших належить постійний ріст організації СУМ, яка начисляє тепер понад 13 тисяч членів, в тому біля 9 тисяч юнаків. Поодинокі краї й осередки розростаються, набувають домівки, площі, оселі... До других належить фінансово-господарські й видавничі справи. З найцікавіших розділів звіту був опис подорожі голови ЦУ по Австралії і країнах Південної Америки.

В цю важку сесію ввійшли дві точки поза програмово. У п’ятницю всі учасники з нагоди українського Нового Року і св. Василія відспівали двом присутнім Василям – інж. Олеськіву й Бойчукові, – многолітствіє, за що обидва Василі щедро віддячилися. Другу несподіванку зробив Дарбівський Відділ Ю СУМ. В час найбільш пригнічуючої дискусії над фінансовими справами, двері чепурної залі СУБ в Дарбі навстіж відчиняються, вмашеровує трійками Відділ Юнацтва й починає бадьору, з глибокою надією в Божу справедливість, коляду. Ця колядка зворушила присутніх, що декому сльози тиснулися до очей. Сам голова ЦУ мґр Коваль дякував юнацтву й виховникам, С. Шмондракові і Цісарському, за милу несподіванку.

Після багатої ділової дискусії над звітами, Центральній Управі на внесок голови Центральної Контрольної Комісії ред. В. Леника, уділено абсолюторію. Відтак почались звіти комісій, доповнення й затвердження їх.

Вибір нових керівних органів СУМ не тривав довго, бо ніхто не відмовлявся, як це буває інколи у Крайових Управах чи Осередках.

'''Пропозиція окладу з першої частини Конгресу''' виглядала так:

мґр. О. Коваль – голова, Я. Деременда – перший заступник, Л. Футала – другий заступник, д-р М. Гута –третій заступник, ред. В. Леник, д-р Т. Кіс, мґр Г. Ощипко, подр. Н. Бандера, М. Гринюк, д-р М. Кушнір, мґр Є. Гановський – члени.

Центральну Управу збільшено з 7-ми до 11-ти осіб.

Крім цього, '''запропоновано Виховну Раду в такому складі:''' д-р М. Кушнір, ЗДА, д-р Г. Васькович, Німеччина, д-р Б. Стебельський, ЗДА, мґр В. Микула і Д-р С.М. Фостун – В. Британія.

'''Контрольну Комісію''' мав би очолити інж. В. Олеськів, В.Британія, а другим членом мав би стати інж. І. Левицький, Бельгія. Одне місце передбачено для ЗДА або Канади. Заступником запропоновано подр. Н. Шеленко.

'''Центральний Товариський Суд:''' голова з Канади або ЗДА, Р. Дебрицький, Німеччина, заступник подр. О.Романчук, Франція.

Закінчуючи наради біля 9-ої год., перед: закінченням ділових нарад, голова ЦУ склав подяку Крайовій Управі, голові Відділу СУБ у Дарбі п-ві О. Марченкові, всім гостям і жінкам з ОУЖ на чолі з панею Лебідь, які подбали за харчування делеґатів.

У неділю делеґати взяли участь у Богослуженні, яке було відправлене в наміренні СУМ, а під вечір прибули до Ноттінґгаму отлянути Музей Визвольної Боротьби ім. С. Бандери і зібрались у святочній залі на офіційну сесію Конґресу. До Почесної Президії Конгресу покликано отців капелянів СУБ – о. д-ра А. Михальського та о. С. Морозюка, д-ра С. М. Фостуна від ГУ СУБ, інж. В. Олеськіва від УВС, проф. І. Марченка від СУУВ, Т. Данковича від Осередку СУМ в Ноттінґгамі, п. В. Лесюка від Відділу СУБ у Ноттінґгамі і члена СУМ в Україні п. В. Плехіна. Всі названі представники зложили привітання Конгресові. Дальше слідували привітання голів чи представників Крайових Управ: П. Головінського, Австралія, подр. В. Лавриненко, Бельгія, подр. Н. Шеленко, Франція, Р. Дебрицького, Німеччина, та Я. Диременди, В. Британія.

Друг М. Гринюк відчитав список письмових привітів Конґресові, яких було біля три десятки, що наспіли з усіх кінців вільного світу. Програмову доповідь виголосив голова ЦУ СУМ мґр О Коваль.

Концерт, що відбувся в честь Конгресу, тривав не довго, але був на високому мистецькому рівні. В ньому взяли участь: хор Ю СУМ з Галіфаксу під керівництвом М. Кондрата, оркестра Ю СУМ з Гаддерсфілду під керівництвом юнака Зенона Сидора, оркестра Ю СУМ з Ноттінґтаму під керівництвом М. Скаліша, і широковідомий балет »Крилаті« з Брадфорду під керівництвом Остапа Буряка.

В суботу, '''29-го і неділю 30-го січня 1966 р. у залях «Українського Дому» при Крісті Стр. (Торонто, Канада) відбувалися наради другої частини 8-го Світового Конгресу Спілки Української Молоді.''' Перша частина відбулася в Европі 14-15 січня ц. р.

На Конгресі, крім делегатів з Канади, прибули делеґати СУМ із ЗДА, Англії, Німеччини, Бельгії, Австралії і ін.

Наради відбувалися при наявності 49 делегатів з 89 голосами. Конгрес відкрив голова Центральної Управи СУМ мґр Омелян Коваль.

Перед початком нарад делегати проспівали молитву »Боже Великий« на інтенцію Конгресу. Наради Конгресу поділено за програмою на 4 сесії.

Крім делегатів, на нарадах були представники різних громадських і молодіжних організацій.

До '''Президії Конгресу обрано:'''

голова д-р М. Гута – Канада, 1-ий заступник інж. М. Семанишин – ЗДА, 2-ий заступник – Я. Деременда – Англія, і секретарі: мґр Т. Волошин – Канада і І. Карпишин – ЗДА.

У дальшому, на пропозицію голови Центральної Управи СУМ мґра О. Коваля, М. Семанишин відчитав правильник Конгресу, схвалений на першій частині Конгресу. Правильник прийнято одноголосно. Після того було схвалено програму нарад Конгресу.
Згідно з т. 4 програми, верифікацію протоколу 7-го Конгресу на пропозицію мґра Т. Буйняка, Конгрес передав Вериф. Комісії у складі мґр О. Коваль, Я. Деременда і Л. Футала.
Протокол з 1-ої частини VIII Світового Конгресу прочитав Я. Деременда.

Згідно програми, '''затверджено шість комісій Конґресу і до них обрано таких осіб:'''

до Організаційно-статутової Комісії, на внесок П. Лайкова з Едмонтону, обрано головою – Л. Футалу, членами – Т. Буйняка, Б. Стебельського, Я. Деременду, О. Коваля, М. Гуту, Є. Гановського, І. Заяця і О. Павлова.

До Мандатно-номінаційної Комісії обрано таких осіб: П. Башука, Я. Деременду, Г. Васьковича, П. Надзікевича і Б. Морова.

До Виховно-юнацької: д-ра М. Кушніра, В. Окіпнюка, мґра Є. Гановського, В. Давидяка, М. Яворського, О. Рибську, Ю. Шимка, С. Ґоляша, Д. ПІтогрина, Г. Васьковича, О. Павлова, О. Жилу, К. Василика, О. Шумилу.

Програмово-резолюційна Комісія: мґр М. Сосновський, Г. Головка, д-р М. Остафійчук, мґр Д. Штогрин, Л. Кльось і Василь ІПарван.

Видавнича Комісія: І. Кобаса, О. Коваль, мґр І. Бонк, Т. Цішкевич, М. Бачара і В. Майковський.

Фінансово-бюжетова Комісія: інж. М. Семанишин, В. Куций, І. Корда, М. Шашкевич, М. Фурда, Б. Костик.

Детально опрацьований звіт з діяльности Центральної Уп¬рави СУМ прочитав голова ЦУ СУМ мґр О. Коваль.

Звіт, з діяльности Центральної Виховної Ради СУМ подав д-р М. Кушнір, а д-р Б. Стебельський з Референтури Юнацтва, мґр Є. Гановський – Реф. Координації Діяльности.
Звіт Контрольної Комісії прочитав М. Фурда з пропозицією схвалити діяльність Центральної Управи.
У дискусії над звітами брали участь: П. Дацків, П. Башук, В. Давиднк, О. Павлів, Т. Буйняк, С. Голяш, о. Бенеш, В. Куций, Б. Мороз, Т. Цішкевич, Л. Футала, д-р П. Надзікевич, П. Майковський і ін.

Наради, в суботу закінчено в 5.30 по пол. з уваги на приготування до бенкету, який відбувся в залях того ж »Українського Дому« вечором 29 січня.

За головним столом ми бачили: 3. Карпишина – секретаря Конґресу, інж. І. Заяця, представника ТУСМ, інж. Семанишина – заступника голови Конґресу, представника Крайової старшини Пласту інж. Світуху, голову Відділу КУК у Торонті д-ра О. Бойка, голову КНТШ проф. Є. Вертипороха і голову Відділу ОУЖ ЛВУ в Торонті паню інж. Л. Вертипорох, делеґата Стрілецької Громади Канади інж. М. Селешка, голову УКат. Централі Тор. єпархії д-ра М. Кушпету, представника Гол. Крайової Управи СУМ в Англії і заступника голови Президії Конґресу Я. Деременду, заступника голови Центр. Управи СУМ і реф. юнацтва д-ра Б. Стебельського, голову Головної Управи СУМА Лева Футалу, голову Крайової Управи і голову Президії Конґресу д-ра М. Гуту і паню Гуту, представ¬ника Архиєпископа Української Греко-Православної Церкви Сх. Канади владики Михаїла – о. прот. Міненка, капеляна СУМ, представника Крайової Управи СУМ у Німеччини д-ра Г. Васьковича, голову Центр. Управи СУМ мґра О. Коваля, Єпископа Української Католицької Церкви Владику Кир Ісидора, міністра оборони Канади дост. П. Гелієра, представника Міської Управи контрольора паню М. Кемпбел, голову Гол. Управи ЛВУ д-ра Малащука і паню Малащук, господаря бенкету мґра Т. Буйняка і паню Буйняк, капеляна СУМ о. Бенеша, делегата ОУЖ ЛВУ паню Н. Вараницю, представника видавництва і редакції "Гомін України" І. Вараницю, секретаря Президії Конґресу мґра Т. Волошина і паню Волошин, голову Центр. Виховної Ради СУМ д-ра М. Кушніра, члена Центр. Управи СУМ П. Башука, члена Центр. Управи СУМ мґра Є. Гановського, представника Президії УНО в Канаді мґра Є. Мастикаша, делеґата Т-ва к. Вояків УПА в Торонті І. Козака. Понадто були приявні на бенкеті представники УНС, директор Відділу на Канаду В. Зорич і В. Дідюк, від Української Народньої Помочі гол. радний В. Окіпнюк, адвокат Артур Малоні, якого приявні привітали оваційно, голова Української Православної Громади при катедрі св. Володимира УГПЦ в Торонті Гетьманчук, представник Крайової Управи 1-ої УД УНА сотн. В. Гузар і станиці Торонта сотн. 0. Гуляк, директор радіопрограми у Бофало В. Шарван, власник радіопрограми "Пісня України" в Торонті П. Наумчук, голова Відділу ЛВУ в То¬ронті Олек. Матла, делеґат кред. кооперативи "Будучність" Степан Ґула, заступник голови Українського Лікарського Товариства Півн. Америки д-р К. Гуцуляк, д-р П. Глібович, д-р Дебера, адвокат С. Фроляк і пані Фроляк, інж. М. Кравців, директор В-ва "Гомін України" Ів. Бойко і багато ін.

На бенкеті промовляли: єпископ Кир Ісидор, мґр О. Коваль, міністер П. Геліер, д-р Р. Малащук, о. Міненко, контролер Торонта п-і М. Кемпбел, Л. Футала, Я. Деременда, Наталя Вараниця, д-р Васькович і Є. Мастикаш.

Конґрес одержав 97 привітів від різних центральних і місцевих організацій та установ, а також від окремих осіб, а саме від: Верх. Архиєп. Кардинала Й. Сліпого, Митрополита Укр. Греко-Православної Церкви в Канаді Іларіона, Митрополита Української Католицької Церкви Максима Германюка, голови ЦК АБН Яр. Стецька, Проводу 3Ч ОУН, Архиєпископа Кир Івана Бучка, від Єпископа Авґустина Горняка в Англії.

У неділю 30-го січня наради почались в 10 год. продовженням дискусій, незакінчених попереднього дня.
Конґрес одноголосно уділив абсолюторію для голови ЦУ СУМ О. Коваля і уступаючої Центр. Управи СУМ, одначе на заввагу голови ЦУ СУМ, що не прийме признання для себе, якщо не буде таке признання для всієї Управи. Конґрес одноголосно прийняв поправку голови мґра О. Коваля.

На ІII-ій Сесії виголосив доповідь д-р Б. Стебельський, нав’язуючи до виготовленого ним Правильника для дружинників СУМ. Доповідь була насичена такими глибокими й цікавими думками на тему виховання молоді. Присутні слухали її з великою увагою.
Подібну доповідь з незвичайно глибокими думками прочитав д-р М. Кушнір.
Дискутантам відповідали мґр О. Коваль, д-р М. Кушнір, д-р Б. Стебельський Я. Деременда і ін.

Перед розпочаттям кінцевої IV Сесії Конґресу відбувся апель присвячений Героям Крут. Конґрес відбувався в роковини Крут і тому зібрана на великій залі сумівська молодь врочисто віддала пошану Героям Крут. На апель прибуло пару сотень сумівіців в уніформах, до яких промовляв голова Кр. Управи СУМ д-р М. Гута, голова Цент. Виховної Ра¬ди д-р М. Кушнір і голова Центр. Управи СУМ мґр О. Коваль. Організацією апелю, до якого приглядались, учасники Конґресу і прибулі на залю громадяни, займався В. Окіпнюк. Деклямували на апелю Ю. Шимко і п'ять сумівок.

Після апелю звітували про свої праці комісії. Запропоновані ними резолюції з деякими поправками були схвалені одноголосно.
Мандатно-номінаційна Комісія запропонувала такий '''новий склад керівних органів Центральної Управи СУМ''', що його делеґати Конгресу схвалили одноголосно:

голова ЦУ СУМ мґр Омелян Коваль – Бельгія,

1-ий заступник – Лев Футала – ЗДА,

2-ий заступник – Ярослав Деременда – Англія,

3-й заступник – д-р Матей Гута – Канада.

Члени: В. Леник – Німеччина, д-р Т. Кіс і мґр Г. Ощипко – Бельгія, М. Гринюк –Англія, д-р М. Кушнір – ЗДА, П. Башук – Канада і мґр Є. Гановський – ЗДА.

'''Центральна Виховна Рада:'''

д-р Михайло Кушнір – голова – ЗДА, д-р Богдан Стебельський – заступник голови – Канада, д-р Г. Васькович – 2-й заступник – Німеччина, члени: мґр В. Микула – Англія, проф. Е. Жарський – ЗДА і д-р С. М. Фостун — Англія.

'''Центральна Контрольна Комісія:'''

голова інж. В. Олеськів – Англія, члени: І. Левицький – Бельгія, д-р П. Надзікевич – ЗДА, мґр Т. Буйняк – Канада, подруга Н. ІПиленко – Франція і мґр Ю. Шимко – Канада.

'''Центральний Товариський Суд:'''

М. Фурда – голова – ЗДА, члени: мґр Т. Волошин – Канада, Р. Дебрицький – Німеччина, О. Романчук – Франція, М. Шміґель – ЗДА і В. Окіпнюк – Канада.

ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)

2008-05-22T11:33:59Z

92.112.49.46: Нова сторінка: '''Від 26-го до 28-го листопада 1983 року в приміщеннях Дому Української Молоді в Торонто, Канада, в...

'''Від 26-го до 28-го листопада 1983 року в приміщеннях Дому Української Молоді в Торонто, Канада, відбувся ХІІ-ий Світовий Конґрес Спілки Української Молоді''', в якому взяло участь 66 умандатованих делегатів з країн: Австралії — 11, Аргентини — 3, Велика Брітанії — 6, Бельгії — 1, Канади — 14, ЗСА — 28, Німеччини — 3, та 12-ть членів Центральної Управи СУМ, разом репрезентували біля 10.000 членства СУМ. Крім того в Конгресі взяло участь поважне число гостей і представників українського організованого життя, які в тому часі прибули до Торонта на ІV-ий Конґрес СКВУ.

Конґрес проходив під гаслом: "Воля Народам — Воля Людині", під яким СУМ проводив свою діяльність в 1983 році, відзначаючи річниці: 50-ліття злочинного голодомору в Україні в 1932-33 роках, 40-ліття постання Антибольшевицького Блоку Народів (АБН) та 100-ліття від дня народження і 10-ліття від дня смерти ідеолога українського націоналізму д-ра Дмитра Донцова.

Конґрес відкрив Голова Ц.У. СУМ Є. Гановський в суботу 26-го листопада в годині 12-ій, який в своєму вступному слові привітав усіх присутніх делегатів, представників українських організацій й установ та зарядив однохвилинною мовчанкою вшанувати пам'ять кол. Голови Ц.У. СУМ д-ра Миколу Філя та Івана Крушельницького — довголітнього члена Центральної Управи СУМ і ред. "Аванґарду" (1958-65) та мільйони жертв українського народу в часі голодомору, що його організувала большевицька Москва тому 50 років на Україні.

Після молитви, що її провів о. Іван Барщик — капелан СУМ в Канаді, обрано ділову Президію Конгресу в складі: Аскольд Лозинський (ЗСА) — Голова, Богдан Баран (Канада), Михайло Моравський (Австралія), Володимир Шляхетно (Велика Брітанія), Євген Маркович (Арґентіна), — заступники, Нуся Вох (ЗСА) і Марійка Гаргай (ЗСА) —секретарі.

Перед приступленням до дальших нарад '''Конґрес покликав наступні ділові Комісії:'''

Мандатно-Верифікаційну — голова Михайло Шепетик, Канада; Виховно-Юнацьку — голова Мирослав Шміґель (ЗСА); Організаційно-Статутову — голова Аскольд Лозинський (ЗСА); Номінаційну — голова Микола Фіголь (Канада); Внутрішньої діяльности — голова Ми¬хайло Моравський (Австралія), Видавничо-Інформаційну — голова Люба Фостун (В. Брітанія); Зовнішньої діяльности — голова Роман Шупер (Німеччина); Фінансово-господарську – голова Богдан Лещишин (Кана¬да); Резолюційну — голова Осип Рожка (ЗСА).

За цілість діяльности Центральної Управи СУМ протягом 5-ти річної каденції звітували: Є. Гановський — голова Ц.У., О. Рожка — генеральний секретар, Я. Петрик — фінансовий референт, О. Коваль — референт видань і голова Центральної Виховної Ради СУМ та М. Гринюк — голова Контрольної Комісії і Т. Буйняк — голова Товариського Суду. В звітах, між іншим, стверджувано, що перенесення осідку Ц.У. СУМ на американський терен себе виправдало; Секретаріят Ц.У. вдержував ділові контакти з усіма теренами діяльности СУМ; деякі заокенські країни пожвавили свою діяльність через часті відвідини їх членами Ц.У. і Ц.В.Р. та що в майбутньому треба переводити дальшу реорганізацію цілости Центрального Керівництва СУМ.

Після звітів членів Ц. У, відбулася довша дискусія, в якій відмічувано успіхи й недоліки в праці Центральних Органів СУМ, як рівнож, проблеми і труднощі ставлення праці клітин СУМ в поодиноких країнах, а особливо, на відтинку виховання Юнацтва. Дискусія характеризувалась тим, що в ній брали участь переважно делеґати молодшого віку, які висловлювались оптимістично щодо майбутньої ролі СУМ і вихованої в СУМ-і молоді в організованому житті нашої спільноти в різних ділянках, як рівнож і на відтинку допомоги українському народові в Україні в його змаганнях до самостійного національно-державного життя.

Після закінчення першої Пленарної Сесії в суботу 26-го листопада 1983 року вечером, заходами Організаційної Комісії ХІІ-го Світового Конгресу, до якої входили: М. Шепетик — голова, І. Мокан, П. Воробець, В. Мигович, Т. Пронюк, М. Музичка і мґр. Г. Кардаш-Додз, влаштовано величавий бенкет, на який прибуло понад 800 осіб, а в тому 70 представників українських організацій і установ та від федерального і провінційного урядів Канади.

Учасників бенкету та делегатів Конгресу вітали: Б. Баран — голова К. У. СУМ Канади, Є. Гановський - Голова Ц. У. СУМ, д-р Р. Малащук — голова СУВФ, інж. В. Безхлібник — ген. секретар СКВУ, Р. Вжесневський — від Головної Булави Пласту, Кен Робінсон — від прем'єра П. Трудо, Майкел Вілсон — від лідера опозиції Браєна Малруні та Юрій Шимко — від прем'єра провінції Онтаріо.
Бенкетом провадив Роман Британ — член Управи Осередку СУМ в Едмонтоні, а головну промову виголосив д-р Аскольд Лозинський – голова Крайової Управи СУМ Америки.

Під час бенкету відчитано письмові привіти від: Патріярха Йосифа І (УГКЦ), Митрополита Мстислава, УПЦ; Митрополита Максима (Вінніпеґ-Канада), Митрополита Стефана (Філядельфія-ЗСА), Владики Інокентія (Філядельфія-ЗСА), Протоархимандрита ЧСВВ о. Ісидора, архимандрита Студіону о. Любомира Гузара.

Від організацій і установ вітали ХІІ-ий Світовий Конґрес СУМ: Дост. Голова Проводу ОУН і УДП Ярослав Стецько, п-ні Павлушкова, Світовий Конґрес Вільних Українців, Світовий Український Визвольний Фронт, Ліґа Визволення України (Торонто-Канада), Об'єднання Жінок Чотирьох Свобід України (Нью-Йорк, ЗСА), Союз Українців Католиків Провидіння (Філядельфія-ЗСА), Братство Українців Католиків Канади, Українська Народна Поміч (Чікаґо-ЗСА), об'єднання Бувших Вояків Українців у Великій Брітанії Союз Українських Самостійників у Канаді, Братство Колишніх Вояків 1-ої Української Дивізії УНА (Канада), Братство Колишніх Вояків УПА в Канаді, Організація Оборони Лемківщини (ЗСА), Спілка Визволення України (ЗСА), Президія Європейського Комітету для Відзначення 1000-літя Християнства в Україні, Головна Рада Наукових Товариств ім. Шевченка, Асоціація Діячів Української Культури (АДУК), Торонто, Канада; Спілка Українських Журналістів Канади, Видавнича Спілка "Гомін України", Товариство Українських літераторів у Великій Брітанії, Президія КУМО (Нью-Йорк, ЗСА), Конференція Українських Пластових Організацій, Пласт — Організація Української Молоді в Канаді - КПС, ЦК ОДУМ, УСЦАК-у, СУСК, О СУМ Саскатуну, О СУМ в Західній Австралії.

В кінці офіційної частини бенкету виступив відомий гуморист Володимир Довганюк, який своїми дотепами розвеселив присутніх. Молитвою, яку провів о. І. Барщик, закінчено Бенкет, після чого відбулася товариська забава під звуки оркестри "Чайка" з Ошави.

Друга Пленарна Сесія Конгресу почалась в неділю 27-го листопада 1983 року в годині 11-ій програмовою доповіддю на тему: "3а національно-духову суверенність у вихованні", що її виголосив Голова Центральної Виховної Ради СУМ д. Омелян Коваль. В доповіді звернено особливу увагу на методи, засоби і цілеспрямованість у виховній праці з доростаючим поколінням та на важливість однозвучности і співдії таких виховних чинників як родина, церква і молодіжні організації. З огляду на ґрунтовне і конкретне з'ясування цих справ Конгрес рішив уважати її як загальні напрямні виховної праці з Юнацтвом в наступній каденції.

Після доповіді і дискусії відбулися окремі Сесії Конгресових Комісій, які працювали над проектом і внесками Підготовчих Комісій, що їх покликала Центральна Управа заздалегідь до Конгресу, включаючи сюди також пропозиції, які були подані під час нарад Пленарних Сесій. Завданням Конґресових Комісій було всі внески ще раз докладно продискутувати та оформити їх в Резолюції і Постанови та як такі запрпонувати Конґресові для схвалення.

Ділові наради Конґресу перервано величавим концертом, який відбувся в неділю вечером, що його влаштували з нагоди ХІІ-го Світового Конґресу СУМ мистецькі Ансамблі Осередку СУМ в Торонто, а саме чоловічий хор "Прометей", жіночий хор "Діброва" і Оркестра "Батурин" під керівництвом маестра Василя Кардаша та танцювальний Ансамбль "Верховинці" під керівництвом Соні Кіндрат і Євгена Труся.

На закінчення Концерту, в імені делеґатів Конґресу та всіх учасників зложили подяку Керівникам Ансамблів та всім виконавцям на руки д. М. Музички — голови осередку СУМ в Торонто д-р Аскольд Лозинський — Предсідник Конґресу та Є. Гановський від Центральної Управи СУМ. В свою чергу від імені Ансамблів д. С. Безубко вручив Головам Крайових Управ СУМ комплект платівок згаданих мистецьких Ансамблів.

Третя і заключна Пленарна Сесія відбулася в понеділок 28-го листопада звітами Конгресових Комісій.

Після прийняття Статуту, Постанов окремих Комісій і загальних Резолюцій на пропозицію Номінаційної Комісії '''обрано наступний склад Центральних Органів СУМ''' на наступну каденцію:

'''ЦЕНТРАЛЬНА УПРАВА:'''

Є. Гановський (ЗСА) — Голова,

М. Шепетик (Канада) — Заступник Голови,

А. Лозинський (ЗСА)— Заступник Голови,

Я. Деременда (В. Брітанія) — Заступник Голови,

М. Моравський (Австралія) — Заступник Голови,

М. Гаргай (ЗСА) — Секретар,

О. Коваль (Бельгія) — Голова Центральної Виховної Ради,

О. Рожка (ЗСА) — Керівник Юнацтва,

М. Фіґоль (Канада) — Референт Видань,

Б. Лещишин (Канада) — Фін.-Госп. Керівник,

Я. Петрик (ЗСА) — Касир,

Є. Маркович (Арґентіна) — Координатор праці СУМ на Південну Америку,

Р. Шупер (Німеччина) — Реф. Зов. Зв'язків.

'''ЦЕНТРАЛЬНА КОНТРОЛЬНА КОМІСІЯ'''

М. Гринюк (В. Брітанія) — Голова, С. Лейбюк (Канада) —Член, Е. Кузьмович-Блага (ЗСА) — Член, П. Когут (ЗСА) — Заступник, П. Сенів (Австралія) — Заступник.

'''ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОВАРИСЬКИЙ СУД:'''

Б. Баран (Канада) — Голова, 3. Коваль (Бельгія) — Член, М. Фурда (ЗСА) — Член, К. Василик (ЗСА)— Заступник, М.Куляс (ЗСА) —Заступник.

В точці внески і побажання д. Осип Рожка відчитав рішення попередньої Центральної Управи '''відзначити за працю і заслуги для Спілки Української Молоді наступних осіб:'''

'''Четвертим Ступенем Виховника:'''

Ю. Кісілевський (ЗСА), Микола Бачара (ЗСА), Тиміш Мельник (ЗСА), Теодор Олещук; (ЗСА), Ярослав Сербин (Канада), Микола Фіґоль (Канада), Іван Левицький (Бельгія).

'''Суспільника:'''

Микола Андрухів (Канада), Володимир Кліш (Канада), Іван Кузів (Канада)

Після вичерпання програми нарад д. Є. Гановський подякував Конґресові за довір'я та поновний вибір на пост Голови Ц. У. СУМ, заявляючи, що спільно з всіма членами новообраної Управи постара¬ється виконати рішення і постанови ХІІ-го Світового Конґресу СУМ та закликав до тісної співпраці усі Крайові Управи СУМ. Між іншим, він заявив, що особливо докладе всіх старань для завершення другої фази реорганізації центрального Керівництва СУМ у зв'язку з переходом ЦУ СУМ на американський терен.

Зобов'язався також посилити справу частих відвідин поодиноких країн, де діє СУМ не тільки членами Центральної Управи, але також членами Центральної Виховної Ради, яка відповідно до цього в короткому часі буде покликана Центральною Управою.
В кінці висловив своє вдоволення і подякував усім тим, хто причинився до підготовки й успішного відбуття ХІІ-го Світового Конгресу СУМ, а особливо Крайовим Управам, які доложили всіх старань, щоб їх країна була належно зарепрезентована умандатованими делегатами на цьому Конгресі.

Відспіванням українського національного гимну ХІІ-ий Світовий Конгрес Спілки Української Молоді закінчено 27-го листопада 1983року в годині 2-ій по полудні

VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)

2008-05-22T08:57:13Z

92.112.49.46: Нова сторінка: '''26-29 червня 1958 р. в м. Торонто, Канада, відбувся Шостий Світовий Конгрес СУМ-у.''' Конгрес розпо...

'''26-29 червня 1958 р. в м. Торонто, Канада, відбувся Шостий Світовий Конгрес СУМ-у.'''

Конгрес розпочався в четвер, 26 червня, о 5-ій год. в приміщенні будинку "Просвіти". Його відкрив д. В. Леник, один і з заступників Голови ЦК СУМ-у, д-ра М. Філя, з уваги на неприсутність останнього з технічних причин.

Нарадами керувала '''Президія у складі''' наступних осіб:

проф. 3. Саган (ЗДА) – Голова, мґр В. Микула (Брітанія), д-р М. Кушпета (Канада), д. М. Фурда (ЗДА), д. В. Кушмелин (Канада) – заступники Голови та мґр Є. Гановський і д. В. Дідюк – секретарі Президії.

Особисту удасть в Конґресі взяли представники – делегати крайових організацій: Спілки Української Молоді ЗДА, Канади, Великобрітанії, Німеччини. Члени СУМ-у в Бельгії, Австралії, Франції, Венесуелі та Парагваї були заступлені уповноваженими до цього делегатами з інших країн.

Разом на Конґресі було 27 делеґатів із 33 мандатами, які репрезентували понад 5 тисяч старших і коло 4.500 юних членів Спілки Української Молоді, як це виходило із звіту Голови ЦК. Конгрес вшанували своєю присутністю численні гості, як теж члени СУМ-у з Канади і ЗДА, які не були формально делегатами.

Головна праця Конґресу СУМ відбулася в різних комісіях, які були вибрані в першому дні. Комісії підготовляли проекти змін статуту, правильника діяльности та виховної програми Юнацтва СУМ-у, бюджету, резолюцій та привітань, що все опісля було ще раз обговорено й затверджено з відповідними змінами чи додатками на пленарній сесії Конґресу. Всіх комісій було п’ять і в кожній з них мали право брати участь бажаючі того делегати.

Третій день нарад був призначений на звітування центральних органів СУМ-у. Детальні звіти із і своєї праці подали: Голова уступаючого Центрального Комітету д-р М. Філь (був прочитаний за нього), референт Юнацтва СУМ-у при ЦК д. В. Леник та керівник видавництва ЦК "Авангард" д. О. Калиник (не присутній на Конгресі).

Після звіту Голови Центрального Товариського Суду СУМ-у інж. В. Левицького і Голови Центральної Контрольної Комісії д. І. Крушельницького, розгорнулася широка дискусія, участь в якій брали делегати на Конґрес і інші присутні. Після закінчення дискусії, в якій члени СУМ-у виявили турботи за добро своєї Спілки, майже одноголосно (при одному, що стримався) прийнято внесок Контрольної Комісії про уділення абсолюторії всім членам центральних керівних органів Спілки Української Молоді.

Після ранішнього Богослуження в неділю, 29 червня, в наміренні СУМ-у і взагалі української молоді, відбулася Святочна Сесія Конґресу, яку вшанували своєю присутністю високопоставленні і достойні представники українського та чужонаціонального світу. На запрошення представників СУМ-у на Святочну сесію Конґресу прибули: Митрополит української греко-католицької Церкви в Канаді, Владика Максим Германюк, в оточенні україн¬ського духовенства, Голова ГУ Ліґи Визволення України д-р Р. Малащук, представник СФУЖО п-і Ірина Павликовська, проф. Є. Вертипорох від НТІП, інж. О. Тарнавський від Пласту, п. Я. Козловський від Об'єднання українських педагогів, п. М. Ромашок від КУК у Торонті та багато інших представників від українських організацій.
Присутніми на святочній сесії Конґресу СУМ-у були також представники українсько-канадійського політичного і державного життя в особах дост. сенатора В. Вала з дружиною, дост. міністра провінційного уряду Онтаріо Івана Яремка, члена федерального парляменту д-ра Івана Кучерепи з дружиною, а також заступника федерального міністра праці – нашого земляка дост. М. Старчевського, – Артура Малоні, який мав доручення від канадійського прем’єр-міністра дост. Дж. Діфенбейкера передати учасникам Конґресу його привітання.

Крім усних привітань, які Коґресові передали вище названі і з технічних причин не названі тут шановні гості, на адресу Президії Конґресу наспіло багато листовних привітань. Згадаємо тут тільки привітання, від Митрополита УАПЦ, Ексц. Ніканора, Проводу ЗЧ ОУН, провідника урядової опозиції в Канаді п. Лестера ІІірсона та багатьох інших українських і чужих організацій.
Між Конґресом СУМ-у і Конґресом українських католиків у Канаді, що відбувався в той самий час у Торонті, відбувся обмін делегаціями. Делеґацію СУМ-у очолював д-р М. Кушпета, а представником Конґресу українських католиків на Конгресі СУМ-у був ред. М. Поронюк.

Після Святочної сесії Конґресу продовжувано ділові наради і переведно вибір нових керівних органів Спілки Української Молоді.

В '''склад Центральної Управи СУМ-у''' (раніше – Центральний Комітет) вибрано таких друзів:

Мґр Омелян Коваль – Голова Центральної Управи,

д. І. Крушельницький – 1-ий заст. Голови і керівник внутрішньої діяльности,

мґр В. Микула – 2-ий заст. Голови і кер. зовнішньої діяльности,

мґр Б. Стебельський – 3-ій заст. Голови і керівник Юнацтва СУМ-у,

проф. 3. Саган – Голова Виховної Ради СУМ-у,

мґр Є. Гановський – секретар і скарбник ЦУ,

д. Я. Деременда – член.

'''Центральну Контрольну Комісію СУМ-у''' вибрано в такому складі:

д. В. Леник – Голова, дд. інж. В. Олеськів, Т. Кіс – члени; дд. М. Когут та І. Левицький – заступники членів.

'''Центральний Товариський Суд СУМ-у''' складається тепер З таких осіб:

д-р М. Філь – Голова, д-р М. Гута, д. В. Шарван – члени; дд. М. Яремко і Г. Цебрій – заступники.

'''З уваги на постійне перебування Голови Центральної Управи СУМ-у в Бельгії туди перенесено осідок центрального керівного органу СУМ-у.'''

'''ПОСТАНОВИ ШОСТОГО КОНҐРЕСУ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

''ЗАГАЛЬНІ СТВЕРДЖЕННЯ''

Шостий світовий Конґрес Спілки Української Молоді відбувся у винятково важливих обставинах міжнародного і внутрішньо-українського характеру. Цілий світ поділився на два основні табори – на табір свободи і табір неволі, в якому панує традиційно імперіялістична і загарбницька Московщина.

Між цими двома таборами існує третя могутня сила – національно-визвольні революційні рухи поневолених московськими імперіялістами народів. Основою і рушійною силою цього руху є Україна та її свободолюбний нарід з патріотичною і високоідейною молоддю.

В нинішньому часі в обставинах зовнішньо-пропаґандивного галасу про "коекзистенцію" і співпрацю двох суспільно-політичних систем та ідеологій, продовжуються започаткована вже давніше підготовка до розв’язання світового конфлікту збройними засобами.

Свідома неминучости вирішального зудару двох ворожих до себе світів, Україна готується до того моменту у всіх галузях свого національного життя. В загально-національнім підготуванні до надходячих світових подій визначну і передову ролю відіграє українська молодь на Батьківщині, а її нерозривна частина – Спілка Української Молоді – поза межами України.

До Шостого Конґресу Спілка Української Молоді перейшла різні етапи свого розвитку і знаходиться тепер у процесі т. зв. відмолодження. На місце старших членів СУМ-у вливаються нині тисячі нових членів з рядів підростаючого українського покоління.

Свідомі величезних завдань, які стають перед СУМ-ом в цьому часі і в майбутньому у відношенні до молодшого українського покоління і тих обов’язків, які накладає на нас сучасне міжнародне становище і наша поневолена Батьківщина – Україна, учасники 6-го Конґресу СУМ-у схвалюють наступні постанови і доручають Центральній Уп¬раві Спілки Української Молоді намагатися перевести їх з життя:

'''І. ВНУТРІШНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ'''

''а). Організаційні справи''

1. Випрацювати і змагати до здійснення пляну розширення організаційної мережі СУМ у всіх країнах поселення українців у вільному світі і охопити нею якнайбільшу кількість української молоді різного віку.
2. Втримувати тісний зв’язок і налагоджувати дружню і ділову співпрацю між краєвими керівними органами СУМ-у в різних країнах.

''б) Культурно-виховні справи''

1. Культурно-виховну працю із старшими членами СУМ-у виповнити конкретним змістом, притримуючись програми і статуту СУМ-у.
2. Творити на місцях діяння клітин СУМ-у гуртки, в яких систематичне навчання і виховна праця відбувалися б після природніх зацікавлень та індивідуальних здібностей членів СУМ-у. В таких гуртках виховувати керівників-виховників для СУМ-у, культурно-освітніх діячів, суспільно-громадських керівників і діячів практичної зовнішньої інформації та політичної роботи.
3. Зберігати членів СУМ-у від денаціоналізації та раптовного процесу асиміляції на чужині. Робити це всіма доступними нам засобами, а особливо втримуванням членів СУМ-у в постійному і нерозривному духовому зв’язку з українським народом на Україні, вивчанням і славленням наших духових цінностей і найкращих українських традицій.
4. Сталити членів СУМ-у для боротьби за національне і соціяльне визволення українського народу з-під московського і всякого іншого національного гніту.
5. Дбати, щоб члени СУМ-у постійно працювали над підвищенням свого загальноосвітнього і культурного рівня та вивчалися на корисних і творчих будівників у різних галузях державного життя. Виховувати членів СУМ-у під кутом потреб України, а не тільки вужчих потреб СУМ-у.
6. Намагатися створити стипендійний фонд СУМ-у для до¬помоги найздібнішим і найактивнішим членам СУМ-у здобувати високу освіту.

''в) Видавничі справи.''

1. Розбудувати журнал "Аванґард" так, щоб він дійсно відповідав вимогам центрального пресового органу СУМ.
2. Продовжувати періодичне видавання журналу "3нання" як посібника для виховників.
3. Започаткувати видавання окремого журналу для юнацтва СУМ-у.
4. Довести, нарешті, до центра¬лізації видавничої діяльности СУМ-у у згоді з усіма Краєвими Управами СУМ-у. Видавати тільки такі книжки і брошури, які будуть допоміжні й необхідні в ході практичної виховної праці СУМ-у.
5. Для видавничих справ ство¬рити окремий грошевий фонд, а видавництво зробити рентовною і самовистачальною секцією Центральної Управи.

''г) Тіловиховання''

В крок з духовим і розумовим розвитком та поширенням і поглибленням праці в СУМ-і повинно йти і фізичне виховання. Члени СУМ повинні плекати такі роди спорту і фізичної культури, які рівночасно готували б їх до фізичної боротьби з ворогами України. Особливий наголос робити на потребу тіловиховання в Юнацтві СУМ-у.

'''II. ЮНАЦТВО СУМ-у'''

Організаційну і виховну працю з членами Юнацтва СУМ проводити згідно з затвердженими статутом і програмою Юнацтва СУМ-у.

'''III. ЗОВНІШНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ'''

1. Нав’язувати і втримувати зв’язки і співпрацю з українськими національними Церквами, релігійними і світськими організаціями та науковими установами.
Нав’язувати і . втримувати дружні зв’язки з організаціями української молоді.
2. Плекати старі і нав’язувати нові зв’язки з чужинецькими молодечими і іншими організаціями, які стоять на співзвучних СУМ-ові програмових та ідеологічних засадах. Для цього використовувати періодичну англомовну літературу – "Юкреініян Рев’ю", "АБН Кореспонденc" та ін.
3. В співпраці з іншими українськими організаціями інформувати чужинний світ про нашу визвольну боротьбу та діяльність на чужині.

'''IV. ФІНАНСИ'''

1. Вимагати точного і система¬тичного виконування всіма членами СУМ-у своїх фінансових зобов’язань.
2. Довести до точного і своєчасного розчислення між Центральною Управою і всіма Краєвими Управами СУМ згідно з затвердженим Конгресом бюджетом.
3. У випадку потреби зміни бюджету Центральної Управи узгіднювати це на Пленумі Центральної Управи СУМ-у.

Сумівський однострій

2008-05-22T07:14:57Z

92.112.49.46: Нова сторінка: На перших етапах діяльності СУМ не було одностроїв. Спілка була заснована у 1925 році групою мо...

На перших етапах діяльності СУМ не було одностроїв. Спілка була заснована у 1925 році групою молоді для боротьби за незалежність України. СУМ була таємною організацією, існування якої залежало від конспірованості її членів.

Після тяжких років підпілля в Україні у кінці 1920-х та на початку 1930-х, СУМ відродився на еміґрації після ІІ Світової Війни.
У 1946 році в Німеччині організація прийняла однострій, що складався з білої сорочки з комірцем і погонами. Чоловіки вдягали темно-сині штани, а жінки - спідниці того самого кольору.
Цей стиль прийнято з практичних причин - в перших роках після відновлення СУМ-у було тяжко координувати стиль, крій, колір матеріалів по всіх країнах, де СУМ існував. Припускалося, що всі сумівці зможуть придбати білі сорочки і гранатові штани або спідниці. В цей час, всі сумівці носили темно синю краватку, незалежно від віку.

Невдовзі після того, починаючи з 1955 року, білу сорочку відкинули, замінивши її блакитною. При цьому залишилися незмінними темно-сині штани й спідниці. Всі інші частини однострою також не змінилися.

В Америці стандартом став "синій з білим", а одночасно, в 1948 році, Центральний Комітет СУМ (котрий існував до створення Центральної Управи, яку пізніше названо Світовою Управою) вирішив прийняти інакший стандарт для однострою.
В офіційних документах Центрального Комітету, виданих в 1948 р., описується вигляд сумівського однострою – чорні штани з манжетами (чорна з вовняного матеріалу спідничка для жінок), сорочка кольору хакі з чорною краваткою (для всіх вікових груп), темно-коричневі панчохи жінкам (літом білі шкарпетки), мазепика кольору хакі з пасками різних кольорів (відзначення старшин).
Хоч цей вид однострою описується в листах Центрального Комітету ще навіть до 1953 року, його носили сумівці тільки в Європі, а в інших теренах він не був прийнятий.

З часом серед членства виринуло бажання змінити однострій, створивши єдиний відповідний стандарт для всіх країн світу. В середині 1950-х років запропоновано декілька різних проектів, але організація довго обдумувала важливе рішення, щоб не вибрати дизайн, який був би ані надто мілітарним на вигляд, ані занадто спортивним. В Канаді прийнято новий вигляд однострою, а за короткий час і в Америці, але дещо інший варіант. Через рік Центральна Управа визнала канадійсько-американський дизайн однострою: штани або спідничка кольору темного хакі, світлішого кольору хакі сорочка з погонами, беретка та темносиня краватка.

Першого року після прийняття цього однострою його носили тільки повнолітні члени, тобто дружинники, а юнацтво ще носило темносиній (старий) варіант. До кінця року вирішено, що навіть юнацтво повинно носити новий однострій кольору хакі.

Наприкінці 1950-х років, провідна група сумівців запропонувала останню (на те десятиліття) зміну до однострою, і однострій став таким, яким ми сьогодні його знаємо. Яка це буля зміна? – впровадження різних кольорів краваток, що означали вікову категорію членства: зелений для наймолодших дітей, малиновий для підлітків, синій для повнолітньої молоді та коричневий для старших за віком (понад 35 років). Ці кольори краваток залишилися незмінними дотепер (тільки вікові групи змінилися, бо сеньйорами сумівці тепер стають від 50 років).

Від середини 1990-х років в одностроях сумівців з різних частин світу можна помітити ряд відмінностей в кольорі та крої, як наслідок замовлення різним виробникам, доступності деяких матеріалів та зміни сприйняття і моди на одяг. Світова Управа вирішила дослідити можливі шляхи розв'язання проблем, що виникли із існуючими одностроями. Незадовго перед XV Світовим Конґресом 1996 року Світова Управа закликала подавати пропозиції щодо змін в одностроях, які й були представлені на Конґресі.

Коли в травні 2001 року на СУМнеті почалося голосування, перше питання намагалося з'ясувати, чи сумівці справді потребують зміни одностроїв. Із 253 учасників цього ненаукового опитування 198 (близько 78%) висловилися за якусь часткову зміну, але не прослідковувалося спільної згоди щодо того, як саме змінити однострій.

Головна сторінка

2008-05-22T06:37:56Z

92.112.49.46:

__NOTOC__
== Гартуйсь! ==

Ви попали на головну сторінку '''СУМвікі''' - Сумівську Енциклопедію Он-лайн!

== Спілка Української Молоді (1925-1930) ==
* [[Передумови до створення СУМу, Товариство Єднання та Згоди ]]
* [[Заснування і діяльність СУМу]]
* [[Харківський процес над СВУ-СУМ]]
* [[Основні постаті СУМ 1925-1930рр.]]

== СУМ в підпіллі ==
* [[Існування СУМ в підпіллі]]
* [[Створення та діяльність СУМ в Кошляках]]
* [[Члени СУМ в Кошляках]]

== СУМ на еміграції (від 1946) ==
* [[Передумови та створення СУМ на еміграції]]
* [[Поширення СУМ у світі]]
* [[Динаміка кількості членства]]
* [[Діяльність СУМ в діаспорі]]
* [[СУМівські оселі]]
* [[«Авангард», «Крилаті» та інші видання СУМ]]
* [[СУМнет]]

== СУМ в Україні ==
* [[Створення та діяльність СНУМу]]
* [[СУМ (1991-1994)]]
* [[СУМ в Україні (від 1995 року) ]]

== Конгреси СУМ (інформація, обрані члени управ, надання ІV ступенів та почесного членства) ==
* Загальна інформація про [[Конгреси СУМ]]
* [[І Конференція СУМ (Авсбург 1946)]]
* [[І Конгрес СУМ (Німеччина 1947)]]
* [[ІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1948)]]
* [[ІІІ Конгрес СУМ (Німеччина 1949)]]
* [[ІV Конгрес СУМ (Бельгія 1952)]]
* [[V Конгрес СУМ (Торонто 1955)]]
* [[VІ Конгрес СУМ (Торонто 1958)]]
* [[VIІ Конгрес СУМ (Париж-Нью-Йорк 1962)]]
* [[VIІІ Конгрес СУМ (Британія-Канада 1966)]]
* [[ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)]]
* [[Х Конгрес СУМ (Торонто 1973)]]
* [[ХІ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1978)]]
* [[ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)]]
* [[ХІІІ Конгрес СУМ (Торонто 1988)]]
* [[XIV Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1992)]]
* [[ХV Конгрес СУМ (Торонто 1996)]]
* [[ХVI Конгрес СУМ (Чикаго 2001)]]
* [[ХVII Конгрес СУМ (Торонто 2006)]]

== Світові Злети СУМ ==
* Загальна інформація про [[Світові Злети СУМ]]
* [[І Світовий Злет СУМ (Мюнхен 1972)]]
* [[ІІ Світовий Злет СУМ (Монреаль 1976)]]
* [[ІІІ Світовий Злет СУМ (Лос Анжелес 1984)]]
* [[ІV Світовий Злет СУМ (Рим-Константинопіль 1988)]]
* [[V Світовий Злет СУМ (Мельбурн 1992)]]
* [[VІ Світовий Злет СУМ (Україна 2001)]]
* [[VIІ Світовий Злет СУМ (Україна 2006)]]

== Символи СУМу та структура організації ==
* [[Велика та мала емблеми СУМ]]
* [[Гасло й привіти СУМ]]
* [[Покровитель СУМу]]
* [[Прапор СУМ]]
* [[Гімн СУМ]]
* [[Молитва]]
* [[Слово, Обітниця, Приречення, Присяга члена СУМ]]
* [[Програма СУМ]]
* [[Сумівський однострій]]
* [[Інформація про правильники СУМ]]
* [[Організаційна структура СУМ]]

== Література про СУМ ==

== Сумівці та сумівки ==
* [[Іван Скала]]

''Сюди пропонується розміщувати короткі біографії про заслужених сумівців (перш за все членів ЦК, ЦУ, СУ СУМ, Почесних членів, відзначених IV ступенем чи званням Дружинника Витязя). Ця сторінка може допрацьовуватись й пізніше, оскільки імена і прізвища з’являться в розділах, які стосуються усіх 17-и Конгресів, а вже детальніша інформація про цих осіб може дописуватись в пізніший період.''

== Посібник для всіх, хто користується сумівською енциклопедією ==

Тут знайдеш інструкції для редагуання існуючих статтей та створення нових сторінок і статтей: http://meta.wikimedia.org/wiki/Help:Contents або http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Contents

І Конференція СУМ (Авсбург 1946)

2008-05-22T06:33:23Z

92.112.49.46: Нова сторінка: '''4-го вересня 1946 р. Центральне Орг. Бюро СУМ-у скликало першу конференцію СУМ-у,''' яка відбулас...

'''4-го вересня 1946 р. Центральне Орг. Бюро СУМ-у скликало першу конференцію СУМ-у,''' яка відбулася в Соммер-Казерне (Авґзбург).

На конференцію прибули делегати від 24 осередків.

Ця перша конференція СУМ-у була важливою подією на шляху розбудови СУМ-у. Конференція схвалила проект статуту СУМ-у і прийняла рішення запропонувати його на затвердження загальному Конґресові СУМ-у, до скликання якого велася підготовка.

Крім того Конференція вибрала тимчасовий Центральний Комітет СУМ-у, якому доручено довершити підготовку скликання першого Конґресу СУМ-у та нав'язати діловий контакт з молоддю англійської та французької зони Німеччини.

До '''тимчасового Центрального Комітету СУМ-у були обрані''':

М. Сердюк, О. Калинник, К. Кохно, 3. Шупер, В. Петренко, В. Маркусь, М. Копинець, І. Фесенко.

На Конференції було прийнято звернення до української молоді:

'''ДО ВСІЄЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ'''

''(Відозва з нагоди І Конференції СУМ)''

Дорогі друзі і подруги! Ми перебуваємо на еміграції, далеко від Рідного Краю. Та хоч як би далеко були ми від нашої матері-України, все ж ніщо не зможе затемнити в наших серцях її образу. Чим дальше ми відходимо від рідних міст і сіл, від святого Дніпра, тим дужче відчуваємо ми тугу за всім рідним. Чим болючіші вістки доходять до нас про гніт і неволю в Рідному Краї, тим сильніше бажання наповнює нашу душу допомогти "обдертій Матері".

Друзі! Зважмо на сучасний стан українського народу, вслухаймось у поклики рідної землі, перед якою зараз, як ніколи раніш, стоїть пи¬тання: бути чи не бути. Український нарід, Богом і історією поставле¬ний на сході Європи для творення нового життя, сьогодні, всупереч усім ворожим кряканням, каже твердо світові: "Бути! Жити!".

Чи можемо ми цим легковажити? Чи маємо ми право допомогти знеможеному Краєві?

Українська молоде! Ми - частина нашого народу на еміграції, але це й на хвилину не знімає з нас обов'язку бути на сторожі нашої волі і правди. Сучасність ставить перед нами важливі і відповідальні зав¬дання. Вона вимагає від нас стати спадкоємцями в змаганні за права нашого народу на існування, стати будівничими українського майбутнього-Української Держави.

Покликана до життя Спілка Української Молоді (СУМ), продовжуючи славні традиції Київського СУМ, ставить своїм завданням служити Великій ідеї. Служити чесно й безкорисно, всюди і в кожній хвилині служити так, як тисячі сумівців - наших попередників, змагатись і боротись серед найтяжчих небезпек, щоб дух борців-мучеників привів до переможного кінця.

Ми, представники української молоді, волею делегатів Першої Конференції Спілки Української Молоді, що відбулася 3-го вересня ц.р., обрані члени Центрального Комітету СУМ, розуміючи великі та невідкладні завдання нашої молоді на скитальщині, звертаємось до Вас з нашим дружнім закликом:

Український Юначе, Українська Дівчино!

СУМ - організація молоді, що думає по-державницькому, тобто хоче приготувати молодь до боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.

СУМ - це шлях до Рідного Краю, шлях через терен і квіти, кров і славу. СУМ - це школа наполегливої праці, навчання, плекання харак¬теру, здорової моралі, що мусять бути кращими прикметами українського молодого покоління. СУМ - Ваша організація, на яку Ви чекали роками і в якій сьогодні матимете змогу виявити всю свою готовість та здібність для служби Батьківщині.

Тому Ваше місце в СУМ. Тому Ви не тільки самі станете ідейним членом СУМ, але й своїх друзів поведете своїми слідами. Тому вся українська молодь повинна увійти в свою Спілку Української Молоді.

Пам'ятаймо: працюючи в СУМ, віддаючи все наше духове й фізичне багатство для визволення Батьківщини, виконуємо великі завдання супроти світлої пам’яті наших перших сумівців-героїв: Павлушкова, Матушевського та тисяч знаних і незнаних, близьких нам молодих братів та сестер, які згинули й сьогодні гинуть на полі бою, в тюрмах, на засланні за добро України. Їхня кров та невмируща ідея, за яку вони гордо віддали своє життя, кличе Вас в ряди СУМ.

Дорогі Друзі й Подруги!

Час вимагає єдності, міцності в наших рядах, гарту духу і тіла, Гряде доба, якої ми будемо творцями. Хай же наша спільна мета згуртує усіх нас на чужині у міцну, ідейно здорову тілом і душею молодечу сім'ю, ім'я якій - СПІЛКА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ. Хай СУМ стане улюбленою молодечою організацією.

В с я у к р а ї н с ь ка м о л о д ь в р я д и СУМ.

''Центральний Комітет
Спілки Української Молоді
"Аванґард" ч. 7, грудень 1946.''