CYMwiki - Внесок користувача [uk]

Гімн СУМ

2009-02-11T13:27:20Z

62.244.5.50:

Інформації про існування організаційного гімну в СУМі 1925-1929 років немає. Уже в 1940-х роках, в діаспорі з'являються перші спроби укласти сумівський гімн, зокрема відомо про використання під час церемоніалу пісні "Гей струнко стань, на прапор глянь".

Втім, у 1960-х роках ЦК СУМ оголосив конкурс на кращі слова тексту на сумівський гімн. Найбільшу прихильність здобув текст написаний у 1964 році відомим письменником, публіцистом та поетом Петром Полтавою, який в той час був головним редактором сумівського журналу "Крилаті". [http://www.cym.org/CYMware/download/CYM_VHoruPrapory.pdf Музику до тексту] П.Полтави "Вгору прапори" уклав П.Білецький.

'''Вгору прапори'''

Вгору прапори слухай наказ:

Де б не прийшлося нам жити,

Більшого щастя нема для нас

Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

Вгору прапори, вгору серця!

Гордо несім нашу славу,

Нині сумівця, завтра бійця

За Українську державу!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

Гімн СУМ

2009-02-11T13:26:28Z

62.244.5.50:

Інформації про існування організаційного гімну в СУМі 1925-1929 років немає. Уже в 1940-х роках, в діаспорі з'являються перші спроби укласти сумівський гімн, зокрема відомо про використання під час церемоніалу пісні "Гей струнко стань, на прапор глянь".

Втім, у 1960-х роках ЦК СУМ оголосив конкурс на кращі слова тексту на сумівський гімн. Найбільшу прихильність здобув текст написаний у 1964 році відомим письменником, публіцистом та поетом Петром Полтавою, який в той час був головним редактором сумівського журналу "Крилаті". [http://www.cym.org/CYMware/download/CYM_VHoruPrapory.pdf Музику до тексту] П.Полтави "Вгору прапори" уклав П.Білецький.

'''Вгору прапори'''

Вгору прапори слухай наказ:

Де б не прийшлося нам жити,

Більшого щастя нема для нас

Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

Вгору прапори, в гору серця!

Гордо несім нашу славу,

Нині сумівця, завтра бійця

За Українську державу!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!

Гуде земля від нашої ходи!

Солод-солодка у Дніпрі вода

Ми нап'ємось Дніпрової води.

ХІІ Конгрес СУМ (Торонто 1983)

2008-08-16T09:03:16Z

62.244.5.50:

'''Від 26-го до 28-го листопада 1983 року в приміщеннях Дому Української Молоді в Торонто, Канада, відбувся ХІІ-ий Світовий Конґрес Спілки Української Молоді''', в якому взяло участь 66 умандатованих делегатів з країн: Австралії — 11, Аргентини — 3, Велика Брітанії — 6, Бельгії — 1, Канади — 14, ЗСА — 28, Німеччини — 3, та 12-ть членів Центральної Управи СУМ, разом репрезентували біля 10.000 членства СУМ. Крім того в Конгресі взяло участь поважне число гостей і представників українського організованого життя, які в тому часі прибули до Торонта на ІV-ий Конґрес СКВУ.

Конґрес проходив під гаслом: "Воля Народам — Воля Людині", під яким СУМ проводив свою діяльність в 1983 році, відзначаючи річниці: 50-ліття злочинного голодомору в Україні в 1932-33 роках, 40-ліття постання Антибольшевицького Блоку Народів (АБН) та 100-ліття від дня народження і 10-ліття від дня смерти ідеолога українського націоналізму д-ра Дмитра Донцова.

Конґрес відкрив Голова Ц.У. СУМ Є. Гановський в суботу 26-го листопада в годині 12-ій, який в своєму вступному слові привітав усіх присутніх делегатів, представників українських організацій й установ та зарядив однохвилинною мовчанкою вшанувати пам'ять кол. Голови Ц.У. СУМ д-ра Миколу Філя та Івана Крушельницького — довголітнього члена Центральної Управи СУМ і ред. "Аванґарду" (1958-65) та мільйони жертв українського народу в часі голодомору, що його організувала большевицька Москва тому 50 років на Україні.

Після молитви, що її провів о. Іван Барщик — капелан СУМ в Канаді, обрано ділову Президію Конгресу в складі: Аскольд Лозинський (ЗСА) — Голова, Богдан Баран (Канада), Михайло Моравський (Австралія), Володимир Шляхетно (Велика Брітанія), Євген Маркович (Арґентіна), — заступники, Нуся Вох (ЗСА) і Марійка Гаргай (ЗСА) —секретарі.

Перед приступленням до дальших нарад '''Конґрес покликав наступні ділові Комісії:'''

Мандатно-Верифікаційну — голова Михайло Шепетик, Канада; Виховно-Юнацьку — голова Мирослав Шміґель (ЗСА); Організаційно-Статутову — голова Аскольд Лозинський (ЗСА); Номінаційну — голова Микола Фіголь (Канада); Внутрішньої діяльности — голова Михайло Моравський (Австралія), Видавничо-Інформаційну — голова Люба Фостун (В. Брітанія); Зовнішньої діяльности — голова Роман Шупер (Німеччина); Фінансово-господарську – голова Богдан Лещишин (Кана¬да); Резолюційну — голова Осип Рожка (ЗСА).

За цілість діяльности Центральної Управи СУМ протягом 5-ти річної каденції звітували: Є. Гановський — голова Ц.У., О. Рожка — генеральний секретар, Я. Петрик — фінансовий референт, О. Коваль — референт видань і голова Центральної Виховної Ради СУМ та М. Гринюк — голова Контрольної Комісії і Т. Буйняк — голова Товариського Суду. В звітах, між іншим, стверджувано, що перенесення осідку Ц.У. СУМ на американський терен себе виправдало; Секретаріят Ц.У. вдержував ділові контакти з усіма теренами діяльности СУМ; деякі заокенські країни пожвавили свою діяльність через часті відвідини їх членами Ц.У. і Ц.В.Р. та що в майбутньому треба переводити дальшу реорганізацію цілости Центрального Керівництва СУМ.

Після звітів членів Ц. У, відбулася довша дискусія, в якій відмічувано успіхи й недоліки в праці Центральних Органів СУМ, як рівнож, проблеми і труднощі ставлення праці клітин СУМ в поодиноких країнах, а особливо, на відтинку виховання Юнацтва. Дискусія характеризувалась тим, що в ній брали участь переважно делеґати молодшого віку, які висловлювались оптимістично щодо майбутньої ролі СУМ і вихованої в СУМ-і молоді в організованому житті нашої спільноти в різних ділянках, як рівнож і на відтинку допомоги українському народові в Україні в його змаганнях до самостійного національно-державного життя.

Після закінчення першої Пленарної Сесії в суботу 26-го листопада 1983 року вечером, заходами Організаційної Комісії ХІІ-го Світового Конгресу, до якої входили: М. Шепетик — голова, І. Мокан, П. Воробець, В. Мигович, Т. Пронюк, М. Музичка і мґр. Г. Кардаш-Додз, влаштовано величавий бенкет, на який прибуло понад 800 осіб, а в тому 70 представників українських організацій і установ та від федерального і провінційного урядів Канади.

Учасників бенкету та делегатів Конгресу вітали: Б. Баран — голова К. У. СУМ Канади, Є. Гановський - Голова Ц. У. СУМ, д-р Р. Малащук — голова СУВФ, інж. В. Безхлібник — ген. секретар СКВУ, Р. Вжесневський — від Головної Булави Пласту, Кен Робінсон — від прем'єра П. Трудо, Майкел Вілсон — від лідера опозиції Браєна Малруні та Юрій Шимко — від прем'єра провінції Онтаріо.
Бенкетом провадив Роман Британ — член Управи Осередку СУМ в Едмонтоні, а головну промову виголосив д-р Аскольд Лозинський – голова Крайової Управи СУМ Америки.

Під час бенкету відчитано письмові привіти від: Патріярха Йосифа І (УГКЦ), Митрополита Мстислава, УПЦ; Митрополита Максима (Вінніпеґ-Канада), Митрополита Стефана (Філядельфія-ЗСА), Владики Інокентія (Філядельфія-ЗСА), Протоархимандрита ЧСВВ о. Ісидора, архимандрита Студіону о. Любомира Гузара.

Від організацій і установ вітали ХІІ-ий Світовий Конґрес СУМ: Дост. Голова Проводу ОУН і УДП Ярослав Стецько, п-ні Павлушкова, Світовий Конґрес Вільних Українців, Світовий Український Визвольний Фронт, Ліґа Визволення України (Торонто-Канада), Об'єднання Жінок Чотирьох Свобід України (Нью-Йорк, ЗСА), Союз Українців Католиків Провидіння (Філядельфія-ЗСА), Братство Українців Католиків Канади, Українська Народна Поміч (Чікаґо-ЗСА), об'єднання Бувших Вояків Українців у Великій Брітанії Союз Українських Самостійників у Канаді, Братство Колишніх Вояків 1-ої Української Дивізії УНА (Канада), Братство Колишніх Вояків УПА в Канаді, Організація Оборони Лемківщини (ЗСА), Спілка Визволення України (ЗСА), Президія Європейського Комітету для Відзначення 1000-літя Християнства в Україні, Головна Рада Наукових Товариств ім. Шевченка, Асоціація Діячів Української Культури (АДУК), Торонто, Канада; Спілка Українських Журналістів Канади, Видавнича Спілка "Гомін України", Товариство Українських літераторів у Великій Брітанії, Президія КУМО (Нью-Йорк, ЗСА), Конференція Українських Пластових Організацій, Пласт — Організація Української Молоді в Канаді - КПС, ЦК ОДУМ, УСЦАК-у, СУСК, О СУМ Саскатуну, О СУМ в Західній Австралії.

В кінці офіційної частини бенкету виступив відомий гуморист Володимир Довганюк, який своїми дотепами розвеселив присутніх. Молитвою, яку провів о. І. Барщик, закінчено Бенкет, після чого відбулася товариська забава під звуки оркестри "Чайка" з Ошави.

Друга Пленарна Сесія Конгресу почалась в неділю 27-го листопада 1983 року в годині 11-ій програмовою доповіддю на тему: "3а національно-духову суверенність у вихованні", що її виголосив Голова Центральної Виховної Ради СУМ д. Омелян Коваль. В доповіді звернено особливу увагу на методи, засоби і цілеспрямованість у виховній праці з доростаючим поколінням та на важливість однозвучности і співдії таких виховних чинників як родина, церква і молодіжні організації. З огляду на ґрунтовне і конкретне з'ясування цих справ Конгрес рішив уважати її як загальні напрямні виховної праці з Юнацтвом в наступній каденції.

Після доповіді і дискусії відбулися окремі Сесії Конгресових Комісій, які працювали над проектом і внесками Підготовчих Комісій, що їх покликала Центральна Управа заздалегідь до Конгресу, включаючи сюди також пропозиції, які були подані під час нарад Пленарних Сесій. Завданням Конґресових Комісій було всі внески ще раз докладно продискутувати та оформити їх в Резолюції і Постанови та як такі запрпонувати Конґресові для схвалення.

Ділові наради Конґресу перервано величавим концертом, який відбувся в неділю вечером, що його влаштували з нагоди ХІІ-го Світового Конґресу СУМ мистецькі Ансамблі Осередку СУМ в Торонто, а саме чоловічий хор "Прометей", жіночий хор "Діброва" і Оркестра "Батурин" під керівництвом маестра Василя Кардаша та танцювальний Ансамбль "Верховинці" під керівництвом Соні Кіндрат і Євгена Труся.

На закінчення Концерту, в імені делеґатів Конґресу та всіх учасників зложили подяку Керівникам Ансамблів та всім виконавцям на руки д. М. Музички — голови осередку СУМ в Торонто д-р Аскольд Лозинський — Предсідник Конґресу та Є. Гановський від Центральної Управи СУМ. В свою чергу від імені Ансамблів д. С. Безубко вручив Головам Крайових Управ СУМ комплект платівок згаданих мистецьких Ансамблів.

Третя і заключна Пленарна Сесія відбулася в понеділок 28-го листопада звітами Конгресових Комісій.

Після прийняття Статуту, Постанов окремих Комісій і загальних Резолюцій на пропозицію Номінаційної Комісії '''обрано наступний склад Центральних Органів СУМ''' на наступну каденцію:

'''ЦЕНТРАЛЬНА УПРАВА:'''

Є. Гановський (ЗСА) — Голова,

М. Шепетик (Канада) — Заступник Голови,

А. Лозинський (ЗСА)— Заступник Голови,

Я. Деременда (В. Брітанія) — Заступник Голови,

М. Моравський (Австралія) — Заступник Голови,

М. Гаргай (ЗСА) — Секретар,

О. Коваль (Бельгія) — Голова Центральної Виховної Ради,

О. Рожка (ЗСА) — Керівник Юнацтва,

М. Фіґоль (Канада) — Референт Видань,

Б. Лещишин (Канада) — Фін.-Госп. Керівник,

Я. Петрик (ЗСА) — Касир,

Є. Маркович (Арґентіна) — Координатор праці СУМ на Південну Америку,

Р. Шупер (Німеччина) — Реф. Зов. Зв'язків.

'''ЦЕНТРАЛЬНА КОНТРОЛЬНА КОМІСІЯ'''

М. Гринюк (В. Брітанія) — Голова, С. Лейбюк (Канада) —Член, Е. Кузьмович-Блага (ЗСА) — Член, П. Когут (ЗСА) — Заступник, П. Сенів (Австралія) — Заступник.

'''ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТОВАРИСЬКИЙ СУД:'''

Б. Баран (Канада) — Голова, 3. Коваль (Бельгія) — Член, М. Фурда (ЗСА) — Член, К. Василик (ЗСА)— Заступник, М.Куляс (ЗСА) —Заступник.

В точці внески і побажання д. Осип Рожка відчитав рішення попередньої Центральної Управи '''відзначити за працю і заслуги для Спілки Української Молоді наступних осіб:'''

'''Четвертим Ступенем Виховника:'''

Ю. Кісілевський (ЗСА), Микола Бачара (ЗСА), Тиміш Мельник (ЗСА), Теодор Олещук; (ЗСА), Ярослав Сербин (Канада), Микола Фіґоль (Канада), Іван Левицький (Бельгія).

'''Суспільника:'''

Микола Андрухів (Канада), Володимир Кліш (Канада), Іван Кузів (Канада)

Після вичерпання програми нарад д. Є. Гановський подякував Конґресові за довір'я та поновний вибір на пост Голови Ц. У. СУМ, заявляючи, що спільно з всіма членами новообраної Управи постара¬ється виконати рішення і постанови ХІІ-го Світового Конґресу СУМ та закликав до тісної співпраці усі Крайові Управи СУМ. Між іншим, він заявив, що особливо докладе всіх старань для завершення другої фази реорганізації центрального Керівництва СУМ у зв'язку з переходом ЦУ СУМ на американський терен.

Зобов'язався також посилити справу частих відвідин поодиноких країн, де діє СУМ не тільки членами Центральної Управи, але також членами Центральної Виховної Ради, яка відповідно до цього в короткому часі буде покликана Центральною Управою.
В кінці висловив своє вдоволення і подякував усім тим, хто причинився до підготовки й успішного відбуття ХІІ-го Світового Конгресу СУМ, а особливо Крайовим Управам, які доложили всіх старань, щоб їх країна була належно зарепрезентована умандатованими делегатами на цьому Конгресі.

Відспіванням українського національного гимну ХІІ-ий Світовий Конгрес Спілки Української Молоді закінчено 27-го листопада 1983року в годині 2-ій по полудні

Журнал українського юнацтва "Крилаті"

2008-07-15T12:32:19Z

62.244.5.50:

'''Журнал українського юнацтва "Крилаті"''' є найбільшим видавничим проектом Спілки Української Молоді у світі.

[[{{ns:image}}:Na_varti.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Kryla.jpg|right]]
[[{{ns:image}}:Krylati4.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Krylati1.jpg|right]]
[[{{ns:image}}:Krylati5.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Krylati2.jpg|right]]

Початки "Крилатих" сягають у 1949 рік, коли в Канаді розпочалось видання журналу для молоді '''"На Варті".''' Всього з'явилось 24 номери цього місячника, а уже з 1952 року це видання перестає існувати об'єднавшись з журналом "Крила".

Журнал '''"Крила"''', що виходив з 1951 по 1954 рр. у США, під редакцією В.Давиденка, систематично подавав статті і дописи про визвольну боротьбу українського народу, відзначали найголовніші історичні дати в його житті та найактуальніші події з життя української спільноти на еміграції. Про різнобічне направлення журналу свідчать назви рубрик: "У поневоленній Україні", "Наука, література, мистецтво", "Пізнаваймо світ", "Пізнаваймо Америку", "З життя СУМА", "Словами ворога", "Спорт", "Розвага, гумор, сатира".

Новим поштовхом до розвитку журналу став VIІ Світовий Конгрес СУМ, який відбувся в днях 22-25 вересня 1962 року на Оселі СУМ в Елленвіл, Н.Й. і на якому було присвячено особливу увагу справам Юнацтва, число якого в тому часі становило понад 50 відсотків всього членства СУМ. У висліді нарад доручено тодішній новообраній Центральній Управі СУМ здійснити заходи для видавання окремого періодичного журналу для Юнацтва, незалежно від появи журналу "Аванґард", який призначений для дійсного і старшого членства СУМ. При тому висловлено також побажання, щоби запланований новий журнал помішував такі матеріяли, що їх виховники Юнацтва могли б використовувати як допоміжний виховний матеріял на виховних сходинах, або щоби Юнацтво самостійно могло поповняти свої знання цікавими інформаціями про Україну, а тим самим щоби від наймолодших літ призвичаювалось до читання українських книжок і журналів.

Не гаючи часу, новообрана ЦУ СУМ на другий день після Конгресу відбула ширшу нараду з представниками поодиноких Крайових Управ, де обговорено і прийнято проект журналу, що його предложив письменник Леонід Полтава. Прийнято назву: '''"КРИЛАТІ"''' — Журнал Українського Юнацтва, а Крайовій Управі СУМ Америки доручено зайнятися технічними і адміністраційними справами.

Наладнавши в приспішеному темпі найважливіші редакційні, адміністраційні та фінансові справи, перше число "Крилатих" появилося 1 січня 1963 року і з того часу появляється майже безперебійно спочатку кожного місяця, а тепер що два місяці.

Головними редакторами "Крилатих" були: до квітня 1966 року - Леонід Полтава. Далі редакцію очолив Богдан Гошовський — відомий письменник для молоді та довголітній голова ОПДЛ (Об'єднання Письменників Дитячої Літератури). З огляду на те, що головний редактор постійно перебував в Торонто, Канада, Редакцію "Крилатих" вповні перенесено до Торонто, а на Крайову Управу СУМ Канади впав обов'язок технічної і фінансової допомоги.

Після переїзду ред. Данила Чайковського до Нью Йорку, від січня 1968 року редакцію знову перенесено до Нью-Йорку, яку він очолював до кінця свого трудолюбивого життя (помер 3.7. 1972 р.), вкладаючи в цей журнал максимум своїх письменницьких і журналістських здібностей. По сл. п. Д. Чайковськім редагування коротко перебрав Петро Кізко, а від 1974 року редагування перенесено до Брюсселя, тодішнього осідку Центральної Управи СУМ. Таким чином зведено до одного місця всі справи зв'язані з виданням "Крилатих". Коротко "Крилаті" редагував Володимир Леник, а далі головним редактором став друг Омелян Коваль — довголітній Голова Центральної Управи та Голова Центральної Виховної Ради СУМ.

Пізніше "Крилаті" знову повернулися до США, а його редакторами були подр. Павлина Андрієнко-Данчук та Ольга Король.

В кінці 1990-х років "Крилаті" переїжджають до України (головний редактор - Світлана Вербова), а з кінця 2007 року "Крилаті" реєструються як пригодницький журнал і стають всеукраїнським виданням для українських дітей. Очолює редакцію подр.Людмила Юрченко.

Передплатний індекс журналу 98891.

Журнал українського юнацтва "Крилаті"

2008-06-12T14:05:43Z

62.244.5.50:

'''Журнал українського юнацтва "Крилаті"''' є найбільшим видавничим проектом Спілки Української Молоді у світі.

[[{{ns:image}}:Na_varti.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Kryla.jpg|right]]
[[{{ns:image}}:Krylati4.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Krylati1.jpg|right]]
[[{{ns:image}}:Krylati5.jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Krylati2.jpg|right]]

Початки "Крилатих" сягають у 1949 рік, коли в Канаді розпочалось видання журналу для молоді '''"На Варті".''' Всього з'явилось 24 номери цього місячника, а уже з 1952 року це видання перестає існувати об'єднавшись з журналом "Крила".

Журнал '''"Крила"''', що виходив з 1951 по 1954 рр. в США, під редакцією В.Давиденка, систематично подавав статті і дописи про визвольну боротьбу українського народу, відзначали найголовніші історичні дати в його житті та найактуальніші події з життя української спільноти на еміграції. Про різнобічне направлення журналу свідчать назви рубрик: "У поневоленній Україні", "Наука, література, мистецтво", "Пізнаваймо світ", "Пізнаваймо Америку", "З життя СУМА", "Словами ворога", "Спорт", "Розвага, гумор, сатира".

Новим поштовхом до розвитку журналу став VIІ Світовий Конгрес СУМ, який відбувся в днях 22-25 вересня 1962 року на Оселі СУМ в Елленвіл, Н.Й. і на якому було присвячено особливу увагу справам Юнацтва, число якого в тому часі становило понад 50 відсотків всього членства СУМ. У висліді нарад доручено тодішній новообраній Центральній Управі СУМ здійснити заходи для видавання окремого періодичного журналу для Юнацтва, незалежно від появи журналу "Аванґард", який призначений для дійсного і старшого членства СУМ. При тому висловлено також побажання, щоби запланований новий журнал помішував такі матеріяли, що їх виховники Юнацтва могли б використовувати як допоміжний виховний матеріял на виховних сходинах, або щоби Юнацтво самостійно могло поповняти свої знання цікавими інформаціями про Україну, а тим самим щоби від наймолодших літ призвичаювалось до читання українських книжок і журналів.

Не гаючи часу, новообрана ЦУ СУМ на другий день після Конгресу відбула ширшу нараду з представниками поодиноких Крайових Управ, де обговорено і прийнято проект журналу, що його предложив письменник Леонід Полтава. Прийнято назву: '''"КРИЛАТІ"''' — Журнал Українського Юнацтва, а Крайовій Управі СУМ Америки доручено зайнятися технічними і адміністраційними справами.

Наладнавши в приспішеному темпі найважливіші редакційні, адміністраційні та фінансові справи, перше число "Крилатих" появилося 1 січня 1963 року і з того часу появляється майже безперебійно спочатку кожного місяця, а тепер що два місяці.

Головними редакторами "Крилатих" були: до квітня 1966 року - Леонід Полтава. Далі редакцію очолив Богдан Гошовський — відомий письменник для молоді та довголітній голова ОПДЛ (Об'єднання Письменників Дитячої Літератури). З огляду на те, що головний редактор постійно перебував в Торонто, Канада, Редакцію "Крилатих" вповні перенесено до Торонто, а на Крайову Управу СУМ Канади впав обов'язок технічної і фінансової допомоги.

Після переїзду ред. Данила Чайковського до Нью Йорку, від січня 1968 року редакцію знову перенесено до Нью-Йорку, яку він очолював до кінця свого трудолюбивого життя (помер 3.7. 1972 р.), вкладаючи в цей журнал максимум своїх письменницьких і журналістських здібностей. По сл. п. Д. Чайковськім редагування коротко перебрав Петро Кізко, а від 1974 року редагування перенесено до Брюсселя, тодішнього осідку Центральної Управи СУМ. Таким чином зведено до одного місця всі справи зв'язані з виданням "Крилатих". Коротко "Крилаті" редагував Володимир Леник, а далі головним редактором став друг Омелян Коваль — довголітній Голова Центральної Управи та Голова Центральної Виховної Ради СУМ.

Пізніше "Крилаті" знову повернулися до США, а його редакторами були подр. Павлина Андрієнко-Данчук та Ольга Король.

В кінці 1990-х років "Крилаті" переїжджають до України (головний редактор - Світлана Вербова), а з кінця 2007 року "Крилаті" реєструються як пригодницький журнал і стають всеукраїнським виданням для українських дітей. Очолює редакцію подр.Людмила Юрченко.

Передплатний індекс журналу 98891.

Михайло Дмитренко. Художні твори

2008-06-12T14:03:14Z

62.244.5.50:

[[{{ns:image}}:Dmytrenko_(foto).jpg|left]]
[[{{ns:image}}:Dmytrenko_mal.jpg|thumb|Одна із відомих робіт Михайла Дмитренка]]

'''Михайло Дмитренко''' (*9 листопада 1908 м. Лохвиця, Полтавської області — †1997, Детройт, США) — український маляр-монументаліст сакрального мистецтва, графік, історик мистецтва.

Учився у Лохвицькій реальній школі 1916-1924 рр., студіював мистецтво у Київській художньо-індустріальній школі 1924-1926 рр., — та завершив доцентурою студії у Київському художньому інституті 1926-1930 рр. На запрошення Федора Кричевського став доцентом кафедри малюнка на архітектурному факультеті того ж інституту.

Працював на Донбасі і в Київському театрі робітничої молоді над оформленням спектаклів. У 1939 році був відряджений до Львова для створення місцевої організації Спілки радянських митців України, завдання якої було "перевиховання" львівських мистців. За власним рішенням нікого він не "перевиховував", натомість з початком війни у 1941 році став одним із організаторів Спілки українських образотворчих мистців та організував виставкки національно-свідомих її членів. Особливо пам'ятною була виставка присвячена 25-річчю утворенню Української академії мистецтв у Києвi 1942 р., на якій виставляся твори майстрів, котрі згодом опинилися в еміграції.

У 1951 році оселився в Торонто, у 1957-1960 роках жив у Віндзорi (Канада), а від 1960 року — у Детройтi (США). Проте полем його мистецької діяльності — це міста Торонто, Сарнія, Віндзор (Канада); Гемтрек, Бедфорд, Міннеаполіс, Детройт, Нью-Йорк (США); Люрд (Франція) та інші. У них маляр-монументаліст сакрального мистецтва розмальовував храми численними монументальними композиціями, планував iконостаси, малював iкони та проектував вітражі. В основному замовники його ікон, фресок, та мозаїки для храмів — це українськi православнi й греко-католицькi церковнi громади, хоч iншi конфесії, зокрема римо-католики, запрошували до праці по костьолах, як-от: базиліки святої Колумби у місто Янгстаун і святого Антонія Саут-Бенд (США). І в мирі визначався художник: свідченням цього — мозаїка в автовокзалі компанії «Ґрейгаунд» у Детройт (США).

Багато творчих робіт Михайло Дмиренко присвятив історичній та дитячій тематиці, а також малював для Спілки Української Молоді.

[[{{ns:image}}:Dmytrenko.jpg]]
[[{{ns:image}}:Dmytrenko2.jpg]]