Культурно-освітня діяльність СУМ в діаспорі

Матеріал з CYMwiki
Версія від 10:48, 29 травня 2008; 92.112.116.77 (обговорення)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Одним з найважливіших напрямів діяльності СУМ є культурно-освітня праця, яка супроводжує організацію протягом усіх років її існування.

На 1948 рік в країнах поширення СУМ (Німеччина та Австрія) існувало 117 гуртків та курсів, що були пов'язані з культурно-освітньою діяльністю. На початкових етапах діяльності організації, цей напрямок став найефективнішим засобом залучення та організації діяльності членства Спілки.

З появою маніфестаційних Здвигів (з 1947 року), а згодом і Злетів (перший Світовий Злет - 1967 рік) виникла потреба широкого представлення організації на загал, тут, власне, й проявили себе сумівці, що займались культурницькою діяльністю. Саме потреби організації діяльності, а також представлення СУМ на зовні стали поштовхом до широкого культурно-освітнього руху, що виник в Спілці.

З 1967 року, коли з'явився правильник дружин СУМ, в якому було задекларовано появу нової сумівської структури - дружини культурників. "Дружина Культурників об'єднує Дружинників зацікавлених проблемами науки, літератури та різних форм мистецтва. Дружина Культурників може мати дві під-дружини: поклонників науки та поклонників мистецтва".

Будучи важливою об'єднавчою серед сумівців силою, культурно-освітня діяльність виходила далеко поза межі СУМу та української громади.

Фактично, при кожному осередку СУМ, від самих початків існували різноманітні гуртки, які згуртовували навколо себе сумівську молодь. Найвідомішими мистецькими колективами, що вийшли на професійний рівень і не раз представляли українську громаду на великих сценах іноземних держав, безперечно є чоловічий хор "Прометей", жіночий хор "Діброва" та духовий оркестр "Батурин" у Торонто, жіноча капела бандуристок у Детройті (перестала існувати у 1970-их роках), танцювальні ансамблі "Крилаті" у Великій Британії, "Україна" у Чікаго, "Крилаті" у Ионкерсі (США), духовий оркестр "Трембіта" у Монреалі, танцювальний ансамбль "Верховина" у Мельборні.

Слід відзначити працю СУМ для української громади, яка найбільше проявляється в створені різноманітних освітніх структур, як для сумівців, наприклад, "Сумівська Бурса" в Штутгарті, так і для широкого загалу українських дітей. Найяскравіше це простежується в створенні мережі Рідних Шкіл, які були створені у всіх країнах існування СУМ і мали безпосереднє відношення до Спілки. Так, в Нью Норку офіційна назва освітнього закладу для української молоді була "Школа Українознавсва СУМ-А", у Філадельфії - "Школа українознавства при Осередку СУМА в Філадельфії".

Особливо на високому рівні організації знаходився освітній процес у Канаді, де з ініціативи головного виховника д-ра Б. Стебельського було створено Шкільну Раду,яка популяризувала та координувала освітній процес в підконтрольних СУМу структурах. Шкільна Рада мала ряд реферантур: Курсів українознавства, Народних шкіл та дитячих садків. На поч. 1970-х рр. сумівці організували в Канаді Народні школи в 13 містах та Курси українознавства у 6 містах, що свідчить про вагомий внесок Спілки у освітнє життя української громади.

Цікавим, проте не надто поширеним видом культурно-освітньої діяльності СУМ стали радіопередачі, що транслювались з метою інформування громадськості про політичні події, пояснення українських народних звичаїв, присвячені національним святам, важливим історичним подіям, видатним діячам і героям визвольної боротьби. Перші радіопрограми з'явилися у 1950 році в Чікаго та відбувались двічі на місяць. Згодом подібні передачі з'явились у Детройті та Бофало, а з 1960 року і в Нью Норку.

Слід згадати і про передачі, які з'являлись в Іспанії, проте занепад осередку СУМ в Мадриді спричинив до припинення існування радіопрограм українців в цій країні.

Помітне місце в згуртуванні членів організації належало спортивній діяльності СУМ. Підтвердженням цього є щорічні літні європейські спортивні табори на яких відбуваються змагання сумівців з різних видів спорту. Значно краще ця ділянка організаційної праці була розвинута на Американському континенті. Так, футбольна команда осередку Чікаго "Крила" в 1960-х та 1980-х роках брала участь в змаганнях вищого дивізіону Чікагської Національної Футбольної Ліги. Про розвиток та поширення спорту серед сумівців свідчать й дані Української Олімпіади (1988р.), яка проводилась у Філадельфії і участь в якій взяли українські спортсмени з Канади та США. Серед 687 учасників цих змагань 248 були сумівці.

Отож, культурно-освітня діяльність СУМ стала найбільшим та одним з найважливішим засобом згуртованості членства. Добившись помітних результатів у цій галузі, члени Спілки активно представляли українську спільноту на різноманітних міжнародних заходах. Проте, найбільшим внеском в культурно-освітню галузь внесли сумівці, створюючи різноманітні освітні заклади для української громадськості.

Особисті інструменти