Перегляд вихідного коду сторінки ІХ Конгрес СУМ (Нью-Йорк 1969 - Лондон 1970)

ІХ Конґрес СУМ відбувся у двох частинах – європейській та американській, подібно як і попередній (VIII Конгрес). 

Цей спосіб переведення Конгресу був вибраний з метою уможливлення більшій кількості делегатів брати участь у нарадах Конгресу особисто. Мета була осягнута, але з другого боку виникли інші труднощі і недостачі, а тому Конґрес виніс між іншими також постанову щоби черговий раз скликати Конгрес лише  до  одного міста з участю делегатів усіх континентів.

'''Перша частина Дев’ятого Конгресу відбувалася у Нью-Йорку (США) 29-30 листопада 1969 року'''. 

'''Друга частина відбулася в Лондоні (Великобританія) 24-25 січня 1970 року.''' При чому програма нарад була однозвучна з першою частиною.

Організаційну єдність обох частин Конгресу заманіфестувала участь в американській частині 3 делегатів з Европи ((мґр. Омелян Коваль, Ярослав Деременда та інж. Василь Олеськів ) і в європейській частині один далеґат з Америки мґр. Євген Гановсьний). Ця обставина дала можливість Конґресові узгляднювати в обидвох частинах думки і погляди всього СУМ-у. Більшість конгресових комісій були на обох частинах очолювані тими самими особами і це дало запоруку майже повного узгіднення ухвал і резолюцій.

Всього разом в Конгресі взяли участь 95 умандатованих делегатів. Деякі з них мали по кілька голосів, бо заступали також і ті країни, які з технічних причин не могли вислати своїх людей безпосередньо (Австрія, Аргентіна, Бразилія, Парагвай). Австралія була заступлена на Европейській частині сумівкою-впорядником, яка не була спеціяльно вислана на Конгрес, але перебуваючи тимчасово в Лондоні брала активну участь в його нарадах. Конгрес наділив її правом голосу, уважаючи її за надзвичайну делегатку. Делегатів на американській частині було 55 і на європейській 40.

Наради американської частини Конгресу відбувалися в готелю «Статлер Гілтон». їх започатковано спільною молитвою, проведеною о. Йосафатом Кузьмяком. 

'''До Президії було обрано:''' д-ра Богдана Футея (голова), мґр-а Теодора Буйняка, Ярослава Деременду, (заступники), Катрусю Копич і Григорія Цебрія (секретарі). Представників українських Церков та різних організацій запрошено до почесної Президії.
 
Всіх учасників конгресовий нарад у Нью-Йорку було понад 200, а на бенкеті 400. В Лондоні кількість гостей була менша – понад 60 осіб, а на бенкеті, що мав тут характер товариської зустрічі – понад 100.

Наради європейської частини мали місце в будинку Союзу Українців у Великій Британії. 

'''Президію очолював''' тут д-р Святомир М.Фостун, а його заступниками та секретарями були : мґр. Є.Гановсьний, Роман Дебрицький, Андрій Гайдамаха, Олекса Смоликевич та Міля Сеничак. Бенкет-Зустріч відбувалися у великій залі будинку Лондонського відділу СУБ-у.

Звіт з діяльности уступаючої Центральної Управи СУМ-у складав на обидвох частинах Конгресу голова мґр. Омелян Коваль. Він накреслив легальний образ стану Спілки у рр. 1965 – 1969 і розглянув в загальному всі проблеми, з якими Центральна Управа зустрічалася на протязі цієї каденції.

Подаємо заголовки розділів його звіту: 1. Вступні ствердження, 2. Персональний	склад Центральної Управи, 3. Виконченість функцій, 4. Програмові завдання, 5. Організаційна виробленість членства СУМ і засоби, 6. Внутрішні контакти Центральної Управи, 7. Контакти Центральної Управи з Крайовими Управами, 8. Організаційний стан мережі СУМ, 9. Видавнича діяльність ЦУ, 10. Окремі акції та почини СУМ, 11. Юнацький сектор Спілки, 12. Секретаріят ЦУ, 13. Фінансово-господарські справи, та 14. Висновки і пропозиції.

У доповненні звіту голови інформували про свою діяльність делегатів Конгресу на першій частині: Данило Чайковський - редактор «Крилатих», д-р Михайло Кушнір - Голова Виховної Ради та на європейській частині, мґр. Володимир Леник – референт видань СУМ та головний редактор «Авангарду».За Контрольну Комісію звітував голова ЦКК інж. В. Олеськів на обидвох частинах Конгресу. Він і подав внесок про уділення абсолюторії уступаючій Управі, який був одноголосно ухвалений.

Крім участи у пленарних сесіях, учасники Конгресу співдіяли активно у працях ділових Комісій. Таких було на кожній частині по 6, а крім того на європейській ще 5 підкомісій.

'''Окремі Комісії в Нью-Йорку очоллювали:''' організаційно-статутова – д-р Богдан Стебельський,  Мандатно-номінаційна і верифікацій протоколу VIIІ Конгресу – Лев Футала, Виховно-Юнацька – ред. Данило Чайковський, Програмово-резолюційна – Петро Башук, програмова для дружинників – Олесь Черень та Фінансово-бюджетова і видавничої діяльности – інж. Олеськів. Останній був також головою тої ж комісії і на європейській частині. 

Тіж '''комісії в Лондоні очолювані''': Організаційно-статутова – мгр. Євген Гановський, мандатно-номінаційна – Ярослав Деременда, Виховно-Юнацька – мґр. Володимир Леник. 

'''Підкомісії''', що їх створено було на європейській частині, опрацьовували окремі постанови щодо програми для дружинників. Їх очолювали виключно дружинники: Культурників – Андрій Гайдамаха, Міжнародників – Олесь Братковський, Суспільників – Микола Франкевич, Виховників – Йосиф Рожка та Фізкультурників – Богдан Шупер. Всі голови цих підкомісій створили відтак окрему комісію для справ програмових та резолюцій і її очолював мгр. Володимир Леник. Треба ствердити, що дискусія на комісіях і відтак на пленумі була дуже жива і творча. Це допомогло Конгресові розглянути і глибоко обдумати цілий ряд проблем, зв’язаних зі станом СУМ-у та діяльністю його на протязі  найближчих років.

Дев’ятий Конгрес СУМ-у показав також яке чільне місце займає Спілка у загально-національному житті української еміграції. Вже на відкриттю і першої і другої частини Конгресу були присутні численні громадські діячі, представники різних суспільно-громадських установ, хоч властива святочна сесія Конгресу, у програмі якої були передбачені привіти, завжди пов’язувалась з бенкетом-зустріччю. На бенкеті в Нью-Йорку засіли у почесній Президії 40 представників Церков, товариств, установ; в Лондоні понад 20. Були тут офіційні речники УНКА, СКВУ, СУБ-у, Пласту, УНС, комбатантських організацій, обидвох наших Церков тощо. Дехто з них мав можливість виголосити усний привіт. Інші долучилися оплесками, бо на всі промови не вистачило б часу. Також і письмових привітів не можна було всіх відчитати, бо наспіли десятками з різних країн і континентів. Довелося лише подати назви вітаючих і підписи дані на їх листах. В Нью-Йорку промовляли на бенкеті: Р. Гуглевич, Йосип Лисогір, д-р Р. Малащук, Ольга Кузьмович; в Лондоні – проф. Василенно, Люба Марнів, сот. Білий-Каризнець, о.др. Орач. Зрозуміло, що перше слово мали завжди голови Президій – на американській частині  д-р Б.Футей, а на європейській д-р С.М.Фостун. Голова ЦУ СУМ мґр.О Коваль виголосив на обидвох бенкетах святочну промову, що була аналізом сучасного стану українського народу та української молоді, накресленням програмових завдань Спілки і всієї еміграції.

До програми святочних бенкетів входили ще мистецькі виступи сумівських гуртків. У Нью-Йорку здобули бурхливі оплески тріо «Соловейки» з Філядельфії (Леся Романець, Марійка Гаманюк та Ірена Зозуляк, при фортепіяні проф.Зоя Маркович); в Лондоні —тріо «Конвалії» з Бері (Маруся і Оля Юрків та Дарка Ярош), музичний секстет з Гаддерсфілду та танцювальна група з Лій. 

'''Центральну Управу''' було обрано із досвідченого старшого членства та молодого покоління сумівців:

Головою Центральної Управи став знову мґр. Омелян Коваль, що означає залишення осідку ЦУ в Брюсселі. У зв'язку з тим також генеральний секретар походить з Бельгії – студент Андрій Гайдамаха. Заступників Голови є 3:мґр. Євген Гановський (ЗСА), Ярослав Деременда (Англія) та мґр. Теодор Буйняк (Канада). Дальшими членами є ред. Данило Чайковський (з уряду, як голова Центральної Виховної Ради), д-р Богдан Стебельський (Канада), Анна Ластовецька (Англія) та Микола Франкевич (Німеччина). 

'''Центральну Контрольну Комісію''' очолив інж. Василь Олеськів (Англія), а членами є: Петро Башук (Канада), д-р П. Надзікевич (ЗСА), Д.Мицак (Канада) та І.Цішкевич (ЗСА).

Головою '''Центрального Товариського суду''' вибрано Михайла Фурду (ЗСА) і членами д-ра Михайла Остафійчука (Канада), Богдана Білогоцького (Франція), М. Шміґеля (ЗСА) та В.Чора (Австралія).

'''Конгрес наділив четвертим ступенем Виховника''' шістьох діячів СУМ-у : мґр. Г.Ощипка. Ярослава Деременду, мґр-а Євгена Гановського. Петра Башука, мґр-а Володимира Леника та проф. Романа Драґана (Австралія).

Д-ра Михайла Кушніра відзначено '''почесним членством СУМ-у'''.


'''РЕЗОЛЮЦІЇ ІХ Світового Конгресу СУМ'''

'''І'''
 
1.	IX Світовий Конгрес СУМ в близько чвертьстоліття свого існування поза межами України, в надходяче 45-річчя постання СУМ  і 40 літ від його ліквідації процесом  в Харкові, заявляє іменем  13.700 член¬ства СУМ по цілому світі – незмінну любов та вірність Україні – Батьківщині нашій так, як це робили  і життям своїм засвідчили  наші  попередники.

2.	IX Світовий Конгрес СУМ вітає ввесь Український нарід, заявляючи свою готовість дальше стояти на допоміжному фронті в затяжній війні України проти Москви.

3.	IX Світовий Конгрес СУМ вітає Українську молодь, яка не зважа¬ючи на гнет, переслідування  й фізичне нищення, в наших днях виказує геройську поставу в обороні свободи, мови, української культури й самого життя України. Українська сумівська молодь задивлена в геройські приклади друзів по віку та ідеї, що аж до самоспалення видержують у вірності ідеалам традиційної України, - визнаватимуть і боронитимуть ті ідеали в місцях поселення поза межами України.

4.	IX Світовий Конгрес СУМ вітає Українські Церкви та їхніх Ієрархів бажаючи їм організаційного завершення в окремі Патріярхати. Конгрес вітає показники  внутрішнього міжконфесійного екуменізму, вважаючи, що церковно-релігійне замирення є важливим елементом творчого єднання українських громад та організацій в напрямі неспірних ідеалів українського народу.

5.	IX Світовий Конгрес СУМ вітає ОУН  в 40-річчя її існування, її Провід на чолі з головою Ярославом Стецьком.

6.	IX Світовий Конгрес СУМ  вітає Світовий Конгрес вільних Українців.

7.	IX Світовий Конгрес СУМ вітає всі українські молодечі та інші суспільно-громадські організації і закликає до спільного здійснювання ідеалів українського народу.

'''  II.'''

1. IX Світовий Конгрес започаткований в 10-ту річницю смерти сл.п. Провідника ОУН Степана Бандери, вважає, що поява Степана Бендери в новітній історії Української Національної Революції, його життя і праця є високим прикладом активної любови до України. Тому присвічуватиме нам в дальшому марші до здійснювання волі українського народу.

2. Конгрес постановляє рішуче протиставитися розкладовим  ідеям нігілізму, конформізму і всім  «модним» облудним концепціям пропонованим прямо чи посередньо організаціями або людьми, що діють під впливом наївних, а часто й ворожих українській визвольній справі.

3. В 1970 році припадають річниці: 45 річчя постання СУМ і 40-річчя Процесу в Харкові: – IX Конгрес СУМ доручає ті річниці відмітити не тільки святами, сходинами, тощо, але й на змісті повище згаданих річниць розробити виховні матеріали, підкреслюючи ідеали за котрими Йшли основники і членство СУМ в Україні.

4. IX Світовий Конґрес СУМ доручає Центральній Управі продовжу¬вати видавати «Крилаті», «Аванґард», і змагати до дальшого покращання їх форми й змісту, а весь загал членства СУМ має ці видання Піддержати. 

5. IX Світовий Конгрес СУМ доручає всім Крайовим Управам, Осередкам і Відділам СУМ і Ю.СУМ зобов’язувати членство бути учнями шкіл та Курсів Українознавства, а де таких нема їх організувати.

6. IX Конгрес СУМ доручає членству осягти найвищі академічні ступені, щоб зброєю знання обстоювати ПРАВДУ України. Додатково заохочує сумівців до теологічних студій.

7. Всі студенти-сумівці належатимуть до товариства студіюючої молоді іменем Міхновського (де такий існує), що є ідеологічно спорідненою нашій спілці організацією і через нього входить до Крайових і Центральних Студентських Об’єднань.

8. Сумівці студенти й інтелектуальні працівники включаться у виховну працю СУМ на місцях свойого перебування, зокрема в час таборувань.

9. Таборування є важливим виховним засобом тому IX Світовий Конгрес  СУМ доручає ту форму практикувати, як передумову нормального формування членства СУМ.

10. ІХ Конґрес СУМ доручає Центральній Управі виготовити Правильник Таборування в часі найближчого року.

11. Конгрес уважає, що координація  виховної дії усіх виховних чинників на полі національного виховання українця в діяспорі є кардинальною передумовою успіхів праці СУМ і тому взиває всі Крайові та місцеві Управи СУМ ініціювати та включатися у дії Крайових та місцевих координаційних виховно-освітніх рад, які повинні бути зорганізовані в усіх Крайових, чи місцевих Проводах Українських Організацій.

12. ІХ Світовий Конгрес СУМ доручає практикувати міжкрайові та міжконтинентальні зустрічі СУМ у формі здвигів, спортових олімпіяд, мандрівних таборів тощо. При тому доручає також міжкрайові виміни виховників, зокрема в час таборувань.

13. ІХ Світовий Конгрес СУМ доручає Центральній Управі СУМ, при найменше раз в каденції відвідати СУМ в країнах розміщення, а країнам потребуючим організаційної помочі, таку поміч уділити.

14. Конгрес доручає покликати окрему для справ однострою комісію. Вона має до року часу провести відповідні корективи та доповнення, щоби однострій СУМ був однородний. Та сама комісія усталить організаційний ритуал і після затвердження Центральна Управа впровадить його в життя.

15.	IX Світовий Конґрес СУМ постановляє відбути черговий Х-ий Світовий Конґрес СУМ в одній цілості, а не у двох частинах, як це практиковано останньо.

16. IX Світовий Конґрес СУМ доручає Центральній Управі бути оперативною в керуванні, координуванні й контролі СУМ в країнах її існування.

17.	IX Конґрес СУМ стверджує, що мовою всіх офіційних видань нашої Спілки, чи це Централі, чи Крайових, або місцевих Управ є мова українська. Іншими мовами СУМ користується лише для цілей поширення інформації про СУМ  між молоддю чужою, або українською, яка ще не опанувала рідної мови. Ці видання мусять бути видавані окремо. В офіційних виданнях може бути подане резюме також іншими мовами.

18. IX Конґрес СУМ-у доручає ЦУ видавати по змозі збірки творів молодих сумівських поетів.

19. IX Конґрес доручає ЦУ поробити всі заходи, щоби в майбутньому видавнича діяльність всіх сумівських клітин була якнайкраще координована. В принципі видання мають бути централізовані. Коли ж заходить потреба відступити від цього принципу то видання однієї країни повинні бути використовувані усіми іншими Крайовими Управами.

20.	IX Конґрес доручає ЦУ організувати по можливості якнайчастіше конференції сумівсьних редакторів, журналістів і мистців слова.

21.	IX Конґрес СУМ-у уважає за конечне організувати виміну досвідом праці окремих сумівських клітин та діячів.

22.	IX Конґрес доручає КУ та всім клітинам СУМ-у брати активну участь в акціях на зовнішньому відтинку, і організувати такі власними силами, чи з власної ініціятиви.

23.	IX Конґрес СУМ заохочує членство СУМ-у співпрацювати також в інших виданнях призначених для молоді, чи старшого громадянства.

24.	Беручи до уваги важливість національного виховання та узгляднюючи дотеперішні осяги і можливості, IX Конґрес СУМ рекомендує творення гуртожитків-інтернатів за зразком діючого у Мюнхені Українського Інтернату. IX Конґрес уважає корисним  і конечним підтримувати морально і матеріяльно цю виховну установу, що повинна діяти в європейському засягу. Конґрес вітає також думку створення при цьому Інтернаті української Гімназії і доручає ЦУ та крайовим Управам підтримувати активно здійснення цієї ідеї. Конґрес закликає нашу спільноту інших континентів основувати в свойому обсягу дії українські інтернати та українські гімназії з чисто українською навчальною програмою.

25. IX Конґрес ствердив, що культура в поневоленій Україні є під загрозою цілковитого заникнення під тиском партійно-доґматичного диктату та тоталітарно поліційних методів московської політики культурного геноциду та русифікації. Тому еміґрація має важливу відповідальність станути в обороні носіїв  і творців культури в Україні, які зазнають переслідувань за те, що плекають національний світогляд та дбають про підметність творення українських культурних цінностей.

26.	IX Конгрес усвідомивши собі ситуацію української культури під сьогоднішню пору та важливість її живучости на майбутнє, уважає, що кожний дружинник-культурник повинен знайти своє творче місце в діяльності на полі культури, під кутом вимог і завдань української державности і трактувати його як почесне завдання.

27.	IX Конгрес СУМ схвалює пропозиції програмової Комісії та 5-тьох Під-Комісій Дружинників і зобов'язує всі клітини СУМ до якнайбільшої пильности у їх виконанні.